cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2012 р. Справа № 5019/237/12
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ-ВОЛИНЬ»
до товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-Р»
про стягнення 119 477, 62 грн.
суддя Гудзенко Я. О
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №13/03/14-4 від 13.03.2012р.)
від відповідача -не з'явився.
В судовому засіданні 17.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ-ВОЛИНЬ»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-Р»(далі - відповідач) про стягнення 119 477, 62 грн., з яких 117 699, 69 грн. основної суми боргу, 1 560, 32 грн. пені, 53, 15 грн. інфляційних втрат, 164, 46 грн. 3% річних, а також 2 390 грн. судового збору.
Ухвалою від 20 лютого 2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 14.03.2012 року.
Ухвалою від 14 березня 2012 року розгляд справи було відкладено на 28.03.2012 року.
26 березня 2012 року Позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, яку було прийняту судом до розгляду, в якій просить стягнути з Відповідача 118 797, 43 грн., з яких 116 699, 70 грн. основної суми боргу, 1 560, 32 грн. пені, 235, 40 грн. інфляційних втрат, 302, 01 грн. 3% річних, а також 2 390 грн. судового збору. До заяви позивачем додано доказ надіслання її копії відповідачу у справі.
Ухвалою від 28 березня 2012 року розгляд справи було відкладено на 17 квітня 2012 року до 10 год. 00 хв.
В судовому засідання 17 квітня 2012 року було оголошено перерву до 10:15 год.
17 квітня 2012 року Позивач подав суду заяву про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача 23 797, 43 грн., з яких 21 699, 70 грн. основної суми боргу, 1 560, 32 грн. пені, 235, 40 грн. інфляційних втрат, 302, 01 грн. 3% річних, а також 1 609, 50 грн. судового збору. До заяви позивачем додано доказ надіслання її копії відповідачу у справі. Вказану заяву також прийнято судом до розгляду.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, але частково погасив заборгованість перед Позивачем в сумі 96 000 грн., в період з 21 лютого 2012 року по 9 квітня 2012 року, про що Позивачем було зазначено в заяві про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог від 13.04.2012 року.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 3301303668064, №3301303772465, №3301303732323.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами без участі Відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -
В С Т А Н О В И В:
2 серпня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 03/08/11-1, з протоколом розбіжностей від 03.08.2011 року, (далі - Договір). Згідно п. 1.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов'язався поставляти товари, а Покупець (Відповідач) прийняти їх у власність згідно зі специфікацією й оплатити їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації (а.с. 7 - 12).
В період з 04.11.2011 року по 15.12.2011 року на підставі замовлень Відповідача, Позивачем було поставлено й передано товар на загальну суму 142 641, 67 грн., факт отримання якого, відповідно до умов п.3.7. Договору підтверджується належним чином оформленими та підписаними товарно-транспортними накладними (а.с. 13 - 71).
Відповідно до умов п. 2.1. Договору, Покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 40 календарних днів з моменту отримання товару, проте Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а саме в частині проведення розрахунків за отриманий товар, чим порушив умови Договору.
Станом на 24.01.2012 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором становила 142 641, 67 грн., про що Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію з вимогою перерахувати суму боргу на відповідний банківський рахунок протягом 3-х банківських днів з моменту отримання претензії.
Позивачем відповіді на претензію отримано не було, проте 25.01.2012 року Відповідачем на банківський рахунок Позивача було перераховано 24 910, 00 грн.
Станом на 10.02.2012 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 117 699, 69 грн. Позов подано до суду 15.02.2012 року.
Частиною ч. 4 ст. 22 ГПК України передбачено право позивача зменшити розмір позовних вимог.
Із заяви про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог, поданої Позивачем 17 квітня 2012 року вбачається, що в період з 21.02.2012 року по 09.04.2012 року Відповідачем було перераховано на банківський рахунок Позивача 96 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 26.03.2012 р., 27.03.2012 р., 09.04.2012 р. доданими до заяви. Враховуючи вказане, станом на 13.04.2012 року сума основного боргу за Договором становить 21 699, 70 грн.
Крім того Позивачем було надано суду акт взаєморозрахунків, підписаний уповноваженими особами Позивача та Відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.
За своєю правовою природою Договір від 02.08.2011 року № 03/08/11-1 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських, згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Поряд з цим, ст. 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
З урахуванням дати поставки товару та положень п. 2.1 Договору, строк оплати вартості отриманого Відповідачем товару на суми, вказані в накладних, настав.
Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 року під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд приймає зменшення позовних вимог позивача від 13.04.2012 року № 13/04/12-1. Відтак, новий розмір позовних вимог позивача становить вимоги про стягнення з Відповідача основної суми боргу у розмірі 21 699, 70 грн., 1 560, 32 грн. пені , 235, 40 грн. інфляційних втрат , 302, 01 грн. 3% річних , а також 1 609, 50 грн. судового збору з урахуванням заяви Позивача про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі від 17.04.2012 року № 17/04/12-1.
Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 21 699, 70 грн., з урахуванням зменшення позовних вимог, належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований. Строк оплати товару, у відповідності до п. 2.1 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 21 699, 70 грн.
Відповідно до п. 6.8. Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) при порушенні строків оплати Товару, встановлених п. 2.1. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу (а.с. 11).
Положення зазначеного пункту Договору повністю відповідають приписам ч. 2 ст. 343 ГК України, якою встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
У зв'язку з тим, що Відповідач допустив прострочення по платежах, Позивач нарахував 1 560, 32 грн. пені (за період з 21.12.2011 року по 10.02.2012 року), 235, 40 грн. інфляційних втрат (за період з 25.01.2012 року по 31.01.2012 року), 302, 01 грн. 3% річних (за період з 25.01.2012 року по 10.02.2012 року).
Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, надані Позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі згідно розрахунків Позивача наявних в матеріалах справи. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1 560, 32 грн., 235, 40 грн. інфляційних втрат та 302, 01 грн. 3% річних.
Згідно п. 6.9 Договору сплата неустойки, передбаченої п. 6.8 Договору, не звільняє Покупця від виконання основного зобов'язання за Договором. При цьому, Покупець зобов'язаний сплати вартість отриманого Товару з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення оплати.
Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Позивачем платіжним дорученням від 10 лютого 2012 року № 456 було сплачено судовий збір в розмірі 2 390 грн., у зв'язку з чим, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, зайво сплачений судовий збір в сумі 780, 50 грн. підлягає поверненню Позивачу.
Судові витрати в частині судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-Р»(33001, м. Рівне, вул. Дворецька, буд. 93, код 31299420) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ-ВОЛИНЬ»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14б, код 37772031) 23 797 (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 43 коп., з яких 21 699 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 70 коп. основної суми боргу, 1 560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 32 коп. пені, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 302 (триста дві) грн. 01 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ-ВОЛИНЬ»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14б, п/р 26005009100447 ПуАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, код 37772031) 780 (сімсот вісімдесят) грн. 50 коп. судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.04.2012 р.
Суддя Гудзенко Я.О.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2012 |
Оприлюднено | 25.04.2012 |
Номер документу | 23656555 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Гудзенко Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні