Постанова

від 29.01.2010 по справі 2а-5316/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 р. № 2а-5316/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Потабенко В.А.

при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,

з участю представників сторін:

від прокурора -Панькевич Р.В.,

від позивача -ОСОБА_2, згідно довіреності,

від відповідача -ОСОБА_3, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції (надалі -ДПІ) у Личаківському районі м. Львова до Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю -фірми "Тиса" /надалі - СП ТзОВ Тиса/ про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі ДПІ в Личаківському районі м. Львова з позовом, в якому просить стягнути з СП ТзОВ "Тиса" до державного бюджету податковий борг в розмірі 52289,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідача зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності, ЄДРПОУ 19164135, та взято на облік в органах держаної податкової служби 23.10.1992 року за № 1375. Станом на 10.04.2009 року за СП ТзОВ "Тиса" рахується податкова заборгованість в розмірі 52289,72 грн. Згідно довідки відділу обліку ДПІ в Личаківському районі м. Львова заборгованість підприємства складається з 48 621, 44 грн. податку на прибуток, згідно податкового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням № 0001912320/0/13942 від 13.07.2007 року, що винесено на підставі акта перевірки № 255/23-2 від 27.06.2007 року; 3059,75 грн. податку на додану вартість -залишку податкового зобов'язання, яке самостійно визначено відповідно до податкової декларації за серпень 2008 року та залишку несплаченої пені; 272,70 грн. збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, що видобувається в Україні -залишку податкового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням № 0000741530/0 від 05.03.2009 року, що винесено на підставі акта перевірки № 38/н від 05.03.2009 року; 151,83 грн. комунального податку -залишку податкового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням № 0000711530/0 від 05.03.2009 року, що винесено на підставі акта перевірки № 38/н від 05.03.2009 року; 166,27 грн. податку з власників транспортних засобів -залишку податкового зобов'язання, яке виникло у відповідності до податного боржником розрахунку; 17,73 грн. збору на забруднення навколишнього природного середовища -залишку податкового зобов'язання, яке визначено податковим розрахунком за 2008 рік. Оскільки СП ТзОВ "Тиса" не вживаються жодних заходів для погашення суми боргу, позивач просить стягнути її з відповідача в примусовому порядку.

В судовому засіданні 29.01.2010 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, збільшивши суму податкового боргу, яку просить стягнути з відповідача до державного бюджету. У зв'язку із частковою сплатою податкового боргу, а саме повної сплати податку з власників транспортних засобів, а також збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, що видобувається в Україні, станом на 26.01.2010 р. податковий борг відповідача становить 53402,79 грн.

В судовому засіданні представник прокурора Панькевич Р.В. підтримав уточнений позов та просив позовні вимоги задовольнити у повному об'ємі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що СП ТзОВ "Тиса" дійсно має непогашений податковий борг, сума якого є узгодженою. Однак, згідно п. 1.6. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що примусове стягнення -це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Тому застосування п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 вказаного Закону можливе лише щодо тих платників податків, сума податкового боргу яких є не узгодженою. Оскільки в даному випадку сума податкового боргу є узгодженою, активи платника знаходяться в податковій заставі, позивач не може звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу. В даному випадку слід застосовувати положення ст. 10 Закону № 2181. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

СП ТзОВ "Тиса" зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 31.08.1992 року за адресою: м. Львів, вул. Харківська, 14, кв. 2, код ЄДРПОУ 19164135, та взято на облік платника податків 23.10.1992 року за № 1375.

На підставі акту № 255/23-2 від 27.06.2007 р. ДПІ в Личаківському районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення № 0001912320/0/13942 від 13.07.2007 року на суму 48787,50 грн. за платежем податок на прибуток.

За несвоєчасне подання документів фінансової звітності до органів ДПС, на підставі акту № 38/н від 05.03.2009 року ДПІ в Личаківському районі винесла податкові повідомлення-рішення № 0000741530/0 від 05.03.2009 року та № 0008381530 від 14.05.2009 року, яким застосувало до СП ТзОВ "Тиса" відповідно штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. за платежем збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, що видобувається в Україні, та в сумі 170 грн. за платежем комунальний податок.

Крім того, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0002552320/0 від 20.10.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10% від суми угодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, - 466,91 грн. за платежем податок на додану вартість.

Крім того, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0005761510/0 від 26.11.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20% від суми угодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, - 93,38 грн. за платежем податок на додану вартість.

Крім того, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002201520/0 від 08.04.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% від суми угодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, - 499,13 грн. за платежем податок на додану вартість.

Крім того, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0006101520/0 від 14.08.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 152,25 грн. Залишок несплаченої пені становить 71.79 грн.

Винесені ДПІ у Личаківському районі м. Львова податкові повідомлення-рішення до суду оскаржені не були. В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень. Крім того, факт узгодження сум податкових зобов'язань, нарахованих позивачем, підтверджується поясненнями представника відповідача, даними ним в судовому засіданні та актом звірення розрахунків ДПІ в Личаківському районі м. Львова та СП ТзОВ "Тиса" за період з 01.01.2009 р. по 10.12.2009 р. від 10.12.2009 року.

Крім того, СП ТзОВ "Тиса" деклараціями за червень, липень, жовтень 2009 року самостійно визначило податкове зобов'язання по податку на прибуток, а деклараціями за серпень, жовтень, грудень 2008 року, березень, квітень, червень, вересень 2009 року -по податку на додану вартість та податковим розрахунком за 2008 рік - зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі -Закон № 2182), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до преамбули Закону № 2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 вищевказаного Закону, контролюючий орган -державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Пунктом 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом було встановлено, що всі податкові зобов'язання є узгодженим, не сплачені у встановлені строки та визнані сумою податкового боргу.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість застосування до СП ТзОВ "Тиса" такого способу примусового погашення податкового боргу, як звернення стягнення на активи, у зв'язку з тим, що сума боргу є узгодженою, мотивуючи це наступним.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачений у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання.

Отже, обов'язковими чинниками для набуття податковим зобов'язанням статусу податкового боргу є його узгодження у визначеному законом порядку та несплата у встановлений законом строк. У разі виникнення податкового боргу законодавець передбачив, що борг може бути примусово стягнений шляхом звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування податковим органом заходів, передбачених ст.ст. 8-10 Закону № 2181, тобто застосування податкової застави та продажу активів, що перебувають у податковій заставі, не позбавляє позивача права на звернення до суду в порядку, визначеному п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181.

Згідно довідки ДПІ в Личаківському районі від 27.01.2010 року, заборгованість СП ТзОВ "Тиса" станом на 26.01.2010 року становить 53402,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем в повній мірі обґрунтовані заявлені вимоги, відтак, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Пунктом 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі ст.ст. 1, 3, 5, 6, 8-10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21 грудня 2000 року, із змінами і доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути із Спільного українсько-узбецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса" (код ЄДРПОУ 19164135), що зареєстроване за адресою: 79010 м. Львів, вул. Харківська, 14, кв.2, в користь державного бюджету податковий борг в сумі 53402 (п'ятдесят три тисячі чотириста дві) гривні 89 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 03.02.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.