Постанова

від 21.03.2012 по справі 2а-1050/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/4

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2012 року 11:24 № 2а-1050/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011 р. № 0002851704/38114, за участю представників сторін:

представник позивача ОСОБА_2;

представник відповідача Костюшко Ю.Б.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 січня 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011 р. № 0002851704/38114 (далі -ППР № 0002851704/38114). Позовні матеріали передані на розгляд судді 25.01.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1050/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-1050/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією за № НОМЕР_2. На податковий облік позивач став 26.03.2010 р. за № 919-10.

20 липня 2011 року за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.03.2010 р. по 31.12.2010 р. співробітниками ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва було складено Акт № 4116/17/4/НОМЕР_1.

На підставі даного Акта перевірки 05.09.2011 р. відповідачем було винесено ППР № 0002851704/38114, яким позивачеві визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 55 443,15 грн. грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 860,79 грн., що разом склало 69 303,94 грн.

Підставою для винесення вищевказаного ППР стали висновки, зроблені співробітниками ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва щодо порушення позивачем вимог п. 19.1 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 4.1.4 "а" п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Рішенням від 13.01.2012 р. № 1225/І/10-2315 про результати розгляду повторної скарги позивача від 27.12.2011 р. № І/2522 ДПС України залишила без змін ППР № 0002851704/38114 та рішення ДПА у м. Києві від 14.12.2011 р. № 1791/І/25-214, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач вважає, що в її діях відсутній склад порушення податкового законодавства, оскільки вона не зареєструвалася платником ПДВ внаслідок відмови співробітниками ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва в прийнятті її заяви про реєстрацію платника ПДВ.

Разом з тим, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

З пояснень відповідача вбачається, що у перевіряємому періоді позивач здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.

Згідно декларацій про доходи, поданих до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва за перевіряємий період, документів, наданих на перевірку, валові доходи позивача за період з 26.03.2010 р. по 31.12.2010 р. становили 591 165,61 грн.

Згідно листа про надання податкової інформації від 19.07.2011 р. вх. № 17767/І ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді отримувала дохід у готівковій та безготівковій формі оплати.

Відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (форма № ЗВР-1) ФОП ОСОБА_1 отримала дохід від реалізації продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 492 260,89 грн., в т.ч. за квітень 2010 р. - у сумі 12 632,95 грн., за травень 2010 р. - у сумі 44 565,40 грн., за червень 2010 р. - у сумі 43 543,58 грн., за липень 2010 р. - у сумі 48 442,27 грн., за серпень 2010 р. - у сумі 49 005,23 грн., за вересень 2010 р. - у сумі 60 414,71 грн., за жовтень 2010 р. - у сумі 55 837,10 грн., за листопад 2010 р. - у сумі 77 821,25 грн., за грудень 2010 р. - у сумі 99 998,40 грн.

Крім цього, відповідач зазначив, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 отримала на розрахунковий рахунок № 26000501470204, відкритий у ПАТ "Старокиївський банк" (МФО 321477), дохід від продажу продуктів харчування від контрагента ПП "Техснаб-7" (код ЄДРПОУ 34571361) в сумі 98 075,00 грн., в т.ч. за II кв. 2010 р. - у сумі 18 420,00 грн., у IІІ кв. 2010 р. - у сумі 36 096,00 грн., у IV кв. 2010 р. - у сумі 43 559,00 грн.

Згідно листа про надання податкової інформації від 19.07.2011 р. вх. № 17767/І у декларації про доходи, поданої до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва за 9 міс. 2010 р., була допущена арифметична помилка, а саме: сума 665,37 грн. включена до валового доходу помилково.

Відповідно до вимог підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судом встановлено, що за період з 26.03.2010 р. по 30.09.2010 р. позивач отримала дохід від продажу продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 313 949,86 грн. Разом з тим, в порушення вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР не зареєструвалася платником податку на додану вартість з 01.10.2010 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем було порушено вимоги пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме позивач занизила податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. на суму 55 443,15 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 55 443,13 грн.

Згідно пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечувала обов'язок реєстрації її як платника податку на додану вартість відповідно до вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР. Разом з тим, доказів звернення до податкового органу і відмови у реєстрації її платником податку на додану вартість позивач суду не надала.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем в межах повноважень, визначених діючим законодавством, правомірно винесено ППР № 0002851704/38114, тому твердження позивача про протиправність даного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова