Рішення

від 11.11.2008 по справі 1/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/130

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.11.08 р.                                                                                                       Справа № 1/130                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Донецького обласного управління м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Селко-Інвест”

м. Селидове Донецької області

про стягнення 3 384 707 грн. 77 коп.

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники

Від позивача: Ткач Г.В. - представник

Від відповідача: не з'явився  

В засіданні брали участь

         Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії Донецького обласного управління звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Селко-Інвест” про стягнення  основного боргу у сумі 2 000 000 грн. 00 коп., відсотків у сумі 1 152 191 грн. 43 коп., пені у сумі 232 517 грн. 34 коп.

  В обґрунтування позову надані копії: договору відновлювальної кредитної лінії від 11.03.2003р. № 4379, договору застави майна від 11.03.2003р., додаткові угоди до договору застави майна від 30.09.2003р., 15.03.2004р., договору іпотеки від 26.04.2004р. № 1231, договору іпотеки від 26.04.2004р. № 1233, договору іпотеки від 26.04.2004р. № 1235, протоколу збору учасників ТОВ “Селко-Інвест” від 13.06.2005р., акту прийому-передачі майна від 29.06.2005р., доповнення від 10.08.2005р. до акту прийому-передачі майна від 29.06.2005р., листа ТОВ “Селко-Інвест” від 14.06.2005р., листа ВАТ “Ощадбанк” в особі Донецького обласного управління від 16.06.2005р. № 769, листа ТОВ “Селко-Інвест” від 14.03.2008р. № 10, розрахунок позову.

Ухвалою суду від 14.08.2008 року було порушено провадження у справі, розгляд справи був призначений на 04.09.2008 року.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до суду не надходило, отже усіх учасників судового процесу  відповідно до вимог чинного законодавства належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

  На день розгляду справи у судовому засіданні 04.09.2008 року будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення  розгляду справи до суду не надходило, відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав. Суд зобов'язав позивача надати довідку держказначейства про зарахування державного мита до бюджету, довідку держстатистики про державну реєстрацію відповідача, докази надання кредиту,  розгорнутий розрахунок  заборгованості, розрахунок пені з урахуванням ст. 232 Господарського  кодексу  України. Розгляд справи був відкладений.

  В наступне судове засідання відповідач не з'явився, а позивач виконав вимоги суду частково, оскільки довідка про державну реєстрацію на день розгляду спору не представлена. Крім того позивач надав розрахунок позовної заяви, з якого вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані з 29.06.2005р. по 01.08.2008р., пеня з 01.02.2008р. Однак у позовній заяві позивач посилається на передачу в рахунок погашення боргу відповідачем його майна. Тому суд зобов'язав позивача надати пояснення щодо нарахування відсотків та пені.

 В судовому засіданні 22.10.2008р. позивач надав додаткові пояснення та довідку Головного управління статистики у Донецькій області, відповідно до якої адреса реєстрації відповідача співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві. Крім того заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено. Відповідач в судове засідання не з'явився. Розгляд справи був відкладений.

В наступні судові засідання відповідач також не з'явився, не скористався своїм процесуальним правом на захист інтересів, не надав відзив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

           Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 11.03.2003р. між позивачем (банком) та відповідачем (позичальником) був укладений договір відновленої кредитної лінії № 4379, згідно з яким позивач (банк) прийняв обов'язки надати кредит в сумі 2 000 000 грн. 00 коп. з процентною ставкою за  користування кредитом 18% річних зі строком погашення 10.03.2004 року, а відповідач (позичальник) зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути його на умовах, передбачених цим договором.            В забезпечення виконання кредитного договору сторони уклали договір застави  транспортних засобів та майбутнього урожаю пшениці.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна  вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та  забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування  господарських санкцій.

  Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав і перерахував на рахунок позичальника (відповідача) грошові кошти у розмірі, визначеному договором. Однак позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, відсотками.

  26.04.2004 року між тими ж сторонами були укладені іпотечні договори, за якими ТОВ “Селко-Інвест” забезпечив виконання зобов'язань за  кредитними договорами, які укладені банком з фізичними особами Слухай Е.І., Гросул Р.Ф., Гордієнко С.М.

  13.06.2005 року протокольним рішенням засновників ТОВ “Селко-Інвест” банку в особі Донецького управління було вирішено передати майно вартістю 2 300 055 грн. 16 коп. в рахунок погашення кредиторської заборгованості і припинити зобов'язання товариства перед банком.

           29.06.2005 року та 10.08.2005 року було складено акт прийому-передачі матеріальних цінностей ТОВ “Селко-Інвест” банку, тому він вважає, що набув право власності на майно і заявив позов про встановлення такого права судом.  Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. по справі № 44/446пн у позові Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Донецького обласного управління про визнання права власності на майно та звільнення з-під арешту , накладеного відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції  майна, переданого боржником Управлінню згідно акту приймання-передачі від 29.06.05 року та акту приймання-передачі від 10.08.05 року відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2007р., Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2008р. рішення господарського суду від 25.06.2007р. залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 13.03.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2008р.

        Враховуючи вищевикладене, відповідач 14.03.2008 року відповідач направив позивачу вимогу за вих. № 10 про повернення майна, яке перелічено в додатку до протокольного рішення учасників товариства “Селко-Інвест” від 13.06.2005 року. З моменту визнання, що майно було безпідставно передано банку, у відповідача виникло грошове зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, відсотками, однак воно залишено відповідачем невиконаним і позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Пунктом 5.1.1 договору відновлюваної кредитної лінії № 4379 сторони передбачили, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення. Факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань встановлений, тому позивач правомірно нарахував пеню за період з 01.02.2008р. по 01.08.2008р. в сумі 232 517 грн. 34 коп.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги,  які  підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

В И Р І Ш И В :

         Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Донецького обласного управління м. Донецьк задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Селко-Інвест” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, 161, ЄДРПОУ 30791875, п/р 2600830176 у філії Селидівське відділення № 5484 ВАТ “Ощадбанк”, МФО 394307) на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Донецького обласного управління (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 87-Б, ЄДРПОУ 09334702, п/р № 373960003 в оперо ДОУ ВАТ ”Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість у сумі 2 000 000 грн. 00 коп., відсотки у сумі 1 152 191грн. 43 коп., пеню в сумі  232 517 грн. 34 коп. та судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

 Рішення  оголошено  в  засіданні та  набуває  законної  сили  після  закінчення десятиденного  строку.

         Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя