Рішення

від 29.08.2008 по справі 50/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/159

29.08.08

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма

                       «Луцьккондитер»

до                     товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»

про                  стягнення 85 266,92

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача              Мартинюк Т.В.- (дов. № 598а від 22.05.2008)

від відповідача         не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма  «Луцьккондитер»до товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»про стягнення 85 266,92грн. за неналежне невиконання зобов'язання за договором дистриб'юції (купівля-продаж оптової партії товару)  від 12.03.2007 № 12.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2008 порушено провадження у справі №50/159 та призначено її до розгляду на 11.08.2008.

11.08.2008 в судовому засіданні позивач надав додаткові докази та пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, однак всіх витребуваних судом доказів не надав.

Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 21.07.2008 не виконав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 29.08.2008.

          29.08.2008 представник відповідача  вдруге не з'явився в судове засідання,  про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.07.2008 та від 11.08.2007 не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті і розміру  у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

12.03.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма  «Луцьккондитер»(далі-позивач) та товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»(далі-відповідач) уклали договір дистриб'юції (купівля-продаж оптової партії товару)  № 12 (далі договір).

Відповідно до умов п.2.1. позивач на умовах, обумовлених даним договором зобов'язався передати у власність відповідача кондитерські вироби (далі-товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити загальну вартість продукції. Загальна вартість договору складається з вартості товару, переданого згідно накладних (п.2.2).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата товару здійснюється за кожну партію товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару (підписання сторонами накладних), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було відпущено кондитерську вироби в асортименті, що підтверджується товарно-транспортними накладними  від 22.03.2007 № ЛК-005803 на суму 5 826,50грн., від 05.04.2007 № ЛК-0006822 на суму 7 917,40грн., від 27.04.2007 № ЛК-0008569 на суму 33 931,10грн. та від 05.05.2007 № ЛК-0009121 на суму 12 155,00грн., а також   довіреностями № 477163 від 27.04.2007, № 477165 від 04.05.2007, № 477161 від 05.04.2007 та № 477158 від 22.03.2007, які підписані сторонами та скріплені печатками відповідача.

Вищевказані накладні приймається судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Проте судом встановлено, що оплата за поставлений товар відповідачем здійснена не була і на день подачі позову основна заборгованість відповідача становить 59 830,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 59 830,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 59 830,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь 3 % річних в сумі 1 936,49 грн. та витрати пов'язані з інфляційними процесами в розмірі 23 500,43грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 1 936,49грн  та індексу інфляції –23 500,43грн. підлягають задоволенню частково у зв'язку із невірним розрахунком позивачем суми інфляційних втрат. Позивачем у доданому до позовної заяви розрахунку позовних вимог було допущено помилку щодо індексу інфляції за жовтень 2007 року.

Згідно розрахунку суду, сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 19 092,03 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у відповідності до розрахунку суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»(04075, м. Київ, вул. Гарманика, 56; МФО 350772, код ЄДРПОУ 34633857) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»(43001, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а; р/р 260043005646 в ТзОВ КБ «Західінкомбанк»м. Луцьк, МФО 303484, код ЄДРПОУ 00382027) основний борг в сумі 59 830 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять)грн. 00коп., 3% річних в сумі 1 936(одна тисяча дев'ятсот тридцять шість)грн. 49коп., 19 092(дев'ятнадцять тисяч дев'яносто дві)грн. 03коп.- інфляційної складової боргу; витрати по сплаті державного мита в сумі 808 (вісімсот вісім) грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 29.09.2008