Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а-1050/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1050/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Стоцькому О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання недійсними податкового повідомлення- рішення від 05.09.2011 р. № 0002851704/38114.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року, та прийняти рішення,яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка зареєстрована Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією за № НОМЕР_2, та взята на податковий облік облік 26.03.2010 р. за № 919-10.

20.07.2011 року співробітниками ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.03.2010 р. по 31.12.2010 р за результатами. якої було складено Акт № 4116/17/4/НОМЕР_1.

На підставі Акта перевірки 05.09.2011 р. Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було винесено податковє повідомлення- рішення № 0002851704/38114, яким ОСОБА_2 визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 55 443,15 грн. грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 860,79 грн., що разом склало 69 303,94 грн.

Підставами для винесення податкового повідомлення-рішення стали порушення позивачем вимог п. 19.1 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 4.1.4 "а" п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Рішенням від 13.01.2012 р. № 1225/І/10-2315 про результати розгляду повторної скарги позивача від 27.12.2011 р. № І/2522 ДПС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0002851704/38114 та рішення ДПА у м. Києві від 14.12.2011 р. № 1791/І/25-214, а скаргу позивача - без задоволення.

Згідно декларацій про доходи, поданих до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва за перевіряємий період, документів, наданих на перевірку, валові доходи позивача за період з 26.03.2010 р. по 31.12.2010 р. становили 591 165,61 грн.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 у перевіряємому періоді отримувала дохід у готівковій та безготівковій формі оплати, згідно листа про надання податкової інформації від 19.07.2011 р. вх. № 17767/І.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (форма № ЗВР-1) ОСОБА_2 отримала дохід від реалізації продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 492 260,89 грн., в т.ч. за квітень 2010 р. - у сумі 12 632,95 грн., за травень 2010 р. - у сумі 44 565,40 грн., за червень 2010 р. - у сумі 43 543,58 грн., за липень 2010 р. - у сумі 48 442,27 грн., за серпень 2010 р. - у сумі 49 005,23 грн., за вересень 2010 р. - у сумі 60 414,71 грн., за жовтень 2010 р. - у сумі 55 837,10 грн., за листопад 2010 р. - у сумі 77 821,25 грн., за грудень 2010 р. - у сумі 99 998,40 грн.

Як вбачається зматеріалів справи ДПІ у Дарницькому районі міста Києва зазначено, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_2 отримала на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ "Старокиївський банк" (МФО 321477), дохід від продажу продуктів харчування від контрагента ПП "Техснаб-7" (код ЄДРПОУ 34571361) в сумі 98 075,00 грн., в т.ч. за II кв. 2010 р. - у сумі 18 420,00 грн., у IІІ кв. 2010 р. - у сумі 36 096,00 грн., у IV кв. 2010 р. - у сумі 43 559,00 грн.

Згідно листа про надання податкової інформації від 19.07.2011 р. вх. № 17767/І у декларації про доходи, поданої до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва за 9 міс. 2010 р., була допущена арифметична помилка, а саме: сума 665,37 грн. включена до валового доходу помилково.

Відповідно до вимог підпункту 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі-Закону № 168/97-ВР) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно до підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судом першої інстанції встановлено, що за період з 26.03.2010 р. по 30.09.2010 р. позивач отримала дохід від продажу продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 313 949,86 грн. Разом з тим, в порушення вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР не зареєструвалася платником податку на додану вартість з 01.10.2010 р.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем було порушено вимоги пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме позивач занизила податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. на суму 55 443,15 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 55 443,13 грн.

Відповідно до п. 54.3 ст.54 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В своїх висновках судом першої інстанції зазначено, що позивач не заперечувала обов'язок реєстрації її як платника податку на додану вартість відповідно до вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР, але доказів звернення до податкового органу і відмови у реєстрації її платником податку на додану вартість ОСОБА_2 не надала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в межах повноважень, визначених діючим законодавством, правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 р. № 0002851704/38114.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та доведеними належними доказами по справі, ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.