Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а-19533/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2012 року 10:01 № 2а-19533/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю "СКС" пронарахування та стягнення податкового зобов'язання

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з адміністративним позовом про нарахування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12449,75 грн. та податку на прибуток у розмірі 15647,50 грн., всього - 28097,25 грн.

Позов мотивований тим, зокрема, що за результатами проведеної позивачем перевірки з питань дотримання податкового законодавства, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС", встановлено заниження відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначеного з застосуванням звичайних цін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до позовної заяви.

Представники відповідача проти позову заперечили, зазначивши, що позивачем при проведенні перевірки допущено ряд порушень, а саме: не було визначено звичайної ціни товарів, торгівлю якими здійснював відповідач; за звичайну ціну було взято ціну, за якою відповідач продавав товар з тривалою відстрочкою платежу деяким юридичним особам, а фізичним особам-підприємцям по передоплаті; не доведено того, що ціна, визначена в договорах між відповідачем та його контрагентами, не відповідає рівню звичайної ціни на ідентичні товари. Також, на думку представників, позивач не мав права та законодавчих підстав для донарахування відповідачу податкових зобов'язань за непрямими методами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС", ідентифікаційний код 32210427, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19, зареєстровано Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією 21.10.2002 р.

Як убачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва на підставі наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СКС" від 01.08.2011 р. №2379 та направлень на перевірку від 11.08.2011 р. №2785/23-60П, №2787/23-60П, №2786/23-60П, №2788/23-60П, було проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., про що складено акт від 30.09.2011 р. №291/23-60/32210427.

З зазначеного акта перевірки вбачається, зокрема, що в ході перевірки було здійснено аналіз торгової націнки на товари (побутова техніка), торгівлю якими здійснював відповідач, в результаті чого встановлено продаж відповідачем ідентичних товарів фізичним особам-підприємцям нижче рівня звичайних цін, який визначено на рівні реалізації цих товарів у співставних умовах юридичним особам. В зв'язку з цим позивач прийшов до висновку, що відповідачем занижено суму валового доходу від реалізації товарів за цінами нижче рівня звичайних цін.

Під час перевірки позивач звертався з запитом до відповідача щодо обґрунтування рівня договірних цін при реалізації ним побутової техніки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, на який відповідач листом від 20.09.2011 р. №137 повідомив позивача, що різниця в націнці на побутову техніку, яка реалізовувалась ТОВ "СКС" юридичним особам та фізичним особам-підприємцям залежала від умов розрахунку контрагентів за товар, в залежності від обсягів купленого ними товару та в залежності від умов співпраці, що не є порушенням порядку застосування звичайних цін.

За наслідками зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення: від 21.10.2011 р. №0002742360, за платежем: податок на додану вартість, на суму 12168,75 грн., у тому числі 9735,00 грн. за основним платежем та 2433,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 21.10.2011 р. №0002732360, за платежем: податок на прибуток, на суму 15647,50 грн., у тому числі 12518,00 грн. за основним платежем та 3129,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 21.10.2011 р. №0002762360, яким відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 281,00 грн., в тому числі 280,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 24.10.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказані рішення були оскаржені відповідачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 30.12.2011р. № 12663/10/25-214 податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 21.10.2011р. №0002732360, №0002742360, №0002762360 слід вважати відкликаними та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.03.2012 р. №4397/6/10-2115 повторна скарга ТОВ "СКС" була залишена без задоволення, разом з тим зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 р. №0002732360, №0002742360, №0002762360 відкликані, а Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з позовом щодо узгодження нарахувань, здійснених із застосуванням звичайних цін.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Особливості оподаткування прибутку підприємств, застосування звичайних цін та порядок їх визначення у період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., за який проводилася перевірка ТОВ "СКС" щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства (до набрання чинності Податковим кодексом України) встановлювався, зокрема, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями), який втратив чинність з 1 квітня 2011 року, крім пункту 1.20 статті 1 Закону, який діє до 1 січня 2013 року, (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI), (далі - Закон №334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (чинного на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) встановлено якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 4.3.1). Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб (підпункт 4.3.3).

Проте, у період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., за який проводилася перевірка ТОВ "СКС" щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства, не було прийнято закону, яким би встановлювалась методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами та яким би встановлювалось право органів податкової служби звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 якого встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін. Крім того, статтею 39 Податкового кодексу України встановлено методи визначення та порядок застосування звичайної ціни.

Разом з тим, згідно з абзацом третім пункту 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України стаття 39 Кодексу набирає чинності з 1 січня 2013 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи відсутні підстави для застосування методів визначення та порядку застосування звичайної ціни, оскільки відповідні положення Податкового кодексу України, якими передбачено такі методи та порядок, не набрали чинності. Іншими нормативно-правовими актами, станом на час звернення позивача до суду, не було встановлено методів визначення та порядку застосування звичайної ціни. В зв'язку з цим відсутні відповідні правові підстави для здійснення судом нарахування та сплати податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для здійснення судом нарахування та сплати податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача щодо нарахування судом та стягнення з відповідача грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12449,75 грн. та податку на прибуток у розмірі 15647,50 грн., всього - 28097,25 грн., тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, тому відсутні підстави для присудження на його користь з Державного бюджету України таких судових витрат.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець