Рішення

від 19.09.2008 по справі 12/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/177

19.09.08

За позовом                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім»

До                            Закритого акціонерного товариства «Лакма»

Про                             стягнення 941 896,86 грн.

                                                                                                                  Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:          

Від позивача                     Пліш А.В. –адвокат (дов. б/н від 04.07.2008р.)

Від відповідача          Суплік М.В. –предст. (дов. №9юр/2008-14 від 12.08.08 р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтахім»звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Лакма»про стягнення основної заборгованості за поставлений товар за договором № 12/9 А від 11.02.2008 р. у розмірі 877 534,81 грн., а також 86 647,37 грн. нарахованої пені за договором № 12/9 А від 11.02.2008 р. та договором № 08-05/2008 від 08.05.2008 р. та 10 830,93 грн. трьох відсотків річних від прострочених сум. Також позивач просить суд стягнути з відповідача державне мито у розмірі 9750,13 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 08.08.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/177 та призначено розгляд справи на 22.08.2008 р.

Ухвалою суду від 11.08.2008 р. вжито заходів до забезпечення позову: накладено арешт на грошові кошти ЗАТ «Лакма».

22.08.2008 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 787 534,81 грн. –основного боргу (у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу), 10 810,43 грн. –3% річних, 86 483,43 грн. - пені, 132 724,30 грн. - витрати на адвоката.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 22.08.2008 р. не направив, про причини нез'явлення представника суд не повідомлено.   

Ухвалою суду від 22.08.08 р. відкладено розгляд справи на 12.09.08 р.

12.09.08 р. відділом діловодства суду знову отримано від представника позивача заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 787 534,81 грн. –основного боргу, 13 269, 97 грн. –3% річних, 106 159, 71 грн. - пені, 34 932,37 грн. –втраченої вигоди, 132 724,30 грн. –витрат на послуги адвоката.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2008 р. знову не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Ухвалою суду від 12.09.08 р. відкладено розгляд справи на 19.09.08 р.

В судовому засіданні 19.09.08 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В якості обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно укладених з Відповідачем Договорами № 12/9А від 11.02.2008 року та № 08-05/2008 від 08.05.2008 р. у останнього виникла заборгованість за поставлений товар, що є порушенням ст.ст. 530, 624 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача письмовий відзив на позов не надав, основний борг перед позивачем визнав, проте проти задоволення інших позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні 19.09.2009 р. представник відповідача заявив клопотання про скасування ухвали суду від 11.08.2008 р. про  вжиття запобіжних заходів.

Клопотання не задоволено, оскільки по справі № 12/177 Господарським судом м. Києва не виносилась ухвала від 11.08.2008 р. про вжиття запобіжних заходів.

В судовому засіданні 19.09.2008 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 12/9А (надалі –Договір № 12/9А).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору № 12/9А продавець (позивач) зобов‘язався продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах даного Договору вартість цинку металевого марки ЦВ0 відповідно до ДСТУ 3640-94 (далі –Товар) у кількості та за ціною відповідно до Специфікацій, що оформляються у вигляді Додатків, які є невід‘ємною частиною даного Договору.

Відповідно до видаткових накладних: РН-0003220 від 02.06.2008 р. (на суму 597411,98 грн.), РН-0003213 від 30.05.2008 р. (на суму 595 122,83 грн.), РН-0002964 від 23.04.2008 р. (на суму 2 031 025,81 грн.) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 223 560,62 грн.

13.03.2008 року Додатковою угодою № 2 від 13.03.2008 р. до Договору № 12/9А від 11.02.2008 р. пункт 3.3. даного Договору було викладено у новій редакції: «Оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (Позивача) на підставі рахунку-фактури протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару».

Відтак, оплата вартості відповідних поставок Товару повинна була бути здійснена відповідачем у такі строки: 1) Партія від 23.04.2008 року до 23.05.2008 року; 2) Партія від 30.05.2008 року до 29.06.2008 року; 3) Партія від 02.06.2008 року до 02.07.2008 року.

Проте, відповідач частково виконав обов'язок щодо оплати отриманого товару, передбачений п. 3.3. Договору № 12/9А.

Так, згідно Акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.02.2008 р. по 02.07.2008 р. (знаходиться  в матеріалах справи) заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.07.2008 року за Договором складала 2 783 654,96 грн.

Пізніше, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу Сторонами було складено новий акт звірки (наявний в матеріалах справи), що свідчить про те, що станом на 16.07.2008 р. заборгованість відповідача становила 1 108 751, 36 грн.

Згідно банківських виписок, наданих позивачем, та підтверджено самим відповідачем під час судового розгляду останнім були здійснені на користь позивача наступні платежі за Договором  № 12/9А:

ДатаСума (грн.)Видаткова накладна

18.07.200831216,55№ 0002964 від 23.04.2008 року

24.07.200850 000,00№ 0003213 від 30.05.2008 року

25.07.2008100 000,00№ 0003213 від 30.05.2008 року

29.07.200850 000,00№ 0003213 від 30.05.2008 року

01.08.200850 000,00№ 003213 від 30.05.2008 року

08.08.200840 000,00№ 003213 від 30.05.2008 року

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за Договором № 12/9А від 11.02.2008 р. складає суму 787 534,81 грн., що не заперечується самим відповідачем.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 267 Господарського кодексу України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою оплатити вказані заборгованості за Договором (див. листи позивача вих. № 2425/06 від 26.06.2008 р. та вих. № 2438/07 від 01.07.2008 р., що отримані відповідачем 01.07.2008 р. відповідно вх. № № 99 та 100 від 01.107.2008 р. а також Акти звірки взаєморозрахунків). Проте, відповідач всупереч умовам Договору, свої зобов'язання з оплати поставленого товару повністю так і не виконав.

Відповідно господарський суд вважає обґрунтованим задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно п. 1. ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п. 8.1. Договору № 12/9 від 11.02.2008 р. встановлено, що у випадку порушення умов оплати, винна сторона виплачує іншій стороні неустойку у сумі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені за Договором № 12/9А від 11.02.2008 р. складає 98 548,26 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунок суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунки пені відповідають матеріалам справи та умовам договору.

Заперечення відповідача про безпідставність нарахування пені спростовуються самим до Договором 12/9 А від 11.02.2008 р., оскільки п. 8.1. чітко встановлена відповідальність у вигляді пені за прострочення відповідачем оплати поставленого товару.

За таких підстав, суд задовольняє позовні вимог в цій частині.

Частина 1 ст. 623 ЦК України встановлює: «Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.».

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3 % річних за Договором № 12/9А від 11.02.2008 р. складає 9 859 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

08.05.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 08-05/2008 (далі –Договір № 08-05/2008) відповідно до п. 2 якого позивач зобов‘язався продати, а відповідач придбати діоксид титану марки Crimea CR-O2, діоксид титану марки Crimea CR-O3.

Кількість товару та ціна визначались самим Договором та Специфікаціями до нього.

Відповідно до ст. 267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, 08.05.2008 року сторони уклали специфікацію № 1 до Договору № 08-05/2008, відповідно до якої, позивач зобов‘язався передати у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити 10 тон діоксиду титану марки Crimea CR-O2 та 10 тон діоксиду титану марки Crimea CR-O3 на загальну суму 215 040 грн. Строк оплати встановлено до 12.06.2008 року.

20.05.2008 року сторони уклали специфікацію № 2 до Договору № 08-05/2008, відповідно до якої позивач зобов‘язався передати у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити 10 тон діоксиду титану марки Crimea CR-O2 та 10 тон діоксиду титану марки Crimea CR-O3 на загальну суму 22 056,40 грн. Строк оплати встановлено до 23.06.2008 року.

На підставі вказаних специфікацій відповідачу були надані рахунок-фактура № СФ-0000899 від 16.05.2008 р. на суму 215 040 грн., рахунок-фактура № СФ-0000980 від 28.05.2008 р. на суму 225 056,40 грн., а також видаткова накладна № РН-0003103 від 16.05.2008 р. та видаткова накладна № РН-0003183 від 28.05.2008 р. відповідно (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, не дивлячись на неодноразові звернення позивача з вимогою до відповідача оплатити заборгованість за Договором № 08-05/2008, останній сплатив вартість поставленого діоксиду титану лише 15.07.2008 року.

Відповідно до п. 1. ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 9.1. Договору № 08-05/2008 у випадку порушення Покупцем (відповідачем) строків оплати, вказаних у Додатках до цього Договору, останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені за Договором № 08-05/2008 від 08.05.2008 р. складає 7 611,45 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Заперечення Відповідача про безпідставність нарахування пені спростовуються самим до Договором № 08-05/2008 від 08.05.2008 р., оскільки п. 9.1. чітко встановлена відповідальність у вигляді пені за прострочення відповідачем оплати поставленого товару.

Відповідно, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Частина 1 ст. 623 ЦК України встановлює: «Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.».

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних за Договором № 08-05/2008 від 08.05.2008 р. складає 951,43 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Відповідно суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується тверджень позивача про те, що відповідач свою заборгованість погашав поступово, а відтак позивач змушений був знімати гроші з депозитних рахунків для розрахунків зі своїми кредиторами, і тому, на думку позивача, враховуючи мінімальну депозитну ставку за депозитним Договором за період з 01.07.2008 року –(дати, коли позивач зняв гроші з депозитного рахунку) по 12.09.2008 року - на день подання заяви про збільшення позовних вимог, він (позивач), лишився втраченої вигоди у сумі 34 932,37 грн., господарський суд керується наступним.

Відповідно до ст. 224 до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З наведеного вбачається, що відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між цими двома подіями, тим більше, з банківських виписок наданих самим позивачем видно, що суми. які були зняті з депозиту позивачем в цей період набагато більші, ніж сума заборгованості відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення втраченої вигоди у сумі 34 932,37 грн.

Щодо вирішення питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд враховує наступне.

Розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин, керуючись ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 11 Листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р., № 01-8/155 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" господарський суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову, приходить до висновку про можливість покладення витрат з оплати послуг адвоката на відповідача у розмірі 10 відсотків від загальної суми задоволених позовних вимог.

Оскільки загальна сума задоволених позовних вимог складає 906 964,49 грн., відповідно 10 відсотків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в якості витрат на адвоката складає 90696,45 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 549-552, 622, 629, 655-692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Лакма», (місцезнаходження:  04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 12; код ЄДРПОУ 00204625; Св. № 36756933; ІПН 002046226547; п/р 26004301260160, 26060301260160, 26023304260160, 26003302260160, 26040309260160 у Подільському від. ПІБ м. Києва, МФО 322197; п/р 26008006322001 у КФ АБ «АвтоЗазБанк»м. Київ, МФО 320940; п/р 2600918670 у ВАТ «СЕБ БАНК»м. Київ, МФО 300175; п/р 2606430016172, 2600830016172, в Першій Київській філії АТ «ВАБАНК»у м. Києві, МФО 321637; п/р 26004000231930 в АКБ «Київ»у м. Києві, МФО 322498, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім»(місцезнаходження: 07400, м. Бровари, Київська область, вул. Кутузова, 125, код ЄДРПОУ 33584280, св. пл. ПДВ 13641906, ІПН 335842810063, р/р 26008005000779 у ВАТ «РОДОВІД БАНК», м. Київ, МФО 321712, р/р 26007345501 у КФ АБ «АвтоЗазБанк» м. Київ, МФО 320940) 787 534,81 грн. (сімсот вісімдесят сім тисяч п‘ятсот тридцять чотири гривні 81 коп.) основного боргу, 106 159,71 грн. (сто шість тисяч сто п‘ятдесят дев‘ять гривень 71 коп.) пені, 13 269,97 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят дев‘ять гривень 97 коп.) 3% річних, 90 696,45 грн. (дев'яносто тисяч шістсот дев'яносто шість грн. 45 коп.) витрат на адвоката, 9 069, 64 грн. (дев'ять тисяч шістдесят дев'ять грн. 64 коп.) державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 34 932,37 грн. втраченої вигоди відмовити.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім»(місцезнаходження: 07400, м. Бровари, Київська область, вул. Кутузова, 125, код ЄДРПОУ 33584280, св. пл. ПДВ 13641906, ІПН 335842810063, р/р 26008005000779 у ВАТ «РОДОВІД БАНК», м. Київ, МФО 321712, р/р 26007345501 у КФ АБ «АвтоЗазБанк»м. Київ, МФО 320940) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 1 327,24 грн. (одна тисяча триста двадцять сім грн. 24 коп.), сплачене платіжним дорученням № 1683 від 01.08.2008 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

5.          Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2008 р. № 12/177.

6.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                 Л.В. Прокопенко