ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.04.2015р. м. Київ К/9991/46338/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 по справі №2а-19533/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» про нарахування та стягнення податкового зобов'язання.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» (далі - ТОВ «СКС», відповідач) про нарахування та стягнення з ТОВ «СКС» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12449,75грн. та податку на прибуток у розмірі 15647,50грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач 28.04.2012 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.07.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 1.20.2 пункту 1.20, підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СКС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №291/23-06/32210427 від 30.09.2011 та встановлено, зокрема, продаж ТОВ «СКС» товарів нижче рівня звичайних цін, який визначено на рівні реалізації цих товарів у співставних умовах юридичним особам, що призвело до заниження відповідачем валового доходу.
На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0002742360, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12168,75грн., у тому числі 9735,00грн. - основний платіж та 2433,75грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0002732360, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 15647,50грн., у тому числі 12518,00грн. - основний платіж та 3129,50грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0002762360, яким відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 281,00грн.
За наслідками адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації України №12663/10/25-214 від 30.12.2011 податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0002742360, №0002732360 та №0002762360 було відкликано та зобов'язано ДПІ у Святошинському районі м. Києва звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Предметом спору у даній справі є нарахування та сплати податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.
Особливості оподаткування прибутку підприємств, застосування звичайних цін та порядок їх визначення, у періоді, що перевірявся, встановлювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 01.04.2011, крім діючого до 01.01.2013 підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 цього Закону, відповідно до якого донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.
Пунктом 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, якщо контролюючий орган не може визначити самостійно суму податкового зобов'язання платника податків у визначених випадках, то ця сума може бути визначена за непрямим методом за спеціальною методикою, яка визначається законом.
Разом з тим, у періоді з 01.10.2009 по 30.06.2011, за який проводилась перевірка відповідача, закон, який би встановлював методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами та який би визначав право податкових органів на звернення до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін, відсутній.
Положеннями підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковому органу надано право на звернення до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних.
При цьому, стаття 39 цього Кодексу, яка визначає методи визначення та порядок застосування звичайних цін (що не встановлено іншими нормативно-правовими актами), набирає чинності з 01.01.2013 (пункт 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).
Відтак, на момент розгляду даної справи були відсутні правові підстави для застосування методів визначення та порядку застосування звичайної ціни, оскільки відповідні положення Податкового кодексу України, яким передбачено такі методи та порядок не набрали чинності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог податкового органу щодо нарахування та стягнення з ТОВ «СКС» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток у загальному розмірі 28097,25грн. у зв'язку з недоведеністю наявності правових підстав для здійснення судом нарахування та сплати вказаної суми у результаті застосування звичайних цін.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 по справі №2а-19533/11/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2015 |
Оприлюднено | 05.05.2015 |
Номер документу | 43939684 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні