Рішення

від 20.04.2012 по справі 5026/348/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року Справа № 13/5026/348/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне науково-виробниче агрооб'єднання «Наномікс», м. Харків, провул. Електроінструментальний, 6

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецький», Черкаська область, Канівський район, с. Степанецьке, вул. Київська, буд. 247

про стягнення 237 229,09 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне науково-виробниче агрооб'єднання «Наномікс»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецький»про стягнення заборгованості згідно договору поставки від 23.03.2011р. №7 в розмірі 237 229,09 грн., в тому числі 200 389 грн. основного боргу, 20 038 грн. штрафу, 14 077,43 грн. пені, 2 724,66 грн. -3% річних, 18 000 грн. витрат на послуги адвоката та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні, що відбулося 15.03.2012р., представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що при поданні позову помилково не було враховано здійснену відповідачем 05.01.2012р. часткову оплату в сумі 20 289 грн. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 211 253,90 грн. заборгованості, в тому числі 180 000 грн. основного боргу, 20 038 грн. штрафу, 9 397,11 грн. пені, 1 818,79 грн. три проценти річних, 18 000 грн. витрат на послуги адвоката та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання 20.04.2012р. від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій, враховуючи заперечення на позовну заяву, а також арифметичні помилки, допущені при розрахунках позовних вимог, просить стягнути з відповідача 210 093,77 грн. заборгованості, в тому числі 180 000 грн. основного боргу, 20 038 грн. штрафу, 7 243,28 грн. пені, 2 632,49 грн. три проценти річних, 18 000 грн. витрат на послуги адвоката та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог, та просила позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав. Надіслав до суду клопотання від 05.04.2012р. про продовження строку розгляду справи, враховуючи той факт, що відповідач має намір врегулювати спір в добровільному порядку шляхом укладення мирової угоди.

Суд враховує, що відповідач і його представник мали достатньо часу для підготовки, направлення та погодження з позивачем (кредитором) умов мирової угоди. Жодних пропозицій по врегулюванню спору позивачу та суду не надано. Суд вважає такі дії відповідача зловживанням процесуальними правами сторони.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи, оскільки пропозиції по врегулюванню спору до позивача до цього часу не надходили.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін:

23.03.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне науково-виробниче агрооб'єднання «Наномікс»(Продавцем -Позивач по справі), в особі генерального директора Козакова Володимира Миколайовича, що діє на підставі Статуту, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецький» (Покупцем -Відповідач по справі), в особі директора Бабича Миколи Васильовича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки №7 (Далі -Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця комплексні хілатні мікродобрива «Наномікс»та отримати оплату за них (надалі -продукція), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, передбачених договором. Повне найменування продукції, одиниці виміру, ціна за одиницю та кількість продукції вказано в Специфікації №1 від 23.03.2011р. до Договору, всього на суму 286 270 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а у відношенні щодо розрахунків -до повного розрахунку між сторонами.

В Розділі 3 Договору встановлено, що відвантаження продукції здійснюється на умовах франко-склад на основі заявки Покупця на протязі 5 днів з моменту передплати. Продукція поставляється Покупцю партіями, в кількості та за цінами, що вказані в видатковій накладній. Тара (контейнери місткістю 1 000 л.), в якій поставляється продукція, підлягають поверненню. Завдаткова вартість тари вказана в видатковій накладній.

Відвантаження продукції зі складу Продавця проводиться за рахунок Продавця. Датою відвантаження продукції вважається:

- автомобільним чи іншим видом транспорту -дата, вказана в накладній на відвантаження;

- при передачі продукції на умовах франко-склад Продавця -дата, вказана в видатковій накладній.

Продукція вважається поставленою Продавцем і прийнятою Покупцем по кількості і якості, а право власності на продукцію у Покупця виникає в момент підписання документів на відвантаження.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата проводиться на умовах 30% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Решта частина поставленої, але не оплаченої продукції сплачується:

а) до 10.08.2011р. -30% від загальної суми відвантаженої продукції;

б) до 01.10.2011р. -20% від загальної суми відвантаженої продукції;

в) до 01.11.2011 року -20% від загальної суми відвантаженої продукції.

Відповідно до п. 4.2 Договору кінцевий розрахунок повинен бути здійснений до 01.11.2011р.

Відповідно до п. 4.3 Договору датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4.5 Договору ціна продукції являється договірною і вказується з урахуванням ПДВ згідно виставленого рахунку-фактури.

На виконання умов Договору та Специфікації №1 Продавець здійснив поставку продукції Покупцю:

- 08 квітня 2011 року згідно видаткової накладної №РН-0000002 на суму 138 470 грн. з ПДВ;

- 26 квітня 2011 року згідно видаткової накладної №РН-0000007 на суму 147 800 грн. з ПДВ.

Товар був отриманий Покупцем, що підтверджується довіреністю від 08.04.2011р. №50, що видана представнику Покупця ОСОБА_4.

Покупцю був виставлений рахунок-фактура від 24.03.2011р. №СФ-0000003 на суму 286 270 грн.

За отриманий товар Покупець розрахувався частково: попередня оплата в розмірі 45 881 грн. 04.04.2011р. та часткова оплата в розмірі 40 000 грн. 15.04.2011р., 20389 грн. від 05.01.2012р., що підтверджується копіями витягів з особового рахунку Продавця.

Заборгованість станом на 01.03.2012р. становить 180000 грн. та не спростована відповідачем.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Продавця до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Представник відповідача заборгованість визнав, але пояснив, що підприємство не може провести розрахунок з-за відсутності обігових коштів. Пропонував укладення мирової угоди та надання йому додаткового часу для врегулювання спору. Проекту мирової угоди чи інших пропозицій по розрахунку не подано.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з урахуванням уточнених вимог.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару сільськогосподарського призначення. Сторони за договором є суб'єктами господарювання.

За правовою природою договір поставки від 23.03.2011р №7 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 23.03.2011р №7 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Позивач 08.04.2011р. та 26.04.2011р. поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 286 270 грн., що підтверджується видатковими накладними, Специфікацією, довіреністю, та не оспорюється сторонами. Проведення господарської операції підтверджено податковою декларацією (а.с. 55-57). Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого товару одержувачем (відповідачем) не заявлено.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриману продукцію, який визначений п. 4.1 Договору та встановлено, що оплата проводиться на умовах 30% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Решта частина поставленої, але не оплаченої продукції сплачується:

а) до 10 серпня 2011 року -30% від загальної суми відвантаженої продукції;

б) до 1 жовтня 2011 року -20% від загальної суми відвантаженої продукції;

в) до 1 листопада 2011 року -20% від загальної суми відвантаженої продукції.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно недопоставки продукції чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав, попередня оплата в розмірі 45 881 грн. була проведена 04.04.2011р., та часткова оплата в розмірі 40 000 грн. була проведена 15.04.2011р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 180 000 грн.

Належить стягнути 180000 грн. основного боргу на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 2 632,49 грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.08.2011р. по 01.03.2012р., що підлягає до стягнення. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.3 Договору штраф за неоплачену чи несвоєчасно оплачену продукцію складає 10 % від суми фактично поставленої продукції.

Відповідно до п. 6.4 Договору в разі несплати чи несвоєчасної оплати вартості отриманої продукції, Покупець сплачує Продавцю додатково до штрафу пеню з розрахунку 1% від суми несплаченої продукції за кожен день несвоєчасної оплати.

Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в розмірі 7 243,28 грн. за період з 11.08.2011р. по 01.03.2012р. (121 день прострочення) та штраф в розмірі 20 038 грн., що підлягають до задоволення. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно.

В решті вимог провадження належить припинити за відсутністю предмету спору після уточнення позивачем своїх вимог, викладених у письмовій заяві суду від 17.04.2012р.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 4 201,88 грн. судового збору та 18000 витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецький», Черкаська область, Канівський район, селище Степанецьке, вул. Київська, буд. 247, код ЄДРПОУ 35181189, рахунок №26004253107в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне науково-виробниче агрооб'єднання «Наномікс», м. Харків, провул. Електроінструментальний, 6, код ЄДРПОУ 36626417, рахунок №26003326049600 в ПАТ «УкрСіббанк», м. Харків, МФО 351005

180 000 грн. заборгованості, 20 038 грн. штрафу, 7 243,28 грн. пені, 2 632,49 грн. - 3% річних, 18 000 грн. витрат на послуги адвоката та 4 201,88 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог провадження припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба

Повний текст рішення підписано 24.04.2012р.