Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-3607/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2012 року 14:57 № 2а-3607/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Забудського В.О., відповідача - Котряла А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Садові системи» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 листопада 2011 року № 0025561501, № 0025571501, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Садові системи»(далі -ТОВ «Садові Системи») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 листопада 2011 року № 0025561501, № 0025571501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-3607/12/2670 призначено до судового розгляду на 27 березня 2012 року.

27 березня 2012 року у судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Святошинському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Садові системи»(ідентифікаційний код 35635787) зареєстровано 26 грудня 2007 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 247493). Вказане товариство розташоване за адресою: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414.

До видів діяльності ТОВ «Садові системи»за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 348314 від 18 травня 2010 року відноситься, зокрема, 51.88.0 Оптова торгівля сільськогосподарською технікою, 29.32.4 Ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 52.46.0 Роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, 74.40.0 Рекламна діяльність.

31 жовтня 2010 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Садові системи», за результатами якої було складено Акт від 31 жовтня 2010 року № 15-121/103.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Садові системи»в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 49 814, 00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 15 390, 00 грн.

Податковим органом було встановлено порушення пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України.

Позивач подав до податкового органу заперечення на Акт перевірки 08 листопада 2011 року № 5.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 15 листопада 2011 року № 22477/10/15-132, заперечення залишено без задоволення.

16 листопада 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення за формою «П»№ 0025561501, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49 814, 00 грн. за ІІ квартал 2011 року;

- податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0025571501, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 15 390, 00 грн.

Зазначені податкові повідомлення -рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві, яка рішенням від 24 січня 2012 року № 104684/10/25-114 його скаргу залишила без задоволення, а податкові повідомлення -рішення -без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно зменшено йому суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платником податку на прибуток та невірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, оскільки ним у повній мірі було сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а також за ІІ квартал 2011 року на підставі п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пункту 150.1. статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем, встановлено наступне.

У податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції 05.08.2011р. у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»задекларована сума 116 728, 00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму -«-»49 814, 00 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Позивачем, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у 2010 року було надано видаткову накладну (повернення) від 15.10.2010р. № ВП-0000011 на суму 31 982, 36 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 5 330, 39 грн., видаткову накладну від 15.10.2010р. № ВП-0000014 на суму 1 066, 68 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 177, 78 грн., видаткову накладну від 18.01.2010р. № ВП-0000012 на суму 51 729, 17 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 8 621, 53 грн., видаткову накладну від 01.04.2010р. № ВП-00015 на суму 349, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 58, 17 грн., видаткову накладну постачальнику (повернення) від 19.04.2010р. № К-00000369 на суму 20 566, 65 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 17 138, 88 грн., видаткову накладну постачальнику (повернення) від 19.04.2010р. № К-00000370 на суму 4 873, 67 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 4 061, 39 грн., видаткову накладну від 20.04.2010р. № РН-0000002 на суму 20 028, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 3 338, 10 грн., видаткову накладну (повернення) від 07.05.2010р. № 0000001793 на суму 94 990, 72 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 15 831, 79 грн. видаткову накладну від 07.05.2010р. № РН-0000003 на суму 76 632, 36 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 12 772, 06 грн.

Суд вважає, що дані докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року, за наслідками 2010 року, що підтверджується податковою декларацією за І квартал 2011 року (поданою до податкового органу 10.05.2010р.).

Крім цього, зазначені документи не можуть свідчити про достовірність формування збитків у 2010 році, а також враховуючи те, що представник позивача первинних документів не надав, суд позбавлений можливості зробити висновок щодо правомірності віднесення платником податку до складу валових витрат таких сум. Правомірність визначення віднесення таких сум до валових витрат, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими платіжними документами та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, підприємством у декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 49 814, 00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, що потягло за собою виникнення зобов'язання по сплаті податку на прибуток в розмірі 15 390, 00 грн., згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

А, отже правомірність рішень суб'єкта владних повноважень доведено відповідачем.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2011 року № 0025561501, № 0025571501 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивача не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Садові системи»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.04.2012 р.