Рішення

від 15.10.2008 по справі 14/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/73

15.10.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/73

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд»

простягнення 83175,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача-  Мірошник В.О.

від відповідача-  не з'явились

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

В липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»(надалі –Управління) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд»(надалі –Фірма) про стягнення 83175,62 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог Управління посилалось на неналежне виконання Фірмою грошових зобов'язань по оплаті поставленого обладнання та виконаних робіт за укладеного сторонами контрактом на поставку, монтаж і наладку ліфтового обладнання за адресою: перетин вул. М. Кривоноса, І. Климента, 3, Космодем'янської та Червонопартизанської в місті Києві № 11-07/2006 від 27.07.2006 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 27.08.2008 р. та від 24.09.2008 р. розгляд справи відкладався.

Заявами від 08.10.2008 р. та від 14.10.2008 р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимог ухвал суду не виконав. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, в тому числі й за місцезнаходженням згідно ЄДРПОУ.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2006 р. між Фірмою (замовник) та Управлінням (підрядник) укладено контрактом на поставку, монтаж і наладку ліфтового обладнання за адресою: перетин вул. М. Кривоноса, І. Климента, 3, Космодем'янської та Червонопартизанської в місті Києві № 11-07/2006 (надалі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт з поставки ліфтового обладнання: будинок № 4 - ліфт № 1 в/п 320 кг на 9 зупинок, будинок № 2 - ліфт № 1 в/п 1000 кг на 14 зупинок та ліфт № 2 в/п 400 кг на 14 зупинок, включаючи комплекти кріплення кронштейнів шахт, а також виконати монтаж і наладку поставленого обладнання.

Укладений Договір, який містить елементи договорів поставки та підряду, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.1 Договору відповідач зобов'язався оплатити перший етап в розмірі 60 % вартості ліфтового обладнання впродовж п'яти днів після підписання Договору, тобто до 02.08.2006 р.

26 лютого 2007 року відповідач здійснив оплату у сумі 170000 грн., що підтверджується доданою банківською випискою та відповідними поясненнями позивача.

Згідно п. 2.1 Договору другий етап оплати вартості ліфтового обладнання в розмірі 40 % вартості замовленого обладнання відповідач зобов'язався здійснити після повідомлення заводу - виробника ЗАТ «Отіс»про 100 % готовність ліфтового обладнання. Проте, в передбачений договором строк відповідач оплату не здійснив.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу ліфт пасажирський в/п 320 кг на 9 зупинок, вик. «Комфорт»на суму 261526,15 грн. (видаткова накладна № РН-0000030 від 19.07.2007 р.).

В подальшому, 09.08.2007 р. відповідач частково сплатив борг у сумі 50000 грн. що підтверджується доданою банківською випискою та відповідними поясненнями позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене ліфтове обладнання за Договором складає 41526,15 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач виконав роботи з монтажу і налагодження поставленого обладнання, а відповідач прийняв зазначені вище роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт № КБ -2 в, який був підписаний сторонами 20.08.2007 р. на суму 21762 грн.

Згідно п. 2.2 Договору остаточні розрахунки за виконані роботи відповідач зобов'язаний був провести на протязі 20 банківських днів після підписання довідки форми КБ-3 і форми КБ-2в.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити 21762 грн. за виконані роботи позивачем до 19.09.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

25 лютого 2008 року відповідач надіслав позивачу лист № 02/01-45, в якому визнав борг за виконані позивачем роботи.

Зважаючи на встановлені обставини та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлене ліфтове обладнання та виконані роботи є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні та відсотки річні, нараховані за неналежне виконання зобов'язань по оплаті поставки обладнання, а також пеню, інфляційні та відсотки річні, нараховані за неналежне виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення термінів оплати Договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд перевірив розрахунок пені і дійшов до висновку, що пеня підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наслідком перевірки розрахунку позивача суд дійшов висновку про стягнення 10974,58 грн. інфляційних нарахувань, 1071,72 грн. відсотків річних за неналежне виконання зобов'язань по оплаті поставленого обладнання, а також 4905,15 грн. інфляційних нарахувань, 441,73 грн., відсотків річних за неналежне виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд» (01004, м. Київ, вул. Рогнединська, 3, код 32381112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»(04210, м. Київ, вул. Г. Сталінграду, 12 Г, оф. 193 код 30859325), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 41526,15 грн. основного боргу за поставлене обладнання, 10974,58 грн. інфляційних нарахувань, 1071,72 грн. відсотків річних, 21326,76 грн. боргу за виконані роботи, 1883,76 грн. пені, 4905,15 грн. інфляційних нарахувань, 441,73 грн. відсотків річних, 821,29 грн. державного мита, 116,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення:  20.10.2008 р.