Постанова

від 20.03.2012 по справі 2а-536/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

16 год. 33 хв.

20 березня 2012 року № 2а-536/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В судовому засіданні 20 березня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резулятивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(надалі -також «Позивач» або «ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі -також «Відповідач»або «ДПІ у Шевченківському районі м. Києва»), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 9 серпня 2011року № 0005192303 винесеного на підставі Акту перевірки № 1682/2303/35086804 від 21 липня 2011року Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(код ЄДРПОУ 35086804) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»(код ЄДРПОУ 35060241) за період: січень 2011року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 9 серпня 2011року №005192303 прийнято з порушенням та невірним застосуванням вимог чинного законодавства України, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

На думку представника Позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення, Відповідачем було неправильно застосовано норми Податкового кодексу України і не було об'єктивно проаналізовано всіх обставин справи.

Представник Відповідача -Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Додатково в обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста 9 серпня 2011року № 0005192303 є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(код ЄДРПОУ 35086804) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»(код ЄДРПОУ 35060241) за період: січень 2011року.

За результатами перевірки складено Акт № 1682/2303/35086804 від 21 липня 2011 року, яким встановлено порушення Позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 статті 198, п.185.1 статті 185, п.188.1 статті 188, п.187.1 статті 187 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі вищевказаного Акту Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005192303 від 9 серпня 2011року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання на 159 565 гривень.

Позивачем було оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у місті Києві та до Державної податкової служби України.

Так, 19 серпня 2011 року ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у місті Києві (вх. ДПА у м. Києві від 23 серпня 2011року № 6286/10) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 9 серпня 2011 року №0005192303.

Рішенням про розгляд первинної скарги від 24 жовтня 2011 року № 10419/10/25-114 Державної податкової адміністрації у місті Києві залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2011року № 0005192303.

26 грудня 2011 року Державна податкова служба України прийняла рішення № 8343/6/10-2115 про відмову в задоволенні скарги ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»та залишенні без змін податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 9 серпня 2011року № 0005192303.

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2011року № 0005192303 таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2011р №0005192303, як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних дій та рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

-п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість регламентований Розділом V Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Необхідність відображення господарських операцій первинними документами закріплено пунктом 1.2 статті 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством Фінансів України від 24 травня 1995 року.

Згідно пункту 2.1 статті 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Суд акцентує увагу на тому, що в спірних правовідносинах для визначення правильності формування даних податкового обліку ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій безпосередньо за договором, укладеним між ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО» та ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС».

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»«У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість», «Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні», «У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї».

Як встановлено судом, 30 грудня 2010 року між ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»та ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»було укладено Договір поставки №134, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»зобов'язується поставляти товар на замовлення покупця ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»окремими партіями, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його.

Відповідно до умов договору поставки, оплата товару здійснювалась на підставі рахунків-фактури № СФ-0000007 від 10 січня 2011року, № СФ-0000008 від 17 січня 2011 року, № СФ-0000009 від 27 січня 2011року, № СФ-00000010 від 31 січня 2011року та згідно платіжних доручень № 74 від 08 лютого 2011року, № 75 від 23 лютого 2011року, № 76 від 28 лютого 2011року, № 82 від 31 березня 2011року.

Також, для підтвердження факту виконання сторонами Договору від 30 грудня 2010 року між ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»та ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»було надано для перевірки податковому органу копії відповідних первинних документів у вигляді видаткових накладних № РН-0000001 від 10 січня 2011року, № РН-0000002 від 17 січня 2011року, № РН-0000003 від 27 січня 2011року, № РН-0000004 від 31січня 2011року, що зазначено в акті перевірки № 1682/2303/35086804 від 21 липня 2011 року.

В той же час, як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України ґрунтується на аналізі юридичного статусу та законності фінансово-господарської діяльності контрагента Позивача -ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС».

Зокрема, як зазначено в акті перевірки, «…фінансово-господарська діяльність ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС», фінансово-господарські взаємовідносини між «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»та контрагентами є фіктивними право чинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами».

В той же час, відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, «Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. … відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Таким чином, Суд звертає увагу, що висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу юридичного статусу та законності фінансово-господарської діяльності контрагента Позивача -ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»є протиправними, оскільки результати такого аналізу відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Також, в ході судового розгляду справи, Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності та використання у господарській діяльності товару, який було придбано у ТОВ «Мембрана техно-імпульс»було надано: копію Наказу № 19/1 про затвердження штатного розкладу ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(том 1, а.с. 102), копію штатного розкладу ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(том 1 а.с. 103), копії технічних паспортів автомобілів ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(том 1 а.с. 104-108), копію Договору оренди №8 складських приміщень від 1 квітня 2010 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Науково-промислове підприємство «ТОНУС»(том 1 а.с. 109), копії Актів виконаних робіт за Договором оренди №8 (том 1 а.с 112-114), копії Договорів поставок товару з актами звірки взаєморозрахунків (том 1 а.с. 115-200), копії податкових накладних ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»за 2011 рік, до «номенклатури постачання товарів продавця» яких входять позиції товару, придбаних у ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»(том 1 а.с. 201-том 5 а.с. 84), копії довідок «Движение товара на складе»(том 5 а.с. 102-126), копії видаткових накладних з рахунками фактури (том 5 а.с. 127-180, 184-185, 188-190, 192-195, 197-225, 227, 230, 232-233, 235-том 6 а.с. 184, 186-221, 225-том 7 а.с. 41, 44-49, 54-68, 70-72, 74-80, 83-114, 117-122, 125-129, 131-132, 134-135, 137, 140-141, 145-201, 203-210, 213-214, 216- том 8 а.с. 3, 5-19, 21-35, 37-45, 47-52, 54-122, 124-127, 129-136, 138-140, 142-180, 182-231, 233-том 9 а.с. 1, 5-56, 58-59, 61-63, 65-81, 83-115, 118-132, 134-141, 143-144, 146-183, 185-203, 205-238, 240-241, 243-том 10 а.с. 6, 8-9, 11-73, 75-77, 79-80, 82-89, 91, 93-106, 108-110, 112-133, 155-156, 158-159, 161-163, 165-170, 172-181, 183-239, 241-том 11 а.с. 59), копії довіреностей контрагентів Позивача на отримання товару від ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО»(том 5 а.с. 182-183, 186-187, 191, 196, 234, том 6 а.с. 185, том 7 а.с. 42-43, том 7 а.с. 69, 73, 81-82, 115-116, 123-124, 130, 133, 136, 138-139, 202, 211-212, 215, том 8 а.с. 4, 20, 36, 46, 53, 123, 128, 137, 141, 181, 232, том 9 а.с. 55, 57, 60, 64, 82, 133, 142, 145, 184, 204, 239, 242, том 10 а.с. 7, 10, 74, 78, 81, 90, 92, 107, 108-109, 154, 157, 160, 164, 171, 182, 240), довідки про підтвердження приймання товару від Позивача (том 5 а.с. 228, том 6 а.с. 222, том 7 а.с. 53, 142), транспортні накладні (том 5 а.с. 229, том 6 а.с. 223, том 7 а.с. 50, 143, том 9 а.с. 4, 116), товарні накладні(том 5 а.с. 231, том 6 а.с. 224, том 7 а.с. 52, 144, том 9 а.с. 2-3, 117).

Таким чином, сукупність наданих Позивачем документів дають достатні підстави дійти висновку про реальність господарських операцій за Договором № 134 на постачання Товару від 30 грудня 2010 року, укладеним між Позивачем та ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС».

Крім того, в матеріалах справи наявна копія Статуту ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕЙ ДНІПРО», відповідно до пункту 2.2 якого напрямками діяльності товариства є, зокрема, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям.

Отже, придбання у ТОВ «МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС»товару пов'язаного із статутною господарською діяльністю Позивача є підтвердженням реальності господарських операцій.

Також, Суд звертає увагу, що дії Відповідача у спірних публічно-правових відносинах свідчать про порушення принципів, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а саме принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.

Під принципом обґрунтованості для цілей даної адміністративної справи Суд розуміє принцип, відповідно до якого при прийнятті рішення повинні бути враховані обставини, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Вказаний принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути мотивованим.

Суд зазначає, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 159564 грн. (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право Позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі -також «Протокол 1 до Конвенції»), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права»

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі -також «ЄСПЛ»). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі «Булвес» АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, указавши, що «власність»може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні «правомірні очікування»отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі «Щокін проти України»(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом»і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.»

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Отже, висновки Відповідача про порушення Позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010, п.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується наявними в матеріалах справи документами, а, відтак, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 9 серпня 2011року № 0005192303 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 9 серпня 2011року № 0005192303.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська