Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а-1584/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2012 року № 2а-1584/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партс» про стягнення податкового боргу у розмірі 276 379, 35 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі -позивач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партс»(далі -відповідач, ТОВ «Карго Партс») про стягнення податкового боргу у розмірі 276 379, 35 гривень

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ТОВ «Карго Партс»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв'язку із повернення поштового відправлення з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання) ухвала відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу належним чином.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Карго Партс»(код за ЄДРПОУ 33398771) зареєстроване як юридична особа Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 19 травня 2005 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.01.2012 року № 12714919.

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість у розмірі 276 379,35 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 276 220,40 гривень виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «P»№ 0003962301/0 від 29.12.2010 року, яким відповідачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 194 245, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 97 122,00 грн. за порушення пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(рішення було вручене відповідачу 04.01.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Вказане податкове зобов'язання було погашене відповідачем частково - у розмірі 15 146,60 гривень, що підтверджується даними з облікової картки платника податку, отже з урахування наведеного заборгованість з податку на додану вартість становить 276 220,40 гривень (291 367,35- 15 146,60= 276 220,40).

Крім того, у відповідача обліковується заборгованість по податку на прибуток підприємства у розмірі 158,95 грн., яка виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»від № 0483451500/0 від 25.10.2011 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на прибуток підприємства»у розмірі 170,00 грн. за порушення пп. 49.18, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (порушення термінів подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року).

Вказане податкове зобов'язання було погашене відповідачем частково - у розмірі 11,05 гривень за рахунок наявної переплати, що підтверджується даними з облікової картки платника податку), отже з урахування наведеного заборгованість з податку на прибуток підприємства становить 158,95 гривень (170,00- 11,05= 158,95).

Враховуючи те, що процедура узгодження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0003962301/0 від 29.12.2010 року та № 0483451500/0 від 25.10.2011 року, припадає на період після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України (далі -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно до 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 8060/23-5/33398771 від 14.12.2010 року, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003962301/0 від 29.10.2011 року, яким відповідачу за порушення пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»було збільшено податкове зобов'язання у розмірі 194 245,00 грн. за платежем «податок на додану вартість»та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 97 122,00 грн.

Вказане рішення було вручено відповідачу 04.01.2011 року, що підтверджується повідомленням поштового відділення про вручення поштового конверту (а.с. 11).

Крім того, 25 жовтня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 7129 від 20.10.2011 року, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0483451500/0, яким до відповідача на підставі пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20, пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. за порушення термінів подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року).

Податкове повідомлення-рішення № 0483451500/0 від 25.10.2011 року було направлено відповідач поштою, однак повернуто поштовим відділенням, що підтверджується копією поштового конверту з відміткою «у зв'язку з закінченням терміну зберігання»від 22.12.2011 року.

Отже, відповідно до приписів положень п. 58.3 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0483451500/0 від 25.10.2011 року вважається врученим відповідачу 22 грудня 2011 року.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 56.17.5 п. 56.18, ст. 56 ПК України податкові зобов'язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили .

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0483451500/0 від 25.10.2011 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначене податковим органом податкове зобов'язання відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України вважаються узгодженим у день отримання вказаного рішення.

В той же час, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 29.12.2010 року № 00039623301/0 було оскаржено ТОВ «Карго Партс»в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та даних документообігу адміністративних судів, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року (справа № 2а-1425/11/2670), в задоволенні позову ТОВ «Карго Партс»було відмовлено.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .

В матеріалах справи відсутні докази оскарження та скасування вказаної вище ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року.

Таким чином, станом на момент розгляду даної справи постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2011 року у справі № 2а-1425/11/2670 набрала законної сили, відтак в силу пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0003962301/0 від 29.10.2011 року, вважається узгодженим.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження .

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленням-рішенням № 0003962301/0 від 29.12.2011 року, № 0483451500/0 від 25.10.2011 року, суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом .

Враховуючи те, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, нараховані контролюючим органом, не були погашені відповідачем протягом граничного строку, вони відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу України, 08 листопада 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 2737 від 08 листопада 2011 року на суму наявного на той час боргу у розмірі 276 220,40 грн., яка була повернута поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту з довідкою про повернення поштового відправлення від 19 грудня 2011 року.

З огляду на зазначене та на приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 489 від 08 листопада 2011 року вважається врученою відповідачу 19 грудня 2011 року.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається .

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 276 379,35 гривень (276 220,40 грн. з податку на додану вартість та 158,95 грн. з податку на прибуток підприємства).

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 276 379,35 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183 2 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партс» (ідентифікаційний номер 33398771; адреса: 02222, м. Київ, прос. Володимира Маяковського, 47) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 276 379,35 гривень (двісті сімдесят шість тисяч триста сімдесят дев'ять гривень грн. 35 коп.), з яких:

- 158, 95 гривень підлягають перерахуванню на рахунок № 33217806700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у м. Києві, ідентифікаційний код 26077891, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11020202;

- 276 220,40 гривень підлягають перерахуванню на рахунок № 31115029700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у м. Києві, ідентифікаційний код 26077891, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій