Ухвала

від 18.04.2012 по справі 2270/463/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/463/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО", третя особа на стороні позивача -товариство з обмеженою відповідальністю «Латагро», до Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів АГРО» (ТОВ «Старокостянтинів АГРО») звернулось в суд з адміністративним позовом до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (Старокостянтинівська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2011 року №0000642300 та №0000662300 в частині залишеній без зміни ДПА у Хмельницькій області та ДПА України.

06 березня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Старокостянтинівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Старокостянтинів АГРО» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань в наступних звітних періодах за лютий-травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 02 серпня 2011 року №828/231/34337479.

За результатами проведеної перевірки податковим органом підтверджено відображене ТОВ «Старокостянтинів Агро» бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2011 року в сумі 425464 грн. та від'ємне значення у сумі 273614 грн.; підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за березень 2011 року в сумі 891977 грн. та від'ємне значення в сумі 364818 грн.; підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за квітень 2011 року в сумі 264818 грн. та від'ємне значення в сумі 243376 грн.; підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2011 року в сумі 243376 грн. та від'ємне значення в сумі 429986 грн.

Також, виявлено порушення позивачем пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 1227 грн. та за квітень 2011 року на суму 104820 грн.; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на 450 грн., за травень 2011 року на 32920 грн., занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на суму 20133 грн., за квітень 2011 року (з врахуванням результатів камеральної перевірки) на суму 264818 грн., завищено від'ємне значення за квітень 2011 року на 104820 грн., занижено від'ємне значення за травень на 3591 грн.; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за лютий 2011 року на суму 450 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за березень 2011 року на суму 21360 грн., за квітень 2011 року (з врахуванням результатів камеральної перевірки) на суму 286178 грн., за травень 2011 року на суму 78647 грн. по операції з купівлі-продажу товару від ТОВ «Латагро», яка не мала реальних наслідків.

На підставі акта перевірки, 19 серпня 2011 року Старокостянтинівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000642300, яким ТОВ «Старокостянтинів АГРО» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий і травень 2011 року на загальну суму 33370 грн. і нарахована штрафна санкція в сумі 2 грн., а також №0000662300, яким ТОВ «Старокостянтинів АГРО» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2011 року на 104820 грн. та нарахована штрафна санкція в розмірі 1 грн.

За результатами розгляду поданих позивачем на вказані податкові повідомлення-рішення скарг ДПА у Хмельницькій області залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 року №0000642300, а податкове повідомлення рішення від 19 серпня 2011 року №0000662300 скасоване в частині нарахованої штрафної санкції в розмірі 1 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарської операції, а тому вважає неправомірним висновок податкового органу щодо нікчемності правочину та безпідставності зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, в ньому не зафіксовано неналежно оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, всі вони складені відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від ТОВ «Латагро» та Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Старокостянтинів АГРО» та ТОВ «Латагро» підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а сааме: податковими і видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, виписками з книги обліку довіренностей, виписками з журналу господарських операцій позивача.

Відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів, які б стверджували факт розірвання, визнання недійсним чи неукладеним правочину укладеного між ТОВ «Старокостянтинів АГРО» та ТОВ «Латагро».

Стосовно посилань податкового органу відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарської операції, а тому колегія суддів вважає неправомірним висновок податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Совгира Д. І.

Судді /підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Курко О. П.

З оригіналом згідно:

секретар