cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2012 р. Справа № 18/2737/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Шляхбудсервіс" на постановувід 20.02.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№18/2737/11 господарського суду Полтавської області за позовомТОВ "Шляхбудсервіс" доПП "Полтававторкольормет" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Виконавчий комітет Полтавської міської ради; 2. Управління Держкомзему у м. Полтава; 3. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Виконавчого комітету Полтавської міської ради провстановлення порядку користування земельною ділянкою за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.01.2012 (суддя Солодюк О.В.) в задоволенні заяви ПП "Полтававтокольормет" про винесення додаткової ухвали по справі про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката відмовлено. Ухвала вмотивована тим, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Камишева Л.М.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.01.2012 скасовано, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс" на користь приватного підприємства "Полтававтокольормет" витрати по сплаті послуг адвоката у сумі 4000 грн., державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 та залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.01.2012. Вважає, що апеляційним судом не дотримано вимог ст.ст. 28,44,49,81,91 ГПК України, не враховано роз'яснень, викладених в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №01-8/973.
Апеляційним судом встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 12.01.2012 року позов ТОВ "Шляхбудсервіс" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Відповідач 13.01.2012 року звернувся до господарського суду із заявою, в якій просить прийняти додаткову ухвалу, в якій вирішити питання про розподіл господарських витрат, сплачених за послуги адвоката та стягнути на користь відповідача витрати по сплаті послуг адвоката в розмірі 4000 грн.
Відмовляючи у задоволенні вимог про розподіл господарських витрат, сплачених за послуги адвоката, суд посилався на те, що відповідач на підтвердження надання йому послуг адвоката надав угоду №27 від 12.10.2011 року, підписану і скріплену печаткою ПП ОСОБА_4, який є отримувачем грошової суми у розмірі 4000 грн. за надання правової допомоги (платіжне доручення і рахунок додаються). Однак, господарський суд вважав надані докази такими, що не можуть підтверджувати витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Додатково, апеляційним судом встановлено, що угода №27 від 12.10.2011, укладена між адвокатом ОСОБА_4 та ПП "Полтававторкольормет" під час розгляду позову ТОВ "Шляхбудсервіс" до ПП "Полтававторкольормет" стосується безпосередньо саме цього позову, оплата проведена у повному обсязі.
При цьому, апеляційним судом зазначено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
В даному випадку, аналізуючи категорію спору, апеляційний суд дійшов висновку, що дане адвокату ОСОБА_4 доручення за угодою №27 від 12.10.2011 потребувало певного часу і здійснення обсягу робіт для його належного виконання, потребувало явку у засідання, виїзд у відрядження.
З урахуванням вищезазначеного апеляційний суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката з вимогою стягнення адвокатських послуг підлягають задоволенню в сумі 4 000 грн.
З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст.ст. 44 і 48 ГПК України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст. 49 ГПК України, відповідно до якої, судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.
Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у ст.2 Закону України "Про адвокатуру", якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Статтею 12 Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, ст. 33 Правил адвокатської етики.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Апеляційним судом встановлено, що угода №27 від 12.10.2011, укладена між адвокатом ОСОБА_4 та ПП "Полтававторкольормет" під час розгляду позову ТОВ "Шляхбудсервіс" до ПП "Полтававторкольормет" стосується безпосередньо саме цього позову, а оплата у розмірі 4,000 грн. проведена у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
До того ж, апеляційним судом встановлено співрозмірність винагороди за адвокатські послуги в розмірі 4,000 грн. обсягам виконаних робіт за угодою №27 від 12.10.2011.
За таких обставин, з урахуванням приписів ст.ст.44,49,81 ГПК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута апеляційним судом відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням вимог процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.
Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідльністю залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 у справі №18/2737/11 -без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2012 |
Оприлюднено | 27.04.2012 |
Номер документу | 23675658 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні