Рішення

від 19.11.2008 по справі 17/326-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/326-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.11.08                                                                                          Справа №  17/326-08

За позовом    Закрите акціонерне товариство  “Дніпрожилбуд”

до                    Колективне мале підприємство “Інмакон”

про                 стягнення 219 608,50 грн

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства  “Дніпрожилбуд” (далі –Позивач) до Колективного малого підприємства “Інмакон” (далі –Відповідач) про стягнення 219 608,50 грн., з яких 126 375,00 грн сума позики, 32 225,60 грн –проценти на суму позики, 10 741,88 грн –3% річних, 50 266,00 –інфляційні за час прострочки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 24.03.2005р. ЗАТ “Дніпрожилбуд” передав КМП “Інмакон” згідно з актом від 24.03.2005р. суму коштів у розмірі 25 000,00 доларів США, яку останній зобов'язувався повернути до 01.06.2005р. За посиланням позивача, наведене свідчить про укладення між сторонами договору позики, що відповідно до ст. 1046 ЦК України трактується як зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів. Також, на думку позивача, акт, відповідно до якого відповідач зобов'язався повернути суму позики, не містить умов безпроцентності позики, що дає підстави застосувати положення ст.1048 ЦК України, у якій зазначено, що позивач має право отримати від відповідача проценти за отриману останнім позику. Оскільки договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Також зазначає, що між позивачем і відповідачем відсутні домовленості не лише про проценти, але і про порядок їх сплати, а тому відповідно до ст. 1048 ЦК України проценти (у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки Національного банку України) виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, на день подання позову сума позики разом з процентами складає 219 608,50 грн.

У зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладався.

Відповідач у запереченні на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що акт передачі коштів не містить чітких строків повернення позики і з урахуванням чого, акт не є договором позики. Крім того, відповідач зазначає, що в договорі позики сума коштів прописана в еквіваленті по відношенню до долара США, в той час як позов заявлено в гривнях, тому сума позики не відповідає тій сумі, яка заявлена позивачем в позові.

В процесі розгляду справи представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ч.1 ст. 81 ГПК України, з тих підстав, що позовна заява підписана не головою правління позивача Бесарабом В.Д. Суд відхиляє дану заяву як необґрунтовану. В судовому засіданні Бесарабом В.Д. особисто було подано письмові пояснення, згідно з якими Бесараб В.Д. підтверджує свій підпис на поданій позовній заяві.

Позивачем заявлено клопотання про витребування справи за позовом Бесараба В.О. до Полухіна В.І., треті особи –ЗАТ “ Дніпрожилбуд ” та КМП “Інмакон” про стягнення заборгованості, яка розглядалась в Оболонському районному суді                м. Києва, оскільки в ній місяться оригінали документів доданих до позовної заяви за якою розглядається спір в господарському суді Київської області.

Ухвалою від 04.08.2008р. суд зобов'язував Оболонський районний суд м. Києва надати суду оригінали матеріалів справи за позовом Бесараба В.О. до Полухіна В.І., треті особи –ЗАТ “Дніпрожилбуд ” та КМП “Інмакон” про стягнення заборгованості.   

Листом від 05.09.2008р. (Вх. № 15959 від 11.09.2008р.) Оболонський районний суд м. Києва відмовив у направленні матеріалів зазначеної цивільної справи.

В судовому засіданні 22.09.2008р. представником відповідача подано письмові пояснення (заява), в яких відповідач підтверджує легітимність (відповідність оригіналам) копій всіх доказів поданих позивачем до матеріалів даної справи.

Позивачем подано клопотання згідно зі ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог та зміну підстави звернення до суду з позовом (а.с. 53),  а також відповідну позовну заяву в новій редакції від 24.10.2008р, згідно з якою підставою позовних вимог, окрім викладених в позовній заяві, є укладений між Бесарабом В.Д. та позивачем договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Бесараб В.Д. передав належне йому право вимоги згідно з актом від 24.03.2005р., а позивач прийняв таке право вимоги. Також, відповідно до поданої позовної заяви в новій редакції позивач просить суд стягнути з відповідача 128 750,00 грн заборгованості згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.10.2008р.

Судом залучено до матеріалів справи оригінал Договору про відступлення права вимоги від 27.03.2008р., укладеного між Бесарабом В.Д. та ЗАТ “Дніпрожилбуд ”  (а.с. 57).

Відповідач у своєму запереченні (Вих. № 76 від 11.11.2008р.) на уточнену позовну заяву позивача, проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідач не повідомлений про здійснення заміни кредитора у зобов'язанні, а тому до 27.10.2008р. відповідач не повинен виконувати свої обов'язки за договором позики перед новим кредитором (позивачем).

В судових засіданнях 04.08.2008р., 08.09.2008р., 22.09.2008р. та 12.11.2008р. оголошувались перерви в розгляді справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд в с т а н о в и в:

Згідно Акту від 24.03.2005р. (належним чином завірена копія в матеріалах справи, а.с. 7, оригінал оглянутий в судовому засіданні) Бесараб Володимир Дмитрович, голова правління Закритого акціонерного товариства  “Дніпрожилбуд” передав суму коштів у розмірі 25 000,00 грн  Колективному малому підприємству “Інмакон”. Також в зазначеному Акті сторони визначили, що дану суму відповідач зобов'язується повернути до 01.06.2005р.

Отже, сторонами на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України було укладено угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626, 1046 ЦК України виникло зобов'язання щодо повернення грошових коштів отриманих як позику від позивача.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт передачі позивачем відповідачу грошових коштів та їх отримання відповідачем підтверджується складеним сторонами та скріпленими печатками підприємств Актом (а.с. 7), актом погодження взаємних розрахунків (а.с. 5-6), а також не заперечується самим представником відповідача.

Крім того, зазначена обставина встановлена також в судовому рішенні (ухвалі) апеляційного суду м. Києва у справі № 22-9142-2007р. за позовом Бесараба Володимира Дмитровича до Полухіна Віктора Івановича, треті особи ЗАТ “Дніпрожилбуд” та КМП “Інмакон”, про стягнення боргу за договором позики                  (а.с. 52).

Зокрема, зазначеним рішенням встановлено: “В матеріалах справи є акт від              24 березня 2005 року, відповідно до якого Полухін В.І., директор КМП “Інмакон” прийняв у Бесараба В.Д., голови правління ЗАТ “Дніпрожилбуд” грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США, терміном на 3  місяці. Дану суму зобов'язувався повернути до 1 червня 2005 року. Підписи осіб скріплені печатками підприємств.

24 березня 2005р. відповідно до приходного касовий ордер ПКО-000004           КМП “Інмакон” оформлено приход по касі від ЗАТ “Дніпрожилбуд” 125 000 грн., позика згідно акту від 24.03.2005р.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості за 1 квартал 2005р. у                         КМП “Інмакон”  отримано кредит в розмірі 125 000 гривень.

Крім того 23 серпня 2005 року КМП “Інмакон” направляв ЗАТ “Дніпрожилбуд” директор Бесараб В.Д. акт звірки взаємних розрахунків, де було вказано також про отриману згідно акту від 24 березня 2005 року позику на суму 125 000 грн.

Про те, що вказані документи направлялись ЗАТ “Дніпрожилбуд”, свідчить також корінець квитанції пошти № 9626 від 01.09.2005р.”.

Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

27.03.2008р. між Бесарабом Володимиром Дмитровичем та ЗАТ “Дніпрожилбуд” (позивач) укладено договір відступлення права вимоги (оригінал а.с. 57), відповідно до якого Бесараб В.Д. (первісний кредитор) передав належне йому право вимоги згідно з Актом від 24.03.2005р., укладеним між Бесарабом В.Д. та КМП “Інмакон”, а новий кредитор (позивач) прийняв таке право вимоги.

Згідно з ст.ст. 512 та 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В судовому засіданні представником позивача, як доказ належного повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні було подано фінансовий чек № 4278 від 27.10.2008р. (оригінал а.с. 56), що не заперечував представник відповідача.

Таким чином, на час вирішення спору та прийняття рішення у даній справі відповідач (боржник) письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, а тому у нього виникло зобов'язання про повернення позики.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 ЦК України).

Посилання відповідача у запереченні на позовну заяву на те, що акт передачі коштів не містить чітких строків повернення позики, є необґрунтованим, оскільки в Акті від 24.03.2005р. сторонами чітко зазначено: “Дану суму зобов'язуюсь повернути до 01 червня 2005 року.”.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.  

Відповідно до інформації Національного банку України розміщеної на офіційному сайті НБУ, станом на 24.10.2008р. курс гривні щодо долару США встановлений у розмірі 515 грн за 100 доларів США. Отже, на день подання позовної заяви (в новій редакції), сума позики 25 000 доларів США в національній валюті України складала 128 750,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 128 750,00 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного малого підприємства “Інмакон” (код 13715568) на користь Закритого акціонерного товариства  “Дніпрожилбуд” (код 32344898) 128 750,00 грн заборгованості, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 287,50 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.