Рішення

від 02.07.2008 по справі 50/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/110

25.07.08

За позовом     закритого акціонерного товариства "Скловолокно"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Укрпромвпровадження"

про                    визнання недійсними угоди про відступлення права вимоги від 22.08.2005 № 277, договору купівлі-продажу від 01.09.2005 № 10-10 та договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005

Суддя  Головатюк Л.Д.

за зустрічним

позовом          товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма           "Укрпромвпровадження"

до           закритого акціонерного товариства "Скловолокно"

Третя особа               приватне підприємство "Лемпіра"

про          визнання дійсними угоди про відступлення права вимоги від 22.08.2005 № 277 та договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача                     Стеренчук Р.П.(дов. від 18.03.2008)

від відповідача              Андрійчук І.М.(дов. від 14.07.2008)

від третьої особи             не з'явився

                                               ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Скловолокно»(далі по тексту позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження»(далі по тексту відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про визнання недійсними угоди про відступлення права вимоги від 22.08.2005 № 277 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження»та приватним підприємством «Лемпіра», договору купівлі-продажу від 01.09.2005 №10-10 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження», та договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та приватним підприємством «Лемпіра».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст. 657 ЦК України договори купівлі-продажу майна укладаються в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідно до ст. 215 ЦК України «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 4 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу від 01.09.2005 №10-10 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження», та договір купівлі-продажу майна від 22.08.2005 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та приватним підприємством «Лемпіра»повинні бути нотаріально завірені.

Також позивач за первісним позовом вважає недійсною угоду про відступлення права вимоги від  22.08.2005 № 277 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження»та приватним підприємством «Лемпіра»у зв'язку із непогодженням даної угоди з позивачем за первісним позовом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2008 порушено провадження у справі за № 50/110 та призначено її до розгляду на 14.07.2008.

В судовому засіданні 14.07.2008 відповідач за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує частково та просить суд визнати недійсними договір купівлі-продажу №10-10 від 01.09.2005 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження», а в решті позовних вимог відмовити.

Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

          Відповідач за первісним позовом 14.07.2008 в процесі розгляду справи подав до суду зустрічний позов та просить суд визнати дійсними угоду про відступлення права вимоги від 22.08.2005 №277 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження»та приватним підприємством «Лемпіра»та договір купівлі-продажу майна від 22.08.2005 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та приватним підприємством «Лемпіра», а також просить залучити до справи третю особу на стороні відповідача приватне підприємство «Лемпіра».

          Свої вимоги відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 220 ЦК України «Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання  договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.».  Відповідно до п. 1.8. договору купівлі-продажу майна від 25.08.2005 між позивачем та приватним підприємством «Лемпіра»було досягнуто згоди про те, що вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню до 05.09.2005 у будь-якого нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, вказаного позивачем. На виконання приписів чинного законодавства щодо форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, приватне підприємство «Лемпіра»зверталося до позивача з проханнями здійснити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005. Даний факт підтверджується листами від 24.08.2005 №180 та від 14.09.2005 №199 (копії додаються). Однак позивач, на той час ухилився від нотаріального посвідчення вказаного договору. Крім того відбулося часткове виконання зазначеного договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.08.2005 №1.

Також відповідач вважає дійсною угоду про відступлення права вимоги від 22.08.2005 № 277, так як вона укладена у відповідності з ст. ст. 516, 517, ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним.

Отже, зважаючи на вищезазначене суд прийшов до висновку, що подані сторонами по справі № 50/110 обидва позови (первісний та зустрічний) взаємно пов"язані підставами та поданими доказами і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

В зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство "Лемпіра", оскільки останнє являється стороною по спірних договорах про відступлення права вимоги від 22.08.2005 № 277 та купівлі-продажу майна від 22.08.2005.

Стаття 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть за клопотанням сторін бути залучені до участі у справі  на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов"язки щодо однієї зі сторін.

Суд, заслухавши думку представника позивача за первісним позовом, який заявлене клопотання відповідача за первісним позовом про залучення третьої особи підтримав, вирішив, що дане клопотання достатньо мотивоване, належно обгрунтоване, а тому прийшов до висновку про його задоволення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2008 був прийнятий зустрічний позов відповідача до спільного розгляду з первісним позовом, залучено до участі у справі №50/110 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - приватне підприємство "Лемпіра" та розгляд справи був відкладений на 25.07.2008.

Представник третьої особи у судове засідання 25.07.2008 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав. Представник третьої особи належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.

Представниками позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом були подані суду докази надсилання третій особі позовної заяви та зустрічної позовної заяви відповідно.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Третя особа клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у неї поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомила, що дає підстави визначити причини її неявки до суду неповажними.

Представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом були подані клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності третьої особи, посилаючись на належне повідомлення її про час та місце розгляду справи.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом обґрунтованими, задовольнив їх та вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2005 між відповідачем за первісним позовом та третьою особою була укладена угода №277 про відступлення права вимоги. Згідно даної угоди відповідач за первісним позовом передав третій особі право вимоги заборгованості, яку він(відповідач за первісним позовом) мав на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2003 №3114 із змінами і доповненнями на загальну суму 2 200 000,00 грн.

22.08.2005 між позивачем за первісним позовом та третьою особою був укладений договір купівлі-продажу майна відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості позивач за первісним позовом передає у власність третьої особи нежитлові приміщення,  а також обладнання, відповідно до специфікацій №1 та №2, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 1.7. даного договору вартість переданого майна з ПДВ складає 2 178 700, 00 грн. Майно передається у рахунок заборгованості, яка виникла у позивача за первісним позовом перед третьою особою, внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 30.12.2003 №3114 та угоди від 22.08.2005 № 277

П. 1.8. договору передбачено, що сторони домовилися про те, що дана угода підлягає нотаріальному посвідченню до 05.09.2005, у будь-якого нотаріуса ХМНО, вказаного позивачем за первісним позовом, про що останній повинен повідомити третю особу у строк до 01.09.2005.  

01.09.2005 між відповідачем за первісним позовом та позивачем за первісним позовом був укладений договір купівлі-продажу № 10-10 відповідно до якого позивач за первісним позовом в рахунок погашення заборгованості за договором від 30.12.2003 №3114 зобов'язується передати у власність відповідача за первісним позовом майно, найменування, кількість і ціна якого буде вказана у специфікаціях (Додатки №1 та №2).

Судом було встановлено, тотожність майна, яке передавалося за договором купівлі-продажу від 01.09.2005  № 10-10 та договором купівлі-продажу майна від 22.08.2005, а також  заборгованості яка виникла на підставі договору від 30.12.2003 № 3114.

Як встановлено судом третьою особою 24.08.2005 за вих. №180 та 14.09.2005 за вих. №199 до позивача за первісним позовом були направлені листи щодо здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005. Даний факт підтверджується відмітками позивача про одержання вищенаведених листів. Також було встановлено, що між позивачем за первісним позовом та третьою особою був укладений акт приймання-передачі майна від 25.08.2005 №1 відповідно до якого позивач за первісним позовом передав третій особі рухоме майно перелік якого зазначений в акті.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, встановив таке:

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Ч. 1 ст. 220 ЦК України передбачено що у разі  недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Як встановлено попередньо судом, договір від 01.09.2005 № 10-10 не був нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, суд не погоджується з позивачем за первісним позовом про те, що договір від 01.09.2005 № 10-10 є недійсним. З огляду на матеріали справи та чинне законодавство, такий договір є нікчемним.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання  договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такій договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Суд також  вважає, що є всі підстави для визнання договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005 дійсним на підставі ст. 220 ЦК України, так як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом та третя особа домовилися щодо усіх істотних умов договору від 22.08.2005 та третя особа неодноразово зверталася до позивача за первісним позовом з вимогою щодо нотаріального посвідчення договору, що підтверджується листами № 180 та 199 однак позивач за первісним позовом ухилявся від його нотаріального посвідчення та не повідомляв про причину такого ухилення.

Судом встановлено, що відбулося часткове виконання договору купівлі-продажу майна від 22.08.2005, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.08.2005 №1.

Твердження позивача за первісним позовом про те, що угода про відступлення права вимоги від 22.08.2005 № 277 є недійсною також не заслуговує на увагу. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Як вбачається з матеріалів справи станом на 22.08.2005 заборгованість позивача за первісним позовом існувала в розмірі 2 200 000,00 грн.

Судом встановлено, що договором від 30.12.2003 № 3114 із змінами та доповненнями, зокрема, додатковою угодою від 30.03.2005 №2, відповідач за первісним позовом не обмежений правом відступити свої вимоги третій особі. Також таке обмеження не передбачено чинним законодавством.

Суд вважає, що позивач за первісним позовом був повідомлений про укладену між відповідачем за первісним позовом та третьою особою угоду, так як підписуючи договір купівлі-продажу майна від 22.08.2005 він знав про неї відповідно до п. 1.7. договору. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що угода від 22.08.2005 №277 укладена з додержанням вимог встановлених законом та може бути визнана дійсною.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та необхідність задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом стягуються понесені позивачем за зустрічним позовом витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

 ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю.

2.          Задовольнити в повному обсязі зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження».

3.          Визнати дійсною угоду про відступлення права вимоги від 22.08.2005 №277 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвпровадження»та приватним підприємством «Лемпіра»

4.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу майна від 22.08.2005 між закритим акціонерним товариством «Скловолокно»та приватним підприємством «Лемпіра».

5.          Стягнути з закритого акціонерного товариства "Скловолокно"(вул. Леонівська, 84-б, м. Мерефа, Харківська обл., 62472, код ЄДРПОУ 31337015, р/р 26006405650001 в Мереф'янському другому відділенні КБ «Приватбанк»м. Харків, МФО 351533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Укрпромвпровадження"(пров. Лабораторний, 1, оф. 400, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 30264837, п/р № 26003103566101 в КБ «Експобанк»м. Київ, МФО 322294) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита; 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                        Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –28.07.2008