Постанова

від 27.03.2012 по справі 2270/679/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

Справа № 2270/679/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:представника позивача Загребельного В.В. представника відповідача Волчецького І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія форвард плюс" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (Нетішенське відділення), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000382300 від 31 серпня 2011 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича компанія Форвард плюс» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 51740,00 грн., в тому числі 41392,00 грн. - за основним платежем та 10348,00 грн. - за штрафними санкціями та податкове повідомлення - рішення № 0000392300 від 31.08.2011 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича компанія Форвард плюс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41392,00 грн. в тому числі 33113,00 грн. - за основним платежем та 8279,00 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача в акті перевірки № 794/23/33707409 від 10.08.2011 року суперечать вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", встановлений під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача та зафіксований в акті № 794/23/33707409 від 10.08.2011 року .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи суд дійшов наступних висновків.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича компанія Форвард плюс», ідентифікаційний код 33707409, зареєстрований виконавчим комітетом Нетішинської міської ради 01.11.2005 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 345224.

Основними видами діяльності позивача є будівництво будівель, будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; оптова торгівля будівельними матеріалами; монтаж іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань; діяльність у сфері інжирінгу.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків ТОВ «БВК Форвард плюс», код ЄДРПОУ 33707409 з ПП «ЮНІСЕФ», код за ЄДРПОУ 33214155 за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. складено акт № 794/23/33707409 від 10.08.2011 року у висновках якого зазначено, серед іншого, про порушення позивачем: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на 72024 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2008 року - 30632 грн., за ІІІ квартал 2008 року - 22888 грн., за ІV квартал 2008 року - 18504 грн.; пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на 57619 грн., у тому числі за травень 2008 року - 8655 грн., за червень 2008 року - 15851 грн., за вересень 2008 року - 18310 грн., за жовтень 2008 року - 14803 грн.

На підставі акту перевірки відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області було винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000382300, № 0000392300, які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте залишені без змін.

В судовому засіданні встановлено, що серед постачальників товарів (робіт, послуг) для ТОВ «БКВ Форвард Плюс» протягом перевіряємого періоду було ПП «ЮНІСЕФ» (33214155).

ТОВ «БВК Форвард плюс» було укладено типові договори з ПП «Юнісеф» на капітальний ремонт охоронного периметру від 01.09.2008 р. за № 04/08-СП, на влаштування зовнішнього периметру від 01.09.2008 р. № 03/08-СП, від 01.10.2008 р. № 05/08-СП та від 01.10.2008 р. № 06/08-СП, на виготовлення спостережних веж, згідно яких генпідрядною організацією виступало - ТОВ «БВК Форвард плюс», а субпідрядною організацією - ПП «Юнісеф» та договір купівлі-продажу № 29/07-КП від 20.12.2007 року про поставку будівельних матеріалів, інструментів, згідно якого ПП «Юнісеф» - продавець.

Субпідрядник - ПП «Юнісеф» зареєстроване 26.10.2004 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради, ідентифікаційний код 33214155, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 815449. Рахується на обліку в Білоцерківській ОДПІ.

Відповідно до наданих пояснень представника позивача за наданими договорами субпідряду ПП «Юнісеф» залучалось до виконання робіт капітального ремонту охоронного периметру, влаштування зовнішнього периметру, виготовлення спостережних веж Військової частини А 1358, Військової частини А 0981. Договори укладені в 2008 року. Зазначені договори укладені відповідно до договорів підряду між позивачем із Військовою частиною А 1358 та Військовою частиною А 0981. За результатами виконання договорів ПП «Юнісеф» та позивач складались акти приймання виконаних робіт КБ-2В, що датуються вереснем, жовтнем 2008 року. Дослідивши акти виконаних робіт суд встановив відсутність посилання на конкретний договір та найменування об'єкта, згідно договору. Також в актах не зазначено прізвищ та ініціалів осіб, що їх підписали.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 за № 996 - XIV (далі Закон № 996) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Відповідно до вимог п.3.2 ст. З цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначенні відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена в п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Відповідно до п.2.1 ст. 2 цього Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94 -ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями (далі Закон № 334/94) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1 Закону № 334/94 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат відповідно до пункту 5.2.1. Закону № 334/94 включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 статті 5 Закону № 334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97 ВР із змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97 ), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону № 334/94 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд погоджується із позицією відповідача про відсутність настання реальних наслідків, що випливають із укладених договорів із зазначеним вище контрагентом.

Надані до суду податкові накладні, акти виконаних будівельних робіт форми КБ - 2в є такими, що не відповідають вимогам вищевказаних нормативних актів, а саме не містять обов'язкових реквізитів заповнення.

Суд зазначає про наявність укладених договорів на проведення субпідрядних робіт укладених позивачем у вересні 2008 року із ПП "Юнісеф". Проте надані договори, як і акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2, довідки за формою КБ-3 не дають змоги провести ідентифікацію виконаних робіт саме у відповідності до договорів по капітальному будівництву укладених із військовою частиною А 0981, адреса об'єкта м. Кіровоград, та військовою частиною А 1358, адреса с. Цвітоха, Хмельницької обл.

Також суд не бере до уваги пояснення представників позивача Юрчука В.Г. та Боднара В.В., які пояснювали про виконання робіт за зазначеними вище договорами працівниками ПП "Юнісеф", оскільки пояснення не підтверджуються жодними фактичними обставинами по справі. Суд критично оцінює надані в судовому засіданні листи позивача до військових частин та погодження субпідрядником робіт ПП "Юнісеф"однієї із них, оскільки останні під час перевірки не надавались, а їх зміст, як і зміст інших матеріалів по справі, не містить підтвердження фактичного проведення робіт ПП "Юнісеф".

В зв'язку із зазначеним судом в ході судового засідання, усною хвалою, відмовлено позивачу у задоволенні заяв про забезпечення доказів.

Суд не бере до уваги, наданого в судовому засіданні представником позивача акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених робіт з капітального будівництва охоронного периметру, оснащення технічними засобами охорони зони зберігання озброєння військової частини А 0981 від 22.12.2008, оскільки останній не містить переліку робіт здійснених субпідрядником ПП "Юнісеф". Зазначений акт складався на виконання вимог ПКМ України від 22.09.04 № 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", хоча за змістом та суті не відповідає вимогам постанови. Так, не визначено чи подавалось до розгляду комісії перелік організацій, які брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, із зазначенням видів виконуваних ними робіт, прізвищ та ініціалів відповідальних інженерно-технічних працівників;

комплект виробничої документації на виконані будівельно-монтажні роботи згідно з переліком, визначеним нормативними документами, та виконавчу документацію;

документи, що свідчать про відповідність нормативним вимогам використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання; тощо, як цього вимагають вимоги зазначеного Порядку.

Суд зазначає, що Рівненським міським судом 25-26 травня 2010 року винесено вирок по справі № 1-386/10 за обвинуваченням групи осіб. Яким встановлено, що в листопаді 2007 року організатори та керівники організованої злочинної групи, переслідуючи спільну злочинну мету щодо отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом придбання юридичної особи з метою покриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності, домовились з засновником та директором ПП «Юнісеф» ОСОБА_7 про отримання корпоративних прав підприємства та призначення на його посаду у ПП «Юнісеф» одного із організаторів злочинної групи.

В ході судового розгляду суд, аналізуючи викладені докази в сукупності прийшов до висновку про їх належність, допустимість, достовірність та достатність для підтвердження скоєння підсудними інкримінованих їм досудових слідством злочинів. Зокрема , суд вважає, доведеним те, що внаслідок діяльності ПП «Юнісеф»(код 33214155) в результаті задекларованих господарських операційна досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Також встановлено неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарювання господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Внаслідок чого, суд вважає доведеним те, що така діяльність наведених суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер.

Встановлено, що Рівненським міським судом 25-26 травня 2010 року винесено вирок по справі № 1-386/10 за обвинуваченням групи осіб. Яким встановлено, що в листопаді 2007 року організатори та керівники організованої злочинної групи, переслідуючи спільну злочинну мету щодо отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом придбання юридичної особи з метою покриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності, домовились з засновником та директором ПП «Юнісеф»ОСОБА_7 про отримання корпоративних прав підприємства та призначення на його посаду у ПП «Юнісеф»одного із організаторів злочинної групи.

В ході судового розгляду суд, аналізуючи викладені докази в сукупності прийшов до висновку про їх належність, допустимість, достовірність та достатність для підтвердження скоєння підсудними інкримінованих їм досудових слідством злочинів. Зокрема , суд вважає, доведеним те, що внаслідок діяльності ПП «Юнісеф»(код 33214155) в результаті задекларованих господарських операційна досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Також встановлено неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарювання господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Внаслідок чого, суд вважає доведеним те, що така діяльність наведених суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер.

Відповідно до довідки про легалізацію ДПА в Рівненській області, проведеним аналізом діяльності ПП "Юнісеф" встановлено, що посадові особи ПП "Юнісеф" приховуючи від контролюючих органів діяльності щодо якої є заборона, придбали дане підприємство для здійснення незаконних "транзитних" операцій та в результаті перерахунку (транзиту) коштів на р/р приватних підприємців здійснили конвертаційні операції. Викладене свідчить про відсутність у ПП "Юнісеф" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, ділової мети спрямованих на виконання зобов'язань, виплату заробітної плати, повноти нарахування та сплати податків. Останнє, в свою, чергу свідчить про відсутність наміру у ПП "Юнісеф" створення правових наслідків та здійснення легальної діяльності, тобто такі угоди носять фіктивний характер.

На запит суду ДПА в Рівненській області надало копію довідки про легалізацію від 06.03.2009 р. № 8/35-40, на підтвердження зазначених обставин. Рішення Рівненського міського суду набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У відповідності до ст.42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Системне дослідження укладених договорів субпідряду, оцінка реальності проведених господарських операцій, добросовісності дій платника податку та відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах дає право суду погодитись з висновками викладеними в акті перевірки, оскільки з матеріалів справи вбачається, що податковим органом правильно зроблено висновок щодо завищення валових витрат на суму 288 095,00 грн., пов'язаних з придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних робіт) у ПП «Юнісеф» та завищення податкового кредиту в сумі 57619,00 грн., до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 57619,00 грн. по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Юнісеф», оскільки операції по придбанню будівельних робіт та будівельних матеріалів ПП «Юнісеф», фактично не здійснювались в межах господарської діяльності товариства.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 72024 грн. та податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 57619 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу передбачено, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94 -ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями, законно винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000382300 та №0000392300 (на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України) та в межах компетенції Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, підстав для їх скасування судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 99, 104, 158-163, 167, 254, 255 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія форвард плюс" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2012 року

Суддя /підпис/І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький