Рішення

від 03.09.2008 по справі 44/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  44/122

03.09.08

За позовом     Дочірнього підприємства “Рідна Марка”

до                     Приватне підприємство "Фелічіта 2000"

про                   стягнення 7571,43 грн.

Суддя  Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаБібік О.С. - представник

Від відповідачане з'явився

          Рішення прийняте 03.09.2008р., оскільки в судових засіданнях 23.07.2008р., 04.08.2008р. та 18.08.2008р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Дочірнє підприємство “Рідна Марка” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Фелічіта"  5362,20 грн. боргу, 177,56 грн. - 3% річних, 1446,19 грн. - збитків від інфляції та 585,48  грн. пені.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 липня 2008 року порушено провадження у справі № 44/122 та призначено розгляд справи на 23.07. 2008 року.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки свого представника суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

          Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2005р. між Дочірнім підприємством “Рідна Марка” (постачальником) та  Приватним підприємством "Фелічіта" (покупцем) був укладений договір                      № К600424 поставки товару, за умовами якого позивач  зобов'язався продати, а відповідач купити та оплатити на умовах, визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № К60035037 від 25.08.06, № К70248382 від 23.11.06, № К70250851 від 12.12.06, № К70253245 від 27.12.06, № К70255644 від 16.01.2007 р., № К70257699 від 31.01.07, № К70263123 від 10.03.07, № К70285883 від 20.06.07, № К70287280 від 27.06.07, а відповідач прийняв у власність товар на суму                        5362 грн. 20 коп.

Згідно п.3.3 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Разом з тим, відповідач за поставлений товар своєчасно з позивачем не розрахувався.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного  кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є доведеними та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути  з відповідача 177,56 грн. - 3% річних, 1446,19 грн. - збитків від інфляції та 585,48  грн. пені.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п.5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товарної партії, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, оскільки відповідач порушив строки виконання взятих на себе за договором зобов'язань суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання по договору  не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов договору не сплатив.  

         З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Фелічіта 2000" (02217, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду,код 33634975) на користь Дочірнього підприємства “Рідна Марка” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29 А, код ЄДРПОУ  32378225) 5362 (п'ять тисяч триста шістдесят дві)  грн. 20 коп. основного боргу., 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 48 коп.  пені, 177 (сто сімдесят сім) грн. 56 коп. –3% річних, 1446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 19 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення  08.09.2008