Рішення

від 03.04.2012 по справі 5023/600/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 5023/600/12

вх. №

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Булулуков О.О., посвідчення № 45 від 06.02.12р.;

позивача - не з`явився;

відповідача - Мазалова И.Д., наказ № 1а від 04.01.1999р.;

розглянувши справу за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Виробничо - комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТОТІ" - ЛТД

про стягнення 9927,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Виробничо - комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТОТІ" - ЛТД заборгованість по орендній платі в сумі 9366,58 грн. та 560,93 грн. пені. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідача умов договору оренди №1667 від 19.04.05р.

Ухвалою суду від 10.02.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

29.02.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що орендна плата не сплачувалась позивачу у зв`язку з припиненням відповідачем господарської діяльності.

03.04.12р. представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву в якому визнав заборгованість по орендній платі перед Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради в сумі 9366,58 грн.

Представник прокуратури в судовому засіданні 03.04.12р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 03.04.12р. не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.04.12р. визнав позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, однак зазначив, що на даний час підприємство не працює, тому відповідач не має можливості сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача та прокурора, судом встановлено наступне.

19.04.05р. між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Виробничо - комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТОТІ" - ЛТД було укладено договір оренди №1667 відповідно до пункту 1.1. якого, предметом договору є нежитлове приміщення (будівля), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування; право на оренду якого отримано орендарем на підставі розпорядження УКМіП № 1104 від 27 вересня 2005 року "Про переукладання договору оренди на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 84...".

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання - передачі, підписаним сторонами 19.04.05 року (Додаток до Договору оренди №1667 від 19.04.05р.).

Пунктами 1.2. та 1.3. договору оренди передбачено, що майно - нежитлові приміщення в підвальній частині, загальною площею 95,7 м (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"", інвентарний № 68615 від 17.02.1997 року) розташовані за адресою проспект Гагаріна, 84, літера "Ап", відображається на балансі КВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова. Майно передається в оренду з метою використання під кафе.

Пунктом 3.1. договору визначена вартість об'єкту оренди на підставі висновку про вартість майна, яка складає 77400,00грн. станом на 14.11.2005 року.

Пунктом 3.2 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальній громади м. Харкова, затвердженої рішенням XІV сесії Харківської міської ради ІІІ скликання від 30.03.2000 року. Орендна плата 19.04.05р. по 30.04.05р. складає 206,40 грн., а за травень місяць2005 року - 516,00 грн. Ставка орендної плати становить 8% за рік.

Пунктами 3.3, 3.4 договору встановлено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання - передачі та припиняється з моменту припинення дії договору відповідно до положень ст. 10 цього договору, що закріплено письмово.

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожен місяць визначається шляхом коригування орендарем (відповідачем) розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується ним самостійно.

Згідно п. 4.4 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Пунктом 9.3. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що він діє з 19.04.2005р. до 19.03.2006р.

Відповідно до п. 10.5 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Представниками сторін не було надано суду доказів того, що договір оренди нежитлового приміщення №1667 від 19.04.05р. розірвано або він припинив свою дію. Таким чином на момент розгляду справи у суді договір оренди нежитлового приміщення №1667 від 19.04.05р. є чинним відповідно до умов договору.

Обов'язки, передбачені вказаним договором, орендодавець виконує повністю, проте орендар систематично порушує ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. п. 3.3, 3.5 та п. 4.4 договору оренди, відповідно до положень яких він зобов'язаний щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця, перерахувати орендну плату до державного бюджету.

Відповідно до п. 7.2 договору орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та відшкодування збитків у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Згідно розрахунку Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо суми заборгованості по орендній платі станом на 01.12.2011р. у відповідача рахується непогашеною заборгованість по орендній платі у сумі 9366,58 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди, таке саме положення викладено і в ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 9366,58 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

У відзиві на позовну заяву (вх. №3394 від 03.04.12р.) відповідач визнав заборгованість по орендній платі перед Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради в сумі 9366,58 грн. та зазначив, що орендна плата не сплачувалась відповідачем у зв'язку з нездійсненням останнім господарської діяльності з квітня 2010р.

За таких підстав, суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 9366,58 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Також, у позовній заяві прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 560,93 грн.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно - господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

З наданого прокурором до позовної заяви розрахунку пені, вбачається, що її було нараховано за період з липня 2009р. по грудень 2011р. на загальну суму 560,93грн.

Перевіривши нараховану позивачем пені, суд встановив, що розрахунок пені виконано позивачем без урахування ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ст. 232 ГК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 76,89 грн. за період 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В іншій частині нарахованої пені в сумі 484,04 грн. суд відмовляє, як в необґрунтованій.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193, 216, 217, 230, 232, 283 - 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничо - комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТОТІ" - ЛТД (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 84, код ЄДРПОУ 21199827) на користь Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412, р/р 33213871700002 ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490, одержувач - УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області) заборгованість по орендній платі в сумі 9366,58 грн., пеню в сумі 76,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Виробничо - комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТОТІ" - ЛТД (код ЄДРПОУ 21199827, 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 84) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) - 1531,02 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 484,04 грн. відмовити.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 09.04.12р.

Справа №5023/600/12.