Рішення

від 05.11.2008 по справі 11/120-08-3330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/120-08-3330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2008 р.Справа  № 11/120-08-3330

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" –Металургійний завод".  

До відповідача:  Одеської залізниці;

про стягнення 46096,00 грн.   

                                                                                                   Суддя              Власова С.Г.

Представники:

Від позивача:  Животов О.А. (за довіреністю);

Від відповідача:  Слюсар М.М. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 04.08.2008 р. за вх. № 4528 ЗАТ "Донецьксталь" (далі –Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення вартості нестачі вантажу в  сумі 46096,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 08.09.2008 р. за вх. № 18081 надав доповнення до позовної заяви, а 13.10.2008 р. за вх. № 20684 - заперечення на відзив Відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов за вх. № 18090 від 08.09.2008 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

30.04.2008 р. між ЗАТ Позивачем та компанією "АНИКО" ЕООД було укладено контракт № DA-1261 на поставку металопродукції.

Позивач вказує, що на виконання умов контракту та специфікації № 1 від 30.04.2008 р. відвантажив сталь сортову в кількості 81200 кг у вагоні № 67146316 по залізничній накладній № 50614896 на адресу Ізмаїльського морського торгового порту.

В ході слідування вагону було виявлено нестачу в кількості 6850 кг., про що 04.06.2008 р. на ст. Знаменка Одеської залізниці був складений комерційний акт № 044899/492/145.

Позивачем була розрахована вартість нестачі –46096,00 грн., яку останній просить суд стягнути з Відповідача.

Позивач також наполягає на тому, що оскільки спірний вантаж - сталь сортова за своїми природними властивостями не зменшується при перевезенні, до розрахунку вартості нестачі металопродукції не застосовувались норми нестачі передбачені пунктом 27 "Правил видачі вантажів".

Посилаючись на ст.ст.130,133 Статуту залізниць України, Позивач зазначає, що  право на звернення до залізниці з позовом щодо нестачі має вантажоодержувач за накладною, або вантажовідправник, у разі здійснення одержувачем переуступного напису на залізничних накладних. Переуступним написом, який був зроблений вантажоодержувачем на зворотній стороні залізничної накладної № 50614896, право на пред'явлення претензій та позовів до Одеської залізниці було передано вантажовідправнику - ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод".

В доповненнях до позовної заяви Позивач зазначає, що відповідно до пункту 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платниками податку за межі митної території України тільки у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД. При допущенні фактів невивезення товарів за межі митних кордонів України (зміна напрямку продажу - реалізація на території України, нестача товару, викрадення тощо) зазначені операції слід розглядати як проведення операцій з продажу товарів на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Позивач також додатково зазначив, що вважає застосування п. 27 Правил видачі вантажів необґрунтованим та безпідставним, оскільки зазначеним пунктом встановлені норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто для вантажів, маса яких при перевезенні, внаслідок, своїх властивостей, може зменшуватися, а сталь сортова не володіє на думку Позивача такими властивостями. В постанові державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання № 64 від 19.10.1989 року «Про затвердження норм природної втрати окремих видів продукції матеріально-технічного призначення при перевезенні залізничним транспортом»наведена група 32 «Метал чорний», в якій відсутні показники природної втрати 0,5% - для сталі сортової, що згідно тверджень Відповідача вказує на те, що сталь не володіє природними властивостями, такими як усихання, утрушення, витік тощо.

Відповідач, проти позовних вимог у відзиві на позов за вх. № 18090 від 08.09.2008 р. заперечує, та зазначає, що відповідно до записів у залізничній накладній №50614896 від 30.05.2008 р. завантаження вагону № 67146316 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно була визначена   маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон прибув на станцію призначення в технічно справному стані, залізниця перевезла, та видала вантаж одержувачу без заперечень.

Відповідач також вказує, що Позивачем було завищено недостачу вантажу і не  враховано вимоги  ст.114   Статуту залізниць  України.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 13.10.2008 р. за вх. № 20684 надав заперечення на відзив Відповідача, в яких додатково зазначив, що застосування норми природної втрати у розмірі 0,5% у відповідності до п. 27 Правил є помилковим. Також посилаючись на пункт 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" Позивач стверджує, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платниками податку за межі митної території України тільки у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД. При допущенні фактів невивезення товарів за межі митних кордонів України (зміна напрямку продажу - реалізація на території України, нестача товару, викрадення тощо) зазначені операції слід розглядати як проведення операцій з продажу товарів на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків. При здійсненні експортних поставок продукції, розрахунки за яку із нерезидентами проводяться грошовими коштами, датою виникнення податкових зобов'язань за нульовою ставкою буде вважатися дата фактичного вивезення цієї продукції за межі, митних кордонів України з відповідним підтвердженням цього належно оформленою ВМД.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.  

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або  пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження  прийнятих  до  перевезення вантажу,  багажу,  пошти у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Так з матеріалів справи, а саме залізничної накладної № 50614896 вбачається, що 30.05.2008 р. Позивач, на виконання контракту від 30.04.2008 р. № DA-1261, укладеного з фірмою "Анико ЕООД" (Болгария) відправив на адресу Ізмаїльського морського торговельного порту у напіввагоні № 67146316 сталь сортову у кількості 59400 кг.

В ході слідування вагону  № 67146316 на ст. Тимково Одеської залізниці, при контрольному переваженні на тензометричних вагах було виявлено нестачу вантажу, відсутність однієї пачки, про що було складено акти загальної форми № 2310 та № 2314 від 02.06.2008 р.

04.06.2008 р. на ст. Знаменка Одеської залізниці, залізницею був складений комерційний акт серії БК № 044899/492/145 в якому зазначено: „...по документах значиться кількість місць навалом, в сертифікаті № 4112-С от 30.05.2008 р., доданому до перевізних документів, значиться кількість –15 пачок. Фактично при перевірці у вагоні виявилось 14 в'язок. Вантаж навантажено у 2 яруси по 7 пачок, наявне захисне маркування у двох місцях синію фарбою. Маркування не порушено. На всіх пачках наявні 5 стрічкових та 2 дротові ув'язки, у справному стані. доступ до вантажу відсутній. На в'язках наявні пакувальні бирки.  При переваженні виявилось вага брутто 75000 кг., тара 22450 кг., нетто 52550 кг., т.ч. менше проти ваги зазначеної у  документах на 6850 кг.

Вагон у технічному стані справний, про що свідчить розділ "А" комерційного акту.

Згідно вагонного листа вагону № 67146316 маса нетто вантажу складає 59400 кг.

Також з п. 4 "Заявки та відмітки відправника" залізничної накладної № 50614896 вбачається, що у вагон було навантажено –15 в'язок, сертифікат № 4112

Відсутність одної  в'язки у вагоні, свідчить про можливу  виїмку вантажу в ході слідування  вагону.

Зазначене свідчить про те, що залізницею взято до перевезення вантаж –у кількості 59400 кг. При перевезенні виявлено недостачу у розмірі 6850 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Згідно ст.113 СЗУ –за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

З залізничної накладної № 50614896 від 30.05.2008 р., комерційного акту серії БК 044899/492/145 від 04.06.2008 р. вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування для  забезпечення збереження вантажу.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином  підтвердив специфікацією № 1 від 30.04.2008 р. до контракту DA-1261 та рахунком-фактурою №  1261-1 від 30.05.2008 р. (а.с.81), вартість однієї тони сталі  731 Євро.

Розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 46096 грн. (а.с.40) здійснено Позивачем неправильно, без урахування норми природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто, а тому судом до уваги не приймається.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Залізниця несе відповідальність за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу  тільки у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин ( ст. 113 Статуту залізниць України).

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою , визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) становить 0,5 відсотка маси всіх інших вантажів, в тому числі сталь.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Крім того слід зазначити, що розрахунок вартості недостачі вантажу повинен здійснюватись без врахування ПДВ, оскільки вантаж, недостача якого встановлена в процесі його перевезення є експортним, а відповідно до вимог п.6.2. ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0” відсотків до бази оподаткування. До того ж відповідно до ст. 92 Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Згідно розрахунку суду вартість нестачі складає: 6850 кг. –297 кг. (0,5 % від 59400 кг. (вага нетто вантажу)) –650 кг. (різниця тари з бруса, згідно ком. акту № 044899/492/145 від 04.06.2008 р.) = 5903,00 кг. х 0,731 Євро/кг. = 4315,09 Євро.

Також слід зазначити, що для визначення еквіваленту вартості нестачі у гривнях необхідно застосовувати курс Євро станом на 04.06.2008 р. –дата складання комерційного акту залізницею, а не дату звернення з позовною заявою до суду  

Станом на 04.06.2008 р. курс НБУ складав – 7,565724 грн. за 1 євро, а тому вартість нестачі складає: 4315,09 х 7,565724 = 32646,78 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 32646,78 грн., згідно ст.ст. 110,113-115 Статуту Залізниць України.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19,                       код 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -  металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, п/р 26009184028081 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, код 30939178) –32646,78 грн.; 326,47 грн. держмита; 83,57 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                    Власова С.Г.