Рішення

від 19.04.2012 по справі 649-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2012Справа №5002-26/649-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі Філії «Кримське Центральне відділення ПАТ «Промінвестбанк»,

м. Сімферополь АР Крим

до відповідача Колективного багатопрофільного підприємства «Янтар - Агро»,

м. Джанкой АР Крим

про стягнення 297776,31 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність №09/527 від 22.02.2012 р.,

ОСОБА_4, представник за довіреністю №551 від 21.02.2012 р.,

від відповідача - ОСОБА_5, представник за довіреністю №б/н від 20.05.2011 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Колективного багатопрофільного підприємства «Янтар - Агро» заборгованості за кредитним договором №08-070 від 07.03.2008 р. станом на 22.02.2012 р., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 200000,00 грн, заборгованості за неоплачені проценти за користування кредитом у розмірі 57402,70 грн, пені за прострочення погашення кредиту в розмірі 31370,00 грн, пені за прострочення оплати процентів за кредитом у розмірі 9003,61 грн, всього 297776,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов кредитного договору щодо своєчасного та в повному обсязі погашення кредиту, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Відповідач з позовом не погоджується. У представленому відзиві вказує на те, що у 2010 році між сторонами вже був вирішений аналогічний спір, про що свідчить ухвалене 31.03.2010р. рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим у справі №2-646/10 за позовом Банку до ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КБП «Янтар - Агро» про стягнення з поручителя ОСОБА_6, який був директором КБП «Янтар - Агро» заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на заставлене майно відповідно до іпотечного договору.

Також відповідач посилається на те, що ОСОБА_6 не мав права на укладення договору кредиту оскільки не мав належних повноважень на виконання таких дій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

07.03.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Банком та Колективним багатопрофільним підприємством «Янтар - Агро» - Позичальником укладений кредитний договір №08-070д.

Відповідно до п. 2. договору, Банк надає Позичальнику кредит у сумі 200000 гривень на умовах передбачених цим договором.

Згідно пунктів 2.2. та 2.3., термін повернення кредиту: 28.02.2009 р. - 100000 грн, 06.03.2009 р. - 100000 грн.

Кредит надається з наступним цільовим призначенням: придбання насіння соняшника, олії соняшника, ПМЗ, свиноматок.

Відповідно до п.3.1., кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20623309361018, відкритого Банком в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим», код Банку 09324419, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. У випадку, якщо рахунки контрагентів Позичальника, на які перераховуються кошти з позичкового рахунку, відкриті в інших банках, Позичальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати кожного перерахування сплатити Банку комісійну винагороду за переказ кредитних коштів в інший банк у розмірі 0,5% відсотків від суми перерахування на відкритий Банком рахунок №61117901031103.

Пунктом 3.2. передбачено, що відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 18% відсотків річних.

За п. 3.7. забезпеченням кредиту є іпотека з майновим поручителем - Фізичною особою - ОСОБА_6 - на суму 411110 грн, а саме: нежитлова будівля, склад №5, загальною площею 898,9 кв.м., який розташований за адресою: 96100, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість за кредитом перед Банком відповідно до п.2.2. цього договору шляхом її перерахування з поточного рахунку №26001301361018 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим», код банку 09324419 (та/або з будь - яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих у будь - яких установах банків) та/або у будь - який інший незаборонений чинним законодавством спосіб на позичковий рахунок, вказаний у п. 3.1. цього договору.

Пунктом 4.2.2. також вказано, що Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірного зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту у зв'язку з чим порушує майнові права та законні інтереси банку.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Досліджуючи правовідносини які склалися між сторонами даної господарської справи суд встановив, що характер та обсяг дій вчинені при виконанні спірного кредитного договору підпадають під дію норм Цивільного законодавства України, в тому числі банківської діяльності, які регулюють кредитні відносини.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України, встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання цивільних обов'язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На дату розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати сформованої заборгованості.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 31.03.2010 р. у справі №2-646/10 за позовом Банку до ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КБП «Янтар - Агро» про стягнення з поручителя ОСОБА_6, який був директором КБП «Янтар - Агро» заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на заставлене майно відповідно до іпотечного договору, вже була стягнута кредитна заборгованість, а отже вимоги позивача до товариства є невмотивованими.

Суд не погоджується з такими доводами.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 31.03.2010 р. у справі №2-646/10 спірна заборгованість була стягнута з ОСОБА_6, який виступав поручителем майнових обов'язків КБП «Янтар - Агро» на підставі договору поруки №08-070д/1 від 07.03.2008 р. укладеного між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком - Кредитором та фізичною особою ОСОБА_6 - Майновим поручителем.

За п. 2.1. вказаного договору, Майновий поручитель відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору №08-070д від 07.03.2008р. укладеному між Кредитором зобов'язується виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором: повернути кредит до 06.03.2009 р. в сумі забезпечення завдатку - 411110 грн; сплатити проценти за користування кредитом (з врахування встановленого індексі інфляції у випадку неповернення кредиту та сплати процентів в строк), передати в заставу кредитору нерухоме майно на суму 411110 грн, а саме склад №5 площею 898,9 кв.м., який складається з: складу - літ. №А, «А2», «а1», «а2», «а3», та сараю - літ. «б», розташований за адресою: 96100, АДРЕСА_1, який належить фізичній особі ОСОБА_6 на праві власності (договір купівлі - продажу від 20.04.2001 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, та абз. 2 цієї ж статті, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, законом, не вимагається обов'язкової процесуальної співучасті, тобто позивач має право звернутися до кожного з боржників окремо.

Враховуючи той факт, що ні боржник, ні поручитель своїх обов'язків не виконали, зобов'язання між ними по виплаті заборгованості по кредиту на користь кредитора є солідарним.

Аналогічна позиція міститься у розділі V «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010рр.)».

Суду не надано доказів виконання ОСОБА_6 обов'язків поручителя за договором поруки №08-070д/1 від 07.03.2008 р., що також підтверджується листом №1931/03-21 від 18.04.2012 р. Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим, а отже, вимоги безпосередньо до боржника є повністю обґрунтованими.

Також суд не бере уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_6, який був директором КБП «Янтар - Агро» не мав права на укладення договору кредиту оскільки не мав належних повноважень на виконання таких дій.

Суд зазначає, що предмет даного справи є стягнення кредитної заборгованості за договором кредиту.

Договір кредиту №08-070д від 07.03.2008 є дійсним та доказів визнання його недійсним суду не представлено.

Перевіривши наданий розрахунок заборгованості, пені та процентів суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем умови та взяті на себе зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконані, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

19.04.2012.

Повний текст рішення складений 23.04.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Колективного багатопрофільного підприємства «Янтар - Агро» (Україна, 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 5, ЄДРПОУ 31650471) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі Філії «Кримське Центральне відділення ПАТ «Промінвестбанк» (Україна, 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10, ЄДРПОУ 09324431) заборгованість по кредитному договору №08-070д від 07.03.2008 р. станом на 22.02.2012 р. яка складається з: заборгованості по кредиту в сумі 200000 грн, заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом в сумі 57402,70 грн, пеню за прострочення погашення кредиту в сумі 31370 грн, пеню за прострочення сплати процентів по кредиту в сумі 9003,61 грн та судовий збір у розмірі 5955,53 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.