Рішення

від 18.04.2012 по справі 17/5025/280/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р.Справа № 17/5025/280/12

За позовом приватного підприємства „Агропром" м. Волочиськ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Заставки -Агро" с. Заставки Красилівського району

про стягнення 36 864,18 грн., з яких 28 610,36 грн. - основного боргу, 858,98 грн. - пені, 7152,59 грн. - штрафу, 166,25 грн. - 3% річних, 76,01 грн. -інфляційних втрат

Суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 10.01.2012р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 36 864,18 грн., з яких 28 610,36 грн., - основного боргу, 858,98 грн. - пені, 7152,59 грн. - штрафу, 166,25 грн. - 3% річних, 76,01 грн. -інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №92-07/11ХМ від 01.07.2011р. та додатків до даного договору №1 від 05.07.2011р. та №2 від 21.07.2011р. стосовно оплати поставленого товару.

В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.

Статтею 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи в обгрунтування своїх доводів.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, направлялися ухвали суду. Відповідач отримав ухвали, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.07.2011р. між приватним підприємством „Агропром" м. Волочиськ (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Заставки -Агро" с. Заставки Красилівського району (покупець) укладено договір поставки №92-07/11ХМ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рос ин та/або мікродобрива, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість. (п. 1.1.).

Згідно п.п. 1.2. -1.4. вказаного вище договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору. Якість товару відповідає сертифікату якості підприємства-виробника. Покупець заявляє та стверджує, що він є сільськогосподарським товаровиробником і купує товар для використання його в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції.

В розділі 2 договору поставки сторони обумовили ціну, термін, форму та порядок розрахунків, а саме: ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений надень підписання договору, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору. Покупець отримує компенсацію вартості кожної партії товару в розмірі, вказаному у відповідній графі специфікації-додатку. Компенсація надається постачальником лише за умови, що покупець здійснить оплату вартості партії товару в повній мірі та в строки, встановлені у відповідній специфікації-додатку. При оплаті вартості (частин вартості) чергової партії товару пізніше строку (відповідних строків), встановленого (их) у відповідній специфікації-додатку, покупець втрачає 33% за кожні 10 днів протермінування оплати від суми компенсації вказаної у відповідній графі додатків. Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер Специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або Специфікації зарахувати платіж покупця.

Згідно п. 4.2. договору поставки товар вважається відвантаженим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості - відповідно до кількості одиниць виміру, вказаній в накладній (видатковій, товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника.

В розділі 7 договору, зокрема п.п. 7.2.1., сторони передбачили відповідальність покупця за затримку оплати поставленого товару, зокрема, покупець сплачує штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової став ки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати.

В додатках до договору сторони погодили вартість, кількість товару, строки поставки, строки оплати, а саме: згідно додатку №1 від 05.07.2011р. постачальник зобов'язався поставити покупцю товар на загальну суму 2003,47 грн. зі строком оплати до 01.11.2011р.; згідно додатку №2 від 21.07.2011р. постачальник зобов'язався поставити покупцю товар на загальну суму 26 606,88 грн. зі строком оплати до 11.11.2011р.

На виконання умов договору поставки №92-07/11ХМ від 01.07.2011р. та додатків до даного договору №1 від 05.07.2011р. та №2 від 21.07.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28 610,36 грн. згідно видаткових накладних №РН-0001114 від 05.07.2011р. на суму 2003,48 грн. та №РН-0001173 від 21.07.2011р. на суму 26 606,88 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №7 від 01.07.2011р.

Однак, відповідач, у встановлені договором та додатками до даного договору строки, оплату поставленого товару не здійснив.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань на підставі п. 7.2.1. договору поставки позивач нарахував відповідачу 7152,59 грн. -штрафу та 858,98 грн. -пені (за період з 02.11.2011р. по 20.01.2012р., а саме: на суму боргу 2003,47 грн. (02.11.2011р.-11.11.2011р.), на суму боргу 28610,36 грн. (12.11.2011р.-20.01.2012р.).

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 166,25 грн. - 3% річних (за період з 02.11.2011р. по 20.01.2012р., а саме: на суму боргу 2003,47 грн. (02.11.2011р.-11.11.2011р.), на суму боргу 28610,36 грн. (12.11.2011р.-20.01.2012р.) та 76,01 грн. -інфляційних втрат за листопад 2011року -грудень 2011 року.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг за договором поставки, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору поставки №92-07/11ХМ від 01.07.2011р. та додатків до даного договору №1 від 05.07.2011р. та №2 від 21.07.2011р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рос ин та/або мікродобрива, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість. В додатках до договору сторони погодили вартість, кількість товару, строки поставки та строки оплати товару.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних №РН-0001114 від 05.07.2011р. та №РН-0001173 від 21.07.2011р., оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, зазначено найменування товару, його кількість та вартість, який був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені печатками.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору поставки №92-07/11ХМ від 01.07.2011р. та додатків до даного договору №1 від 05.07.2011р. та №2 від 21.07.2011р., поставивши відповідачу товар на загальну суму 28 610,36 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в додатках до договору №1 та №2 сторони погодили строк оплати товару, а саме: згідно додатку №1 від 05.07.2011р. товар, поставлений відповідачу на загальну суму 2003,47 грн., повинен бути оплачений до 01.11.2011р.; згідно додатку №2 від 21.07.2011р. товар, поставлений відповідачу на загальну суму 26 606,88 грн., повинен бути оплачений до 11.11.2011р.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений додатками до договору поставки не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем існує борг в розмірі 28 610,36 грн., який підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 28 610,36 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача штраф, пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту п.п. 7.2.1. договору поставки вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача в разі прострочення оплати поставленого товару у вигляді сплати штрафу в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також пені в розмірі подвійної облікової став ки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати.

Позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 7152,59 грн. та 858,98 грн. -пені (за період з 02.11.2011р. по 20.01.2012р., а саме: на суму боргу 2003,47 грн. (02.11.2011р.-11.11.2011р.), на суму боргу 28610,36 грн. (12.11.2011р.-20.01.2012р.).

Перевіривши правильність нарахування розмірів штрафу та пені, суд погоджується з ними, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 7152,59 грн. -штрафу та 858,98 грн. -пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку 3% річних становлять 166,25 грн. (за період з 02.11.2011р. по 20.01.2012р., а саме: на суму боргу 2003,47 грн. (02.11.2011р.-11.11.2011р.), на суму боргу 28610,36 грн. (12.11.2011р.-20.01.2012р.); інфляційні втрати - 76,01 грн. (за листопад 2011року -грудень 2011 року).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.

З врахуванням зазначеного вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства „Агропром" м. Волочиськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Заставки -Агро" с. Заставки Красилівського району про стягнення 36 864,18 грн., з яких 28 610,36 грн. - основного боргу, 858,98 грн. - пені, 7152,59 грн. - штрафу, 166,25 грн. - 3% річних, 76,01 грн. -інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Заставки -Агро" (Красилівський район, с. Заставки, провулок Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 37347343) на користь приватного підприємства „Агропром" (юридична адреса: м. Волочиськ, вул. Незалежності, 5/1, кв. 16; поштова адреса: 31200, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код ЄДРПОУ 32810350) 28 610,36 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот десять гривень 36 коп.) - основного боргу, 858,98 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 98 коп.) - пені, 7152,59 грн. (сім тисяч сто п'ятдесят дві гривні 59 коп.) - штрафу, 166,25 грн. (сто шістдесят шість гривень 25 коп.) - 3% річних, 76,01 грн. (сімдесят шість гривень 01 коп.) -інфляційних втрат, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Повний текст рішення складено 23 квітня 2012р.

Виготовлено 4 примірника:

1 -до справи,

2, 3 - позивачу,

4 -відповідачу (рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу: Красилівський район, с. Заставки, провулок Шевченка, 2.