Ухвала

від 11.04.2012 по справі 2-а-12832/11/0212

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-12832/11/0212

Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білої Л.М. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м.Вінниці від 20 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради, акціонерного товариства "Liv Elektra a.s.", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Будівельно-Монтажно Торгівельна компанія "Лів Електра Україна" про скасування реєстраційних дій, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Ленінського районного суду м.Вінниці з адміністративним позовом до державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради, акціонерного товариства "Liv Elektra a.s.", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Будівельно-Монтажно Торгівельна компанія "Лів Електра Україна" про скасування реєстраційних дій.

Ленінський районний суду м.Вінниці ухвалою від 20.02.2012 року вказаний позов залишив без розгляду, з підстав передбачених положеннями ст.99 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі окремо наголосивши на ігноруванні судом першої інстанції положень ст.99 КАС України, зокрема зауваживши про необізнаність позивача зі змістом реєстраційної справи, а відтак протиправності спірного рішення суду першої інстанції.

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечили та посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 199 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Суд першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали та залишаючи адміністративний позов без розгляду виходив з пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, суд першої інстанції вірно виходив з того, що строк звернення до суду з адміністративним позовом, у спірних правовідносинах, визначено ст.99 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги апелянта стосуються визнання протиправними та скасування змін до реєстраційної справи, що вчинені 07.06.2005 року.

Водночас, із адміністративним позовом до суду скаржник звернувся лише у листопаді 2011 року, що дає підстави стверджувати про пропущення останнім строку звернення до суду передбаченого положеннями ч.2 с.99 КАС України.

Колегія суддів не бере до уваги пояснення апелянта про його обізнаність про порушення своїх прав лише 30.06.2011 року, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини матеріали адміністративної справи не містять, як не містять їх і матеріали апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Всупереч наведеному, апелянтом не наведено жодних поважних причин щодо попущення процесуальних строків звернення до суду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Вінниці від 20 лютого 2012 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 квітня 2012 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Біла Л.М.

Ватаманюк Р.В.