Рішення

від 24.04.2012 по справі 5015/496/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.12 Справа№ 5015/496/12

За позовом: приватного підприємства "Транспортна компанія "Східний Експрес-Універсал", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

До відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів

Про стягнення 108244 грн.

Суддя Костів Т.С.

При секретарі Зошій М.Р.

За участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3

Суть спору: позовну заяву подано приватним підприємством "Транспортна компанія "Східний Експрес-Універсал", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 108244 грн., з яких 102835 грн. -основний борг; 5409 грн. -пеня.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2011 р. порушено провадження у справі (№5015/900/11) та призначено розгляд на 01.03.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 04.05.2011 р. у позові відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2012 р. касаційну скаргу приватного підприємства "Транспортна компанія "Східний Експрес-Універсал" задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. у справі №5015/900/11 та рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При цьому, Вищий господарський суд України звернув увагу на ненадання судами належної правової оцінки заявці на перевезення вантажу №11/10/2010 від 11.10.2010 р., яка має підписи обох сторін та відбитки печаток, неврахування тієї обставини, що відповідач не заперечує факту надання йому послуг з перевезення та вимоги ч. 1 ст. 916 ЦК України, згідно із якою якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2012 р. прийнято справу до провадження і призначено розгляд на 06.03.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 06.03.2012р., від 29.03.2012р. та від 10.04.2012р.

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримував з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 10.09.2010 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №59/18-09-10 UA на транспортні послуги по перевезенню вантажів вантажним транспортом, за яким позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом від імені і за рахунок замовника. Вартість послуг з перевезення по конкретним маршрутам обумовлюється в заявці на перевезення вантажів (п. 4.1.). Заявками обумовлено доставку вантажу за маршрутом Австрія (Петенбах) -Україна (Стрий) вартістю 9380 євро за офіційним курсом НБУ на день надання документів, що підтверджують доставку вантажу. В порядку ст. 932 ЦК України позивач доручив здійснення цього перевезення фірмі Peter-Star Sp.z.o.o. і Sp.-Sp.K. (Республіка Польща) на підставі договору №03/23-PL про транспортне обслуговування та міжнародні перевезення вантажів. Вантажі були доставлені та прийняті вантажоодержувачем 29.10.2010 р. та 12.11.2010 р.. Вартість послуг з перевезення згідно із виставленими рахунками №26-10 від 26.10.2010 р. та №12-11 від 12.11.2010 р. становить 102835 грн., документи, які є підставою для оплати, неодноразово скеровувались відповідачу, однак, останній акт-звіт не підписав, оплати не здійснив. Пеня за прострочення оплати рахунку №26-10 становить 1689 грн., а рахунку №12-11 -2686 грн.. Просив позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на порушення позивачем строків подачі транспортних засобів, умов та термінів транспортування, а також на те, що договір №60/18-09-10 та заявку №15/10/2010 відповідач не підписував та не скріплював печаткою. Також вказує на невідповідність сум рахунків сумам заявки. Просив у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

23.03.2010 р. між позивачем (замовник) та фірмою Peter-Star Sp.z.o.o. і Sp.-Sp.K. (Республіка Польща) (виконавець) укладено договір №03/23-PL на транспортне обслуговування і міжнародне перевезення вантажів, згідно із п. 1.1. якого виконавець зобов'язався доставити ввірений йому замовником вантаж в пункт призначення, а замовник зобов'язався оплатити обумовлену суму.

10.09.2010 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №60/18-09-10 на транспортні послуги по перевезенню вантажів вантажним транспортом, за яким замовник надає виконавцю експортно-імпортні вантажі з метою організації їх перевезення в прямому і змішаному сполученні (п. 1.1.). Виконавець, діючи за дорученням і за рахунок коштів замовника, виступає від свого імені і від імені транспортних компаній, з якими у нього є контакти по здійсненню диспетчерських функцій, здійснює перевезення вантажів (п. 2.1.). Конкретні умови обумовлюються в одноразовій заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною договору. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку чи по електронній пошті. Сторони можуть обумовити в заявці умови, відмінні від умов договору, які матимуть пріоритет (п. 2.4.). Послуги вважаються виконаними на підставі двосторонньо підписаного акту-звіту виконаних робіт. Датою підписання акту-звіту є дата завершення виконання послуг (п.2.5.). По фактичному виконанню транспортування і прибуття вантажного автопоїзда із вантажем на місце митного очищення, відбувається огляд вантажу, виконавець виставляє замовнику рахунок-вимогу оплати кінцевої суми. Замовник оплачує виставлені рахунки протягом 2 банківських днів по факту виставлення рахунку-вимоги (п. 4.2.2.). Підставою для переказу коштів від замовника виконавцю є рахунок від виконавця (п. 4.4.). При цьому, транспортна заявка-замовлення вважається повністю виконаною і підтвердженою документально, якщо є обмін оригінальними документами кожної із сторін: рахунок-вимога на передоплату дозвільних провізних документів; рахунок-вимога на остаточну виплату транспортування вантажів; акт-рахунок виконаних робіт, завірена копія CMR з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу без пошкоджень і рекламацій (п.4.5.). Строк обміну оригінальними документами -не більше 10 календарних днів з моменту митної очистки вантажу на території вантажоодержувача (п. 4.6.). У випадку порушення строків оплати наданих послуг, передбачених в п. 4.2. договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості прострочених послуг за кожну добу прострочки (п. 6.3.7.).

Позивач посилається на ту обставину, що між сторонами були підписані заявки на перевезення (замовлення автомобілю №11/10/2010 від 11.10.2010 р. на фрахтову суму 1545 євро, №15/10/2010 від 15.10.2010 р. на фрахтову суму 2300 євро) на перевезення вантажу маршрутом Австрія (Петенбах) -Україна (Стрий), для вантажоотримувача -ТзОВ "Горизонти". Однак, долучені до матеріалів справи копії замовлень не містять підпису відповідача та відтиску його печатки, їх підписання відповідач заперечив.

При розгляді справи Львівським апеляційним господарським судом позивач долучив до матеріалів справи факсову копію замовлення автомобіля №11/10/2010 від 11.10.2010 р., на ненадання судами належної оцінки якої звернуто увагу постановою Вищого господарського суду України. Як вбачається зі змісту вказаної копії замовлення автомобіля (т. 2 а.с. 20-21), вона не є тотожною за змістом долученій до позовної заяви копії замовлення під тим же номером та датою (т. 1 а.с. 13-14) та містить зазначення суми фрахту 1800 євро. При цьому, позивачем до змісту замовлення автомобіля внесено рукописні виправлення дати завантаження з 15.10.2010 р. на 18.10.2010 р. та фрахтової суми з 1800 євро на 1920 євро. Зазначені виправлення застережені лише підписом позивача та не погоджені відповідачем. Доказів зворотнього суду не надано.

Враховуючи наведене, а також те, що факсова копія замовлення автомобіля №11/10/2010 від 11.10.2010 р. містить копію підпису та печатки відповідача (скеровувалась позивачу відповідачем факсом), посилань чи доказів підробки яких суду не надавалось; що позивач на виконання замовлення надавав відповідачу послуги з перевезення, тобто, погоджувався з її умовами, а виправлена позивачем сума не була погоджена відповідачем, суд приходить до висновку, що вартість послуг по перевезенню вантажу за даним замовленням становить 1800 євро. У відповідності до довідки ПАТ "Приватбанк" №Г-31.0.0.0/1-120313150347 від 13.03.2012 р., курс НБУ по євро відносно гривні становив на відповідну дату 11,1007660 грн.. Таким чином, належна до сплати за вказаним замовленням сума становить 19981,38 грн..

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, матеріали справи свідчать про виконання умов договору позивачем в інтересах відповідача як замовника цих послуг.

Доказів підписання відповідачем інших замовлень суду не надано та не доведено погодження сторонами вартості послуг з такого перевезення. Згідно із ч. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата. Враховуючи, що відповідач не заперечує факту надання позивачем послуг з перевезення вантажу по заявці, яка не була ним підписана, і факт надання таких послуг підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними, враховуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, суд вживав заходів до призначення судової експертизи з метою з'ясування середньої ринкової вартості таких послуг. Однак, сторони від призначення та оплати такої експертизи відмовились. Позивачем було долучено до матеріалів справи довідку ДП "ДІАЦ МЗТР" №10/38 від 10.02.2012р., згідно із якою вартість таких послуг могла становити 3200 євро. Відповідач такі дані не заперечував, на їх невідповідність середній ринковій вартості не посилався, клопотань про призначення судової експертизи не заявляв, не зважаючи на надану судом можливість. Враховуючи наведене, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд приходить до висновку, що вартість послуг по вказаному замовленню становить 3200 євро. У відповідності до довідки ПАТ "Приватбанк" №Г-31.0.0.0/1-120313150524 від 13.03.2012р., курс НБУ по євро відносно гривні становив на відповідну дату 10,8513590грн.. Таким чином, належна до сплати за вказаним замовленням сума становить 34724,35грн.

З урахуванням наведеного, посилання позивача у позовній заяві на те, що погоджена сторонами вартість послуг з перевезення становила 9380 євро за офіційним курсом НБУ на день подання документів, що підтверджують доставку вантажу, не заслуговує на увагу.

На підставі договору від 23.03.2010 р. №03/23-PL, відповідач 17.09.2010 р. подав фірмі Peter-Star Sp.z.o.o. і Sp.-Sp.K. (Республіка Польща) замовлення автомобіля на завантаження 04.10.2010 р. для забезпечення перевезення вантажу відповідача вантажоодержувачу -ТзОВ "Горизонти". Також, відповідне замовлення №17/09/2010-1 від 17.09.2010 р. на підставі вказаного договору було виставлено на замовлення автомобіля під завантаження 27.10.2010 р.. Як вбачається з міжнародних товарно-транспортних накладних, 28.10.2010 р. та 12.11.2010 р. товар був розмитнений та отриманий вантажоодержувачем без зауважень відповідно 29.10.2010 р. та 12.11.2010 р..

Відповідач посилається на неконкретизовані порушення позивачем умов, правил та строків перевезення вантажів. Однак, жодних доказів наявності таких порушень суду надано не було і такі з матеріалів справи не вбачаються. З урахуванням наведеного, відповідач не довів наявність передбачених законом чи договором підстав для відмови у підписанні акту-звіту. Як вбачається з встановлених вище обставин, загальна належна до сплати відповідачем сума становить 54705,73грн..

Та обставина, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг з перевезення під одними і тими ж номерами і датами, але з різними сумами до оплати, не впливає на характер спірних відносин сторін, враховуючи, що оплаті підлягає лише вартість фактично наданих послуг. Водночас, рахунки на дійсну суму, яка підлягала оплаті, позивач відповідачу не виставляв, доказів виставлення таких рахунків на зазначені вище суми суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Враховуючи, що згідно із п. п. 4.2.2., 4.4. договору між сторонами замовник оплачує виставлені, як наслідок надання послуг на відповідну суму, рахунки протягом 2 банківських днів по факту виставлення рахунку-вимоги, а підставою для переказу коштів від замовника виконавцю є рахунок від виконавця, посилання позивача на відповідний період прострочки та нарахування на нього пені, не заслуговує на увагу, як недоведений, а позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Транспортна компанія "Східний Експрес-Універсал" (м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, вул.Республіканська, 9-а, код ЄДРПОУ 34455594) 54705,73грн. боргу, 547,34грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині решти вимог у позові відмовити.

4.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 25.04.2012 року.