Рішення

від 14.09.2006 по справі 27/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.06р.

Справа № 27/199

за позовом  Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

до  Приватного підприємства “Вестер”, м. Марганець

     Приватного підприємства “Артав-2000”, м. Київ

про визнання недійсною угоди згідно первинних документів

                                                                                                                Суддя    В.О.Татарчук

представники:

від позивача –Бятець Л.В. дов. від 05.06.2006р. №4728/7/10-022

від відповідача 1 –не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

Суть спору:

Марганецька об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області (далі Марганецька ОДПІ) звернулась з позовом до приватного підприємства “Вестер” та приватного підприємства “Артав-2000” про визнання недійсною угоди, укладеної між відповідачами 01.04.2004р. згідно первинних документів та стягнення з ПП “Вестер” на користь державного бюджету вартості товару, отриманого за спірною угодою в сумі 8243грн. 96коп. і такої ж суми з ПП “Артав-2000” на користь ПП “Вестер”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку відповідача-2 угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.207 ГК України. Зокрема, рішенням господарського суду м. Києва від 29.01.2002р. по справі №25/21 у зв'язку з ненаданням більше року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності було скасовано державну реєстрацію ПП “Артав-2000”.

Відповідач-1 не заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що товар, отриманий за спірною угодою у підприємства відсутній.

Крім того, відповідач-1 звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника.

Відповідач-2 не надав відзив на позов та не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Так, згідно з листом головного управління статистики у місті Києві від 28.03.2006р. №13-2013 адресою відповідача-2 є: м. Київ, вул. Блюхера, буд.8 кв.78. Саме за вказаною адресою судом направлялась ухвала від 21.08.2006р.

В судовому засіданні 14.09.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Згідно накладної №47 від 01.04.2004р. та податкової накладної №47 від 01.04.2004р. ПП „Артав-2000” поставило на адресу ПП “Вестер” товар на загальну суму 8243грн. 96коп.  

ПП “Вестер” розрахувалося за поставлений товар готівковими коштами, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №24 від 01.04.2004р.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що  не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і  суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

При цьому суд враховує, що положення статей 207, 208 Господарського кодексу України є аналогічними положенням ст.49 Цивільного кодексу УРСР щодо формулювання поняття недійсності угоди, укладеної з метою завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, а також щодо наслідків недійсності такої угоди.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 29.01.2002р. по справі №25/21 було скасовано державну реєстрацію ПП “Артав-2000”.

Вказаним рішенням встановлено, що ПП “Артав-2000” більше року не подавало до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Відповідно до листа управління податкової міліції ДПА у місті Києві від 05.09.2005р. ПП “Артав-2000” останню податкову звітність подавало за травень 2000р. з показниками, які свідчать про відсутність фінансово-господарської діяльності.

Згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №51/15-04 від 26.07.2002р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Артав-2000” і підприємство виключене з реєстру платників ПДВ.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.

Факти встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 29.01.2002р. по справі №25/21, додаткові докази по справі №27/199 свідчать про наявність з боку відповідача-2 при укладенні спірної угоди, мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

Наведене дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. ПП “Артав-2000” здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать вимогам ст.67 Конституції України.

Згідно з п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, за умови наявності в діях ПП “Артав-2000” мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд приймає рішення про стягнення з ПП “Вестер” саме коштів за умови відсутності у підприємства отриманого за угодою товару, що підтверджується  листом  ПП “Вестер” від 13.09.2006р.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2, оскільки саме в його діях при укладенні договору мала місце мета завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Статтею 12 ГПК України чітко встановлено, що господарським судам підвідомчі спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Відповідний спір не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з ч.1 ст.2 вказаного Кодексу завданням  адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та  інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України за визначенням не передбачає захисту прав та інтересів органу владних повноважень, яким в даному випадку є Нікопольська ОДПІ.

Частина 2 статті 162 вказаного Кодексу не передбачає можливості прийняття судом постанови про визнання недійсною угоди, а в останньому абзаці цієї статті мова йде про можливість прийняття іншої постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів саме людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.   

Керуючись ст.ст.207, 208 ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду купівлі-продажу, укладену між приватним підприємством „Артав-2000” та приватним підприємством “Вестер” на суму 8243грн. 96коп. відповідно до накладної №47 від 01.04.2004р., податкової накладної №47 від 01.04.2004р. та квитанції до прибуткового касового ордеру №24 від 01.04.2004р.

Стягнути з приватного підприємства “Вестер” (м. Марганець, вул. Рилєєва, 25, р/р 26005339145001 в Нікопольській філії “ПриватБанк”, МФО 305891, код ЄДРПОУ 31760806) на користь державного бюджету (р/р 311191156000, код призначення 24060300, УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24230979) 8243грн. 96коп., про що видати наказ.

          Стягнути з приватного підприємства „Артав-2000” (м. Київ, вул.Блюхера, буд.8 кв.78) на користь приватного підприємства “Вестер” (м. Марганець, вул. Рилєєва, 25, р/р 26005339145001 в Нікопольській філії “ПриватБанк”, МФО 305891, код ЄДРПОУ 31760806) 8243грн. 96коп., про що видати наказ.

          Стягнути з приватного підприємства „Артав-2000” (м. Київ, вул.Блюхера, буд.8 кв.78) на користь державного бюджету (отримувач: відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, банк отримувача: Відділення банку УДКУ  у Дніпропетровській області, ЗКПО24246786,  МФО805012, р/р 3111195600005) 187грн. держмита, про що видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства „Артав-2000” (м. Київ, вул.Блюхера, буд.8 кв.78) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (01021, м. Київ, просп. Перемоги, 44; рахунок № 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук