Постанова

від 06.11.2008 по справі 8/1626

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/1626

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" листопада 2008 р.                                                           Справа № 8/1626

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Кузнєцовій Г.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача : не з"явився

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен",

м. Київ

на рішення господарського суду Житомирської області

від "10" червня 2008 р. у справі № 8/1626 (суддя Давидюк В.К. )

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ

до Приватного підприємства "Навколо світу -Житомир", м. Житомир

про стягнення 12 760,21 грн. ( згідно із заявою про уточнення позовних вимог),  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.06.2008р. у справі №8/1626 відмовлено в задоволенні позову Комунального підприємства "Київський метрополітен" ( м. Київ ) до Приватного підприємства "Навколо світу - Житомир" ( м. Житомир ) про стягнення 12760, 21 грн. ( згідно із заявою про уточнення позовних вимог).

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача відшкодувати завдані КП "Київський метрополітен" збитки у повному обсязі у сумі 12760,21 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що :

- помилковим є висновок місцевого суду про те, що позивач не довів, документально не підтвердив, що саме відповідач вчинив протиправні дії щодо розміщення несанкціонованих рекламних наліпок у вагонах метрополітену;

- суд не прийняв до уваги ті факти та обставини, що беззаперечно доводять причетність відповідача до заподіяння матеріальної шкоди позивачу;

- електронний сайт відповідача містить назву сайту, номер телефону за адресою пр. Голосіївський, 8 ( за якою відповідач користувався приміщенням для здійснення своєї діяльності ), які вказані у рекламних наліпках ПП "Навколо світу - Житомир", що були розміщені у вагонах метрополітену;

- договір оренди приміщень, укладений між ПП "Навколо світу - Житомир" та Київським пивзаводом №1 за адресою пр. Голосіївський, 8 ( пр. 40-річчя Жовтня, 8 ) також підтверджує належність несанкціонованих рекламних наліпок саме ПП "Навколо світу - Житомир";

- відповідачем вчинено протиправні дії шляхом розміщення рекламних наліпок у вагонах метрополітену з метою приваблення клієнтів саме у м. Києві;

- суд не прийняв до уваги факти нанесення відповідачем шкоди майну матрополітену, які зафіксовано фотокартками, та задокументовано актом №1 від 05.12.2006 р. про виявлення несанкціонованих наліпок, актом обстеження стану внутрішньозвукового обладнання салонів вагонів від 11.12.2006 р. та актами про виявлення й зняття наліпок у вагонах Святошино-Броварської лінії метрополітену за період з травня по грудень 2006 р.;

- суд вважає мотивованими заперечення відповідача проти позовних вимог, оскільки акти складені позивачем в односторонньому порядку, без залучення представників відповідача; місцевим судом не врахована неможливість залучити відповідача до складання актів;

- позивачем подано до суду першої інстанції докази, що свідчать про витрати, зроблені на зняття несанкціонованих рекламних наліпок у вагонах метрополітену;

- відповідно до правил ч.2 ст.1166 ЦК України обов"язок доведення відсутності вини заподіювача шкоди покладається на нього; відповідачем не було подано жодного обґрунтованого доказу його непричетності до завданої позивачу шкоди;

- суд не врахував порушення відповідачем приписів п.1 ст.49 ГК України, а саме підприємці зобов"язані, зокрема не порушувати права та законні інтереси інших суб"єктів господарювання;

- згідно зі ст.ст. 17,18 Закону України "Про рекламу" розміщення внутрішньої реклами погоджується з власником місця її розташування або уповноваженою ним особою, з власником об"єктів транспорту;

- Правилами користування метрополітеном заборонено наносити написи та розклеювати без дозволу адміністрації метрополітену об"яви, плакати та іншу продукцію інформаційного характеру.

Сторони своїх представників у судове засідання не направили.

30.10.2008 р. від позивача надійшов лист №427-ню від 27.10.2008 р., в якому заявлено клопотання про відкладення розгляду скарги у зв"язку з неможливістю його представника бути присутнім в судовому засіданні.

Судова колегія відхилила вказане клопотання.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце перегляду справи сторони повідомлені належним чином ( про інформованість позивача свідчить факт надіслання ним на адресу суду, зокрема клопотання про відкладення розгляду скарги; відносно  повідомлення відповідача, слід зазначити, що апеляційним судом копії процесуальних актів - ухвал про призначення засідань надсилались на адреси відповідача, вказані в матеріалах справи та документах, надісланих органами статистики й державної реєстрації на запит апеляційного суду, тобто останнім вжито всі заходи для з"ясування місця знаходження підприємства відповідача і його повідомлення про дату, час та місце перегляду справи ), суд розглянув скаргу по суті без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в січні 2007 р. Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Туристичної агенції "Навколо світу" ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) завданих  матеріальних збитків у розмірі 32827грн.60коп. ( а.спр.5,6, т.1 ).

Вищевказаний суд своєю ухвалою від 02.02.2007 р. порушив провадження у справі №14/86 та прийняв позовну заяву до розгляду ( а.спр.2, т.1 ), а ухвалою від 27.04.2007 р. - справу направив за підсудністю до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою від 10.05.2007 р. господарський суд Житомирської області прийняв справу до провадження ( справа №8/1626 )- а.спр.1, т.1

Позивач свої вимоги по відшкодуванню збитків обґрунтовує тим, що у вагонах метрополітену виявлено несанкціоновані рекламні наліпки  туристичної агенції "Навколо світу". Наліпки  розміщені на  внутрішньому  обладнанні салонів вагонів та на наклейках службової інформації ( лінійні схеми станцій ) із застосуванням  стійких клейових мас, які не піддаються видаленню без  пошкодження  поверхні обладнання  вагонів, в результаті чого у вагонах необхідно виконати певні роботи та додатково придбати службово-інформаційні наліпки лінійних схем станцій.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.

20.05.08 р. позивач подав до місцевого господарського суду заяву про уточнення позовних вимог  №42-НЮ від 11.02.2008 р. (а.с.80,81, т.2), згідно з  якою просив стягнути з відповідача 12760,21грн.

Позивач клопотанням за №119-ню від 08.06.07р. (а.с.113, т.1), на підставі довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві (а.с.114, т.1), уточнив відповідача по справі та просить замінити з туристичної агенції "Навколо світу" на Приватне підприємство "Навколо світу - Житомир" (м.Житомир, вул.Черняховського, 12А; код ЄДРПОУ 33555286).

Ухвалою  господарського  суду Житомирської області  від 26.07.07  року  суд першої інстанції  уточнив   назву  відповідача  у  справі  - Приватне  підприємство "Навколо  світу - Житомир".

Розглянувши позовні вимоги по суті, господарський суд Житомирської області, як вже зазначалось, своїм рішенням від 10.06.2008р. у справі №8/1626 відмовив у їх  задоволенні ( а.спр.15,16, т.3 ).

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів,  документально  не  підтвердив,  що   саме  відповідач  Приватне  підприємство "Навколо світу - Житомир" вчинило  протиправні  дії  щодо   розміщення  несанкціонованих  рекламних   наліпок   у  вагонах  метрополітену, а також наголосив, що ним не  встановлено   вини  відповідача,  заподіяння ним  шкоди.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення рейду працівниками метрополітену на Святошино-Броварській лінії метрополітену по перевірці вагонів, зокрема, по фіксуванню фактів розміщення  несанкціонованих рекламних наліпок у вагонах метрополітену було встановлено, що на рухомому складі приписного парку  електродепо "Дарниця" під час роботи вагонів на лінії  невідомими особами розклеювались несанкціоновані листівки рекламного характеру туристичного агентства "Навколо світу", що призвело до пошкодження службово-інформаційних наліпок лінійних схем станцій, забруднення пластику наддверних люків розсувних стулок, пошкодження фарбування розсувних стулок, про що було складено Акт №1 про виявлення несанкціонованих рекламних наліпок у вагонах метрополітену від 05.12.06р. (а.с.11, т.1) та Акт обстеження стану внутрішньокузовного обладнання салонів вагонів Святошино-Броварської лінії від 11.12.06р. (а.с.14,т.1).

Розпорядженням в.о.начальника КП "Київський метрополітен" №355-11 від 27.11.06р. "Про створення постійно діючої групи для здійснення роботи по виявленню та припиненню розміщення у вагонах метрополітену несанкціонованих рекламних наліпок" на виконання п.4 Протоколу селекторної наради №41 від 13.11.06р. та Доповідної записки начальника юридичного відділу №224-НЮ від 14.11.06р. створено постійно діючу групу для здійснення роботи по виявленню та припиненню розміщення у вагонах метрополітену несанкціонованих наліпок (а.с.50,51, т.2) та 11.12.06р. затверджено Тимчасове положення №326-П про постійно діючу групу для виявлення та припинення  розміщення у вагонах метрополітену несанкціонованих рекламних наліпок (а.с.52,53, т.2).

Як вже зазначалось, позивач свої вимоги по відшкодуванню збитків обґрунтовує тим, що рекламні наліпки  туристичної агенції  розміщені на  внутрішньому  обладнанні салонів вагонів та на наклейках службової інформації із застосуванням  стійких клейових мас, які не піддаються видаленню без  пошкодження  поверхні обладнання  вагонів, в зв'язку з чим було витрачено додаткові матеріали, робочий час та додатково придбавались службово-інформаційні наліпки лінійних схем станцій, що підтверджує довідками про фактичні витрати на зняття несанкціонованих рекламних наліпок  №30/01-702 від 12.07.07р. (а.с.74-76, т.1), довідкою про фактичні витрати на зняття несанкціонованих наліпок  №30/01-743 від 25.07.07р. (а.с.77 т.1), довідкою про фактичні витрати на зняття несанкціонованих наліпок  №30/01-161 від 08.02.08р. (а.с.166-169, т.2), звітами по витратах матеріалів та актами (а.с.80-87, 93-111, т.1), накладними (а.с.89-92, т.1), актами про виявлення та зняття несанкціонованих рекламних наліпок у вагонах (а.с.5-20, т.2), накладними (а.с.82-92, т.2), розпорядженнями на списання коштів для поповнення карткового рахунку (а.с.93-141,  т.2), платіжними відомостями на виплату заробітної плати (а.с.142-165, т.2), договором №42/2005 ТЧ-1 від 10.05.05р. (а.с.9-11, т.3).

Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Слід зазначити, що позовна вимога про стягнення збитків розцінюється судовою колегією як вимога про стягнення завданої шкоди з врахуванням абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239), в якому зазначено : "Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування вищевказаного виду цивільно-правої відповідальності необхідною є наявність відповідних умов: завданої шкоди, протиправної поведінки  заподіювача шкоди, причинного зв'язку між першими двома елементами; вини заподіювача шкоди.

Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції вини, а саме обов'язок доводити відсутність своєї вини покладено на особу, яка завдала шкоди.

Відповідно  до  вимог  ст. 32  ГПК  України доказами  у  справі  є   будь - які  фактичні  дані,  на підставі яких  господарський  суд  у  визначеному  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин,   на  яких  ґрунтуються  позовні  вимоги і  заперечення  сторін,  а  також  інші  обставини,  які  мають  значення  для правильного  вирішення  спору. Ці  обставини  встановлюються  письмовими  і  речовими  доказами,  висновками  содових  експертів,  поясненнями  представників сторін  та  інших  осіб,  які  беруть  участь  в  судовому  процесі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.118-120 т.1) і поясненнях до заперечень (а.с.58-59 т.2) проти позовних вимог заперечує мотивуючи тим, що   позивач  не  довів  протиправної  поведінки  саме  відповідача Приватного  підприємства "Навколо світу - Житомир"  та  не   довів  саме  його  вини  у  вчинені  вказаного  правопорушення. Акт № 1  від   05.12.2006  року  про  виявлення несанкціонованих  рекламних  наліпок  у  вагонах  метрополітену  та  б/н  від  11.12.2006  року  про  обстеження  стану  внутрішнього  кузовного  обладнання  салонів  вагонів Св'ятошино  - Броварської  лінії  складені  в  односторонньому  порядку  без  залучення  повноважених  представників  відповідача,  а  тому  не  можуть  бути  доказом   наявності  правопорушення   та  не  можуть  бути   підставою  для  розрахунку   розміру    шкоди.

Крім того,  згідно з актом  № 1  від 05.12.06  року  про  виявлення  несанкціонованих  рекламних  наліпок  у  вагонах  метрополітену  постійно  діюча  група  провела  обстеження  лише  двох  вагонів  № 5119  та 3394,  а  згідно з висновками   комісії,  викладеними   в  акті  б/н  від  11.12. 2006  року  про  обстеження  стану  внутрішньокузовного  обладнання  салонів вагонів Святошино - Броварської  лінії,  розрахунок  витрат  на  відновлення  естетичного  стану  проведено,   виходячи  з  260  пошкоджених   вагонів.

На думку апеляційного суду,  заперечення  відповідача щодо  заявлених  вимог  обґрунтовані.   

Судова колегія вважає, що позивач   не  довів,  документально  не  підтвердив,  що   саме  відповідач  Приватне  підприємство "Навколо світу - Житомир" вчинило  протиправні  дії  щодо   розміщення  несанкціонованих  рекламних   наліпок   у  вагонах  метрополітену ( такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись ).

Наявні в матеріалах справи фототаблиці (а.с.12, 13, т.1), пояснювальна записка майстра дільниці з ремонту пневматичного обладнання рухомого складу до матеріального звіту (а.с.112, т.1), копія сторінки "Навколо світу" з сайту в Інтернеті (а.с.38, т.2), пояснення Шаула Сергія Тарасовича від 10.10.07р. (а.с.36, т.2) та Ганенко Сергія Володимировича (а.с.37, т.2), надані  о/у ВДСБЕЗ УО Київського метрополітену ГУ МВС України в м.Києві, договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.06р., укладений між ЗАТ "Київський пивзавод №1" і ПП "Навколо світу "Житомир" (а.с.23-27,  т.2), а також акт приймання орендованого приміщення Орендарем від 01.09.06р. (а.с.29, т.2) апеляційний суд не розцінює як належні докази, оскільки вони не свідчать, що саме відповідачем вчинені  протиправні   дії ( безпідставними є твердження позивача в апеляційній скарзі про протилежне ).

Так,  з  пояснень  Шаула С.Т.,  Ганенко С.В  вбачається,  що  вони  не  знають,  хто є  розповсюджувачем  рекламних  наліпок;  договір  оренди  нежитлового  приміщення  свідчить  лише  про  оренду  нежитлових  приміщень;  з  фотокопій  рекламних  наліпок (а.с. 12,13, т.1)   також    неможливо встановити  їх  приналежність    саме  відповідачу; акти про виявлення  несанкціонованих рекламних наліпок у вагонах метрополітену складено у присутності тільки представників позивача без повноваженого представника відповідача.

Як вже було зазначено вище, загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Судова колегія наголошує, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде встановлено кожний з елементів складу правопорушення.

Апеляційним судом не встановлено протиправну поведінку відповідача, факту  заподіяння саме ним шкоди та його вину, тобто не встановлено елементи складу правопорушення.

Крім вищевказаного, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Апеляційним судом враховується, що згідно зі ст.ст. 17,18 Закону України "Про рекламу" розміщення внутрішньої реклами погоджується з власником місця її розташування або уповноваженою ним особою, з власником об"єктів транспорту.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень органи, зокрема спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів; реклами ( абз. перший ч.1 ст.26 Закону України "Про рекламу" ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Згідно з ч.4 ст.27 вказаного закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п"ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Відповідно до п.п.8-18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №693, накладати штрафи мають певні посадові особи певних державних органів; підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою певних державних органів; протокол подається відповідному органу за місцем вчинення порушення; справа про порушення законодавства про рекламу розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу; за результатами розгляду приймається рішення.

Судова колегія наголошує, що в матеріалах справи №8/1626 відсутні документи, які б підтверджували, що порушення відповідачем законодавства про рекламу встановлено у визначеному порядку.

Отже, вказане додатково стверджує відсутність підстав вважати встановленою, зокрема  протиправну поведінку відповідача.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог КП "Київський метрополітен" .

За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у позові.

Оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" слід залишити без задоволення .

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від "10" червня 2008 р. у справі № 8/1626 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" ( м. Київ ) - без задоволення.

2.  Справу № 8/1626 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 4 прим.:

--------------------------------------------------------

1 - до справи; 2,3 - сторонам; 4 - в наряд