22/171
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 22/171
24.06.08
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ “Укртелеком”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа –Рамблер. Ру”
Про стягнення 798,50 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники:
від позивача: Корицька І.А. – представник по довіреність б/н від 08.11.2006;
від відповідача: не з»явилися;
Обставини справи :
Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ “Укртелеком” звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа –Рамблер. Ру” про стягнення 798,50 грн. заборгованості за договором № 2054920 від 12.12.2005, в тому числі 743, 66 грн. –основного боргу, 6, 83 грн. –пені, 48, 01 грн. –збитки від інфляції, крім того 102, 00 грн. – державного мита та 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 22.04.2008 розгляд справи було призначено на 16.06.2008 на 10:30 год.
Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 28.05.2008 вказану справу було доручено прийняти до свого провадження судді Спичаку О.М.
Ухвалою суду від 02.06.2008 справу № 22/171 прийнято до свого провадження суддею Спичак О.М., розгляд справи призначено на 24.06.2008.
24.06.2008 представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Оскільки ухвали по справі направлялись відповідачу за адресами вказаними в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача, відповідач вважається належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/2536 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
12.12.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 2054920 про надання послуг електрозв'язку, за умовами якого позивач, зобов'язався забезпечувати відповідачу, як споживачу, безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а відповідач - прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах, викладених в договорі.
Відповідно до п. 4.1. Договору послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.
Статтею 63 ЗУ “Про телекомунікації” врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Статтею 33 ЗУ “Про телекомунікації” встановлений обов'язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.
Позивач на виконання умов договору надавав відповідачу послуги електрозв'язку, забезпечував працездатність каналу зв'язку, що підтверджується матеріалами справи та документами обліку наданих послуг, проте відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання, оскільки за надані позивачем послуги електрозв'язку за період з 01.10.2007 року по 31.01.2008 року не сплатив суму, яка становить 743,66 грн.
14.12.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 5 статті 33 Закону України “Про телекомунікації” передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Таким чином, на день розгляду справи основний борг відповідача у розмірі 743,66 грн. документально підтверджений та відповідає обліковим даним позивача, а тому визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 5.8 Договору та частини 2 статті 36 Закону України “Про телекомунікації” позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 06,83 грн.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача пеню в розмірі 06,83 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 48, 01 грн. збитків від інфляції, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов'язання підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, —
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа –Рамблер. Ру” (юр. адреса: 01025, м. Київ, вул. В. Житомирська, 30, факт. адреса: 33023, м. Рівне, вул. Бандери, 41, код ЄДРПОУ 32425898) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ “Укртелеком” (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 2, код ЄДРПОУ 01187526) 743 (сімсот сорок три) грн. 66 коп. основного боргу, 06 (шість) грн. 83 коп. пені, 48 (сорок вісім) грн. 01 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2364674 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні