Постанова

від 24.04.2012 по справі 4-780/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

Справа № 4-780/12

П О С Т А Н О В А

24 квітня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І., при секретарях Гуцинюку Я.І, Тур В.В. за участю прокурорів Овчеренка С.А, Грищенка Ю.О. заявника -адвоката ОСОБА_3 розглянувши справу за скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 09.02.2012 про порушення кримінальної справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4, 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст. 368 КК України та на постанову Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 16.02.2012 про порушення кримінальної справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 09.02.2012 про порушення кримінальної справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4, 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст. 368 КК України та на постанову Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 16.02.2012 про порушення кримінальної справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування вказаної скарги зазначає, що оскаржувані ним постанови є незаконними та винесеними без достатніх на те приводів та підстав.

Зокрема зазначає, що в оскаржуваній ним постанові від 09.02.2012 помилково вказано, що підставами для її винесення є дані, які містяться в заявах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 02.02.2012, натомість як вказані заяви можуть слугувати виключно приводами для порушення кримінальної справи. Щодо підстав для винесення оскаржуваної постанови від 09.02.2012 на основі даних, які містяться в аудіо записах розмови між суддею ОСОБА_4. та ОСОБА_7, зазначає, що останній здійснював їх фіксацію на власний телефон цілеспрямовано, а відтак вони не можуть бути належним джерелом доказів та свідчити про наявність підстав до порушення кримінальної справи. При цьому заявник посилається на Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011.

Одночасно вказує на те, що дані які містяться в протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 02.02.2012 та відеозапису до нього, на яких зафіксована зустріч та розмова ОСОБА_7 з суддею ОСОБА_4,, яка відбулась 02.02.2012 за ініціативи ОСОБА_7 після його звернення в УСБ України в Кіровоградській області, не відповідають дійсності, оскільки у вказаному протоколі та відеозаписі відсутні дані про вимагання суддею хабара чи про згода на його отримання, також відсутня інформація про домовленість заявника ОСОБА_7 про передачу судді хабара в розмірі 1000 доларів США за призначення ОСОБА_6, покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Також зазначає, що при порушенні кримінальної справи не враховано, що «контрольована та провокаційна»зустріч 02 лютого 2012 року знову відбулась з ініціативи ОСОБА_7, а справа відносно ОСОБА_6 уже була розглянута суддею ще 25 січня 2012 року; саме 02 лютого вирок суду засудженим ОСОБА_6 був виконаний шляхом сплати штрафу та здачею квитанції до канцелярії суду; квитанція міститься в матеріалах зазначеної кримінальної справи № 1 - 838/11, 1/1109/94/20 вирок вступив в законну силу 10 лютого 2012 року

Таким чином зазначає про штучно створену видимість приводів та підстав для порушення кримінальної справи, а й відповідно для винесення оскаржуваної ним постанови 09.02.2012 року, що в свою чергу потягло винесення Печерським районним судом м. Києва постанови про дозвіл на особистий обшук судді, на обшук приміщення суду, на обшук його автомобіля та житла.

Одночасно при обґрунтуванні поданої скарги вказує на те, що 10 лютого 2012 року слідчий Генеральної прокуратури України в групі з оперативними співробітниками УСБ України в Кіровоградській області організували наступну «контрольовану»зустріч ОСОБА_7 з суддею ОСОБА_4. для контрольованого отримання суддею хабара. Але суддя під час зустрічі відмовився від отримання грошей (об'єктивно, хоча розмови про хабар не було взагалі), про що свідчить протокол за результатами здійснення оперативно - розшукового заходу від 10 лютого 2012 року та відеозапис до нього, який здійснювався за участю ОСОБА_7 скритим засобом відео спостереження та фіксації.

Після цього, коли суддя ОСОБА_4. з першого поверху приміщення суду пішов на третій поверх до свого службового кабінету, а ОСОБА_7 через службовий вихід вийшов та територію двора суду, де на стоянці знаходився автомобіль судді, мало місце перше несанкціоноване (негласне) відкривання та закривання центрального замка автомобіля «Тойота Авенсіс»методом копіювання електронного коду за допомогою сканера з метою, щоб ОСОБА_7 все ж поклав 1000 доларів США до салону автомобіля, що останній і зробив.

Після блокування співробітниками УСБ в області зазначеного автомобіля судці, приміщення суду, службового кабінету судці ОСОБА_4 та під час проведення слідчим особистого обшуку судді ОСОБА_4 знову мало місце 4 - кратне стороннє негласне втручання в електронну систему зазначеного автомобіля, а саме: дистанційне відкривання та закривання центрального замка автомобіля у спосіб, який був використаний при першому відкриванні.

Таким чином, штучне та провокаційне вкладення грошей до автомобіля судді, а потім виявлення їх під час обшуку, явилось підставою для винесення постанови від 16 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи щодо судді ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст. 368 КК України та винесення постанови від 17 лютого 2012 року про притягнення його як обвинуваченого.

Оскаржуваними постановами безпідставно розпочато кримінальне переслідування та пред'явлено обвинувачення судді ОСОБА_4 у скоєнні тяжкого злочину, чим порушені його права та гарантії, передбачені зазначеними нормами кримінально-процесуального законодавства, Конституцією України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»та ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

В зв'язку з вказаним вважає оскаржувані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні заявник -адвокат ОСОБА_3 та особа, в інтересах якої подано скаргу ОСОБА_4 доводи скарги підтримали, посилаючись на викладені в них обставини, просив скаргу задовольнити, а оскаржувані постанови скасувати. Додатково суду зазначили про безпідставність заведення оперативно-розшукової справи відносно судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4 05.07.2011, оскільки останній в період часу з 21.06.2011 по 07.07.2011 був без відповідних повноважень, у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку, на який його було обрано на посаду судді вперше, а тому у вказаний період часу він не міг вимагати грошові кошти в якості хабара за винесення рішень чи вироків в інтересах осіб, відносно яких вони постановлялись. А відтак вважають такими, що є неналежними дані, які містяться в протоколах за результатами про ведення оперативно-розшукових заходів.

Особи, заяви яких містяться в матеріалах, які стали приводами та підставами для винесення оскаржуваних постанов - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, направивши на адресу суду заяви з висловленою позицією про підтримку доводів, які зазначені у їх заявах, а також про розгляд справи у їх відсутність.

Судом з урахуванням поданих заяв, думки учасників судового розгляду, положень ст. 236-8 КПК України, визнано можливим розгляд справи у їх відсутність.

Прокурор та слідчий, в провадженні якого знаходиться дана кримінальна справа, доводи скарги не визнали, заперечували проти її задоволення зазначили про її безпідставність, оскільки вважали, що оскаржувані постанови винесені за наявності на те законних приводів та достатніх підстав.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, особи, в інтересах якої подано скаргу, думку прокурора та слідчого в провадженні якого перебуває вказана кримінальна справа, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 09.02.2012 порушено кримінальну справу щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4, 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст. 368 КК України (Т.1 а.м.1-2).

Постановою Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 16.02.2012 порушено кримінальну справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (Т.1 а.м. 4-5).

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у готуванні до одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара дій з використанням наданої їй державою влади.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара дій з використанням наданої їй державою влади.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, які стали приводами та підставами для винесення оскаржуваних постанов, приводами до порушення кримінальної справи 09.02.2012 стали заяви ОСОБА_6 від 02.02. 2012 та ОСОБА_7 від 02.02.2012 (Т.1 а.м. 12 -13, 14-15 відповідно), що узгоджується з п.1 ч.1 ст. 97 КПК України.

Разом з цим, судом при досліджені матеріалів кримінальної справи, встановлено що вказані заяви в порушення Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян та реєстрації, обліку заяв повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, не зареєстровано в журналі реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлені злочини, однак слід зазначити, що формальне недотримання вимог ст.95 КПК України щодо реєстрації в ЖРЗПпЗ та прийнятті письмової заяви або повідомлення про злочин, у разі звернення особи у встановленому порядку та встановлення в ході дослідчої перевірки інших даних про викладені в заяві обставини, в тому числі шляхом відібрання пояснень у особи, так само як і у разі відібрання пояснень у особи та попередження про кримінальну відповідальність після порушення справи за наявності на те достатніх підстав, не вказує на незаконність даного звернення як приводу до порушення справи, тим більш на його відсутність, а тому не може бути підставою для скасування постанови про порушення справи. Окрім цього вказані заяви разом із матеріалами їх перевірки, які надійшли до Генеральної прокуратури України з СБ України 07.2.2012 зареєстровані в Генеральній прокуратурі України 08.02.2012 за № 17 у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини. (Т.1 а.м. 9), що повністю відповідає п.1 ч.1 ст. 94 КПК України.

Одночасно судом встановлено, що в заяві ОСОБА_6 (т.1 а.м. 12-13), міститься підпис особи із зазначенням прізища та ініціалів «ОСОБА_6»Разом, з цим, як вбачається з наданих суду матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення кримінальних справ, заяви, яка направлена ОСОБА_6, на адресу суду, в якій останній зазначив про написання ним заяви про вчинення злочину (а.с.39), суд приходить до висновку, що останнім при написанні заяви про вчинення злочину допущено описку, що не може бути підставою для скасування постанови.

Одночасно, як вбачається з мтаеріалів, яким обгрунтовуються оскаржувані постанови, приводом до порушення кримінальної справи від 16.02.2012 стало безпосереднє виявлення прокурорм ознак злочину, що узгоджується із п.5 ч.1 ст. 94 КПК України.

Суд перевіряючи наявність приводів та підстав та законність джерел отримання даних для порушення даної кримінальної справи, вважає наявним і законним вказаний привід для порушення даної кримінальної справи.

Як перевірено судом дані про наявність в діях ОСОБА_4, ознак злочинів, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст. 368 КК України та ч.3 ст. 368 КК України, містяться в поясненнях ОСОБА_7 від 02.02.2012 (т.1 а.м. 22- 26), протоколі добровільної видачі аудіозаписуюючого пристрою (т.1 а.м.16), протоколі за результатами здійснення аналізу звукозапису, що міститься на DVD -диску, наданого громадянином ОСОБА_7, (т.1 а.м. 17 -21), поясненнях ОСОБА_7, від 02.02.2012 (Т.1 а.м. 27-29) поясненнях ОСОБА_6 від 02.02.2012 (т.1 а.м. 30 -33), протоколі від 07.02.2012 за результатами проведення оперативно - технічного заходу за оперативно-розшуковою справою № 1571 відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи (т.1 а.м. 35 -37), протоколі маркування та вручення грошових коштів (т.1 а.м. 52 -57), протоколі обшуку від 10.02.2012 (т.2 а.м. 6 -8), протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 10.02.2012 (т.2 а.м. 9 -11), протоколі допиту свідка (т.2 а.м. 12 -15), протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 11.02.2012 (т.2 а.м. 16 -18) , які узгоджуються з обставинами, які викладені в оскаржуваній постанові.

При дослідженні вказаних даних суд враховує положення до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011, разом з цим вважає, що доводи заявника та особи, в інтересах якої порушено кримінальну справу з приводу незаконності доказів, отриманих внаслідок ініціативної фіксації ОСОБА_7, розмов, підлягають оцінці доказів та перевірці їх щодо допустимості, а відтак не можуть бути розглянуті судом під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Дані про з'ясування обсягу та меж компетенції ОСОБА_4 як службової особи, яка займає відповідальне становище містяться в матеріалах особової картки ОСОБА_4 /а.м.42 - 46/.

Суд не погоджується з доводами заявника та особи, в інтересах якої порушено кримінальну справу з приводу безпідставності заведення відносно судді ОСОБА_4 оперативно-розшукової справи 05.07.2011 у зв'язку з тим, що останній оскільки в період часу з 21.06.2011 по 07.07.2011 був без відповідних повноважень, у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку, на який його було обрано на посаду судді вперше, оскільки відповідно до пунктів 7, 9 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», пункту 6 частини другої статті 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», статті 15 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»за вмотивованим рішенням суду можуть бути застосовані такі обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32 Конституції України. Обмеження вказаних конституційних прав і свобод людини і громадянина під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства допускається лише за вмотивованим рішенням суду (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 30 Конституції України) і носять винятковий та тимчасовий характер. Між тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, які стали приводами та підставами для винесення оскаржуваної постанови, в ході ведення ОРС ВБКОЗ УСБУ у Кіровоградській області у встановленому законом порядку в апеляційному суді Черкаської області отримано дозволи на проведення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують права і свободи людини. За таких обставин, приходжу до висновку, що підстави та законність зведення оперативно-розшукової справи 05.07.2011 відносно судді ОСОБА_4 перевірялись апеляційним судом Черкаської області.

З приводу доводів скарги про несанкціоноване (негласне) відкривання та закривання центрального замка автомобіля «Тойота Авенсіс»методом копіювання електронного коду за допомогою сканера з метою, щоб ОСОБА_7 поклав 1000 доларів США до салону автомобіля, суд вважає, що вказані доводи відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, не можуть бути оцінені судом, як такі що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, так як досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді справи по суті, суд при розгляді скарг на постанови про порушення кримінальної справи не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя, а відтак не приймає їх.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4, особа, в інтересах якої подано скаргу є суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда.

Кримінальні справи порушені відносно нього Заступником Генерального прокурора України, що відповідає вимогам ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку що зазначена оскаржувані постанови винесені за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даних кримінальних справ, а з'ясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного суду від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 09.02.2012 про порушення кримінальної справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4, 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст. 368 КК України та на постанову Заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 16.02.2012 про порушення кримінальної справи щодо судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_4 1980 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України -залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.І. Царевич