Постанова

від 23.04.2012 по справі 12/230-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 12/230-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагма-Капітал" на рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі № 12/230-11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія "Максимум" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вагма-Капітал" простягнення заборгованості у розмірі 316 935,88 грн.

за участю представників:

позивача: Коцура М.М.

відповідача: Головненко Д.О.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія "Максимум" (надалі -"ТОВ "Максимум") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Вагма-Капітал" про стягнення 316 935,88 грн. суми попередньої оплати (позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог). Вимоги ТОВ "Максимум" обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору купівлі-продажу скляної продукції № 82 від 15.08.2011 р. та наявністю підстав для застосування норм ст. 526, 670 ЦК України.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.01.2012 р. (суддя Дьоміна С.Ю.) позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Вагма-Капітал" 316 935,88 грн. суми боргу та судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого товару, що є порушенням ст.ст. 173, 174, 193, 202, 265 ГК України та дає підстави для задоволення позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. (судді Поляк О.І., Кропивна Л.В., Рудченко С.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

В обґрунтування даної постанови судом апеляційної інстанції додатково зазначено про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на норми ст.ст. 530, 655, 693, 670, 712 ЦК України та відсутність доказів як передання відповідачем позивачу оплаченого товару, так і повернення суми передоплати.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Вагма-Капітал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р., і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані невідповідністю оскаржуваних судових актів вимогам ст. 43 ГПК України, неврахуванням судами норм ч. 2 ст. 613 ЦК України та того факту, що позивачем не дотримано порядку подання заявок на поставку товару, що унеможливило відповідачу виконання договірних зобов'язань.

Касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду ухвалою Вищого господарського суду від 11.04.2012 р. колегією суддів у складі головуючого судді Кролевець О.А., суддів Попікової О.В. та Шевчук С.Р.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.04.2012 р. № 03.07-05/271 для розгляду справи № 12/230-11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Кот О.В., судді Кролевець О.А. (доповідач) та Шевчук С.Р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами встановлено, що 15.08.2011 р. між ТОВ "Вагма-Капітал" (продавець) та ТОВ "Максимум" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу скляної продукції № 82 (надалі -"Договір"), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу скляну продукцію, піддон та щит притискний, а позивач - прийняти поставлений товар і своєчасно здійснити оплату в порядку та на умовах, визначних цим договором та специфікаціями до нього.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 693 ЦК України визначає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторони у п. 4.1. Договору погодили, що сумою договору вважається загальна сума вартості товару, що відвантажується покупцю згідно затверджених сторонами специфікацій за весь час дії договору. Ціна товару вказується у специфікації, яка погоджена сторонами та являється невід'ємною частиною даного договору. Згідно зі Специфікацією № 1 від 15.08.2011 р. (Додаток № 1 до Договору) ТОВ "Вагма-Капітал" зобов'язалось поставити ТОВ "Максимум" товар загальною вартістю 1 497 240,00 грн. з умовою здійснення доставки автомобільним транспортом замовника.

16.08.2011 р. відповідачем виставлено позивачу Рахунок-фактуру № СФ-0000051 на суму 1 497 240,00 грн., з якого вбачається, що сума попередньої оплати складає 25 % вартості товару, а саме 374 310,00 грн. Як встановлено судами, зазначена сума перерахована позивачем відповідачу 17.08.2011 р.

На підставі видаткової накладної № РН-0000051 від 31.08.2011 р. ТОВ "Вагма-Капітал" поставлено ТОВ "Максимум" товар на суму 55 435,92 грн.

20.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (вих. № 119 від 19.09.2011 р.) про поставку решти оплаченого товару вартістю 316 935,88 грн. до 30.09.2011 р. У разі неможливості здійснення такої поставки ТОВ "Максимум" просило відповідача повернути кошти в сумі 316 935,88 грн. у той же строк. У зв'язку з невиконанням даної вимоги позивач 13.10.2011 р. направив на адресу відповідача вимогу (б/н від 12.10.2011 р.) про повернення суми попередньої оплати у розмірі 316 935,88 грн. Однак, відповідачем вимога залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 670 ЦК України закріплено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 ЦК України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведені норми чинного законодавства та встановлені судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком про обґрунтованість заявленого позову та наявністю підстав для його задоволення.

Розглянувши доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, що зводяться до відсутності його вини у недопоставці товару позивачу, оскільки позивач в установленому порядку не забезпечив направлення заявок, колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ч. 2 ст. 193 ГК України закріплено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ані матеріали справи, ані касаційна скарга не містять доводів на підтвердження дотримання ТОВ "Вагма-Капітал" вимог ст. 193 ГК України та вжиття всіх необхідних заходів для виконання взятих договірних зобов'язань.

Крім того, в касаційній скарзі заявник посилається на неможливість здійснення поставки з вини позивача, який не направив ТОВ "Вагма-Капітал" передбачені умовами Договору заявки із зазначенням товару (типу та марки), що підлягає поставці.

Дійсно, п. 5.1. Договору закріплює, що продавець відвантажує товар партіями на умовах EXW -склад продавця, розташований за адресою: вул. Лісова, 22, м. Бровари, Київська обл. (умови Інкотермс-2000). Відвантаження товару здійснюється окремим партіями згідно заявок покупця на відвантаження. У заявці на відвантаження покупець вказує: дату відвантаження, найменування, асортимент та кількість товару, державні номери автомобілів, ПІБ водіїв та їх телефони (п.п. 1.4., 1.5. Договору).

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п. 1.2. Договору найменування, асортимент, кількість, вартість товару вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Як зазначено вище, відповідна Специфікація № 1 до Договору із зазначенням товару та його кількості підписана сторонами 15.08.2011 р. В свою чергу укладений сторонами Договір містить Розділ 2 "Якість товару" та Розділ 3 "Тара й пакування", з яких вбачається детальне погодження покупцем та відповідачем умов щодо предмету поставки.

Відповідно, твердження, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами при вирішення спору по суті в порядку ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагма-Капітал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі № 12/230-11 залишити без змін.

Головуючий суддяО. СуддіО. С.