Рішення

від 09.09.2008 по справі 2/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/297

09.09.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»

ДоТовариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСЕН»БІ.ГРУП»

ПроСтягнення 10 367,24 грн.

Суддя  Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача       Борисенко Ю.В.

Від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»до Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСЕН»БІ.ГРУП»про стягнення сум заборгованості, витрат від інфляції, пені та штрафу за Договором оренди №49/09 від 27.08.07р., всього в сумі 10 367,24 грн.

Ухвалою від 08.08.08р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —         

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аполло»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСЕН»БІ.ГРУП»було укладено Договір оренди №49/09 від 27.08.07р.

Відповідно до умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, загальною площею 60 кв.м.

На виконання умов даного Договору Позивач передав Відповідачу обумовлене Договором нежиле приміщення.

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язувався вносити орендну плату та компенсацію за комунальні послуги, в порядку, встановленому Розділом 3 Договору.

Проте Відповідачем дані умови договору виконувались неналежним чином, в зв'язку з чим представником Позивача 12.03.08р. було особисто під підпис вручено представнику Відповідача, на сплату орендної плати, та компенсації комунальних послуг наступні рахунки:

- рахунок № 027 від 24.01.2008 р. за січень 2008 року, на загальну суму 3971,80грн.;

- рахунок № 084 від 25.02.2008р. за лютий 2008 року на загальну суму 4034,87грн.

А також 12.03.2008 року через представника Відповідача була передана Угода про дострокове розірвання Договору з 15.03.2008 року.

15.03.2008 року Відповідач повністю звільнив орендовані приміщення.

18.03.2008р. Позивачем було направлено Відповідачу претензію щодо сплати заборгованості по орендній платі та повторно направлено вищезазначені рахунки. Відповідачем дану претензію з доданими рахунками було отримано згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 31.03.2008 року.

Позивачем 07.04.08р. знову було повторно направлено Відповідачу претензію щодо сплати заборгованості по орендній платі, по вищезазначеним рахункам та також по рахунку № 0184 від 24.03.2008р. за 15 (п'ятнадцять днів) березня 2008 року.

Відповідачем дана претензія з рахунками також була отримана згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, долучених до матеріалів справи.

Відповідачем було направлено лист Позивачу від 21.04.2008 року, в якому Відповідач, визнає вимоги, щодо існуючої заборгованості та зобов'язується проводити розрахунки частинами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було лише частково погашено існуючу заборгованість, внаслідок чого борг Відповідача перед позивачем складає 5002,97 грн.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем в судовому засіданні 09.09.08р. було усно уточнено позовні вимоги, а саме Позивач відмовився від стягнення пені та просить стягнути з Відповідача передбачений умовами Договору штраф у розмірі 15% від несплаченої орендної платні, та виставлених рахунків.

Відповідно до статті 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості у сумі 5002,97 грн., інфляційних витрат та штрафу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає правомірними вимоги Позивача про стягнення з Відповідача несплаченої суми боргу, інфляційних витрат та штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача частково стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог; в зв'язку відмовою від пені, частина державного мита  відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСЕН»БІ.ГРУП»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код 33306104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»(01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17; код 24099262) 5002 (п'ять тисяч дві) грн. 97 коп. заборгованості, 1496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 23 коп. штрафу, 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 79 коп. інфляційних витрат, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                           І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення – 11.09.2008р.