Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-13516/11/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13516/11/0170/11

03.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 29.11.11 у справі № 2а-13516/11/0170/11

за позовом Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Приватного підприємства "Керчліфтремонт" (вул. шосе Гер. Сталінграда, 50, кв. 69, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про стягнення заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2011 адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства «Керчліфтремонт»з розрахункових рахунків в установах банків, які обслуговують Приватне підприємство «Керчліфтремонт», заборгованість з податку на додану вартість в сумі 32724,24грн. на користь Державного бюджету міста Керч, в іншій частині позовних вимог -відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Керчліфтремонт»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 245305,24грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень-липень 2011 року та штрафні санкції, нараховані за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом на суму податкового боргу у розмірі 212581,00грн. за березень-серпень 2011року з податку на додану вартість податкова вимога не надсилалась, отже, у позивача не виникло права на звернення до суду із позовом про стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Статтею 202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідачем в порядку звітності до податкового органу надано декларації з податку на додану вартість за січень 2011року, березень-серпень 2011року, відповідно до яких сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет складає 255423,00грн., у тому числі: за січень 2011року- 32844,00грн., за березень 2011року- 36689,00грн. ,за квітень 2011року- 30571,00грн., за травень 2011року- 32002,00грн., за червень 2011року- 40732,00грн., за липень 2011року-38753,00грн., за серпень 2011року- 43832,00грн.

В строки визначені законодавством зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем сплачено частково у сумі 10252,00грн. У зв'язку із несплатою відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість за ним виникла заборгованість у сумі 245171,00грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

16.08.2011 позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість Приватним підприємством «Керчліфтремонт», за результатами якої складено акт №208/15-2/34908234 від 16.08.2011, у висновках якого зазначено про несвоєчасну сплату Приватним підприємством «Керчліфтремонт»податку на додану вартість за січень 2011року.

На підставі акту перевірки №208/15-2/34908234 від 16.08.2011 позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002141502 від 16.08.2011 про застосування до відповідача штрафу у сумі 1,00грн., №0002151502 від 16.08.2011про застосування до відповідача штрафу у сумі 1,00грн. У встановлені законодавством строки штрафні санкції в сумі 2,00грн. відповідачем не сплачені.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Позивачем відповідачу нарахована пеня за період з 03.03.2011 до 10.05.2011 в сумі 132,24грн. У встановлені законодавством строки пеня в сумі 132,24грн. відповідачем не погашена.

Отже за відповідачем утворилась заборгованість з податку на додану вартість в сумі 245305,24грн., в тому числі: 245171грн. -основний платіж, 2,00грн.- штрафні санкції, 132,24грн. - пеня.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги( пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу направлено податкову вимогу №35 від 11.03.2011 на загальну суму 32592,00грн., яка вручена відповідачу 11.03.2011, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Отже, позовні вимоги в частині 32592,00грн. та пені в сумі 132,24грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови у позові в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 212581,00грн. (245305,24грн. -32592,00грн. -132,24грн.), оскільки пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2 статті 59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачем на суму податкового боргу у розмірі 212581,00грн. за березень-серпень 2011року з податку на додану вартість податкова вимога не надсилалась, отже, у позивача не виникло права на звернення до суду із позовом про стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Недоречними визнаються посилання в апеляційній скарги на неповні приписи пункту 60.6 статті 60 Податкового кодексу України, оскільки ця норма регулює правовідносини, які склалися між державною податковою службою та платником податків під час оскарження в адміністративному порядку платником податків суми грошового зобов'язання, тому у разі якщо збільшується сума податкового боргу ( за наслідками прийняття рішення ), то на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимогам не надсилається.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2011 у справі № 2а-13516/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко