Рішення

від 03.10.2008 по справі 11/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/93

03.10.08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика"   

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Акварель-прінт"

простягнення 8 110,13 грн.

суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Михайлишин Л.М. - представник

від відповідача  не з'явились

В судовому засіданні 03.10.2008 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 8 110,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем 24.07.2007 р. договору купівлі-продажу товару № 94, відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті поставлених товарів, а тому позивач просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

  Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акварель-прінт" (далі - Відповідач) укладено договір № 94 купівлі-продажу товару (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар (поліграфічні фарби, спирти, розчинники, інші хімічні з'єднання для поліграфії) на умовах даного договору.

          Пунктом 2.1. Договору передбачено, що реальна кількість товару розраховується на основі фактично поставленої кількості та вказується в кінцевих розрахунках і накладних.

          Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна на товар обговорюється сторонами окремо на кожну партію і вказується в накладних. Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що оплата на товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на  розрахунковий рахунок позивача в національній валюті. Оплата за товар здійснюється протягом 30-ти календарних днів з дня відвантаження товару (п.п. 4.3. Договору).

          Відповідно до п.п. 4.3. Договору претензії відносно кількості поставленого товару можуть бути заявлені покупцем в 3-х денний термін після отримання товару, по якості — до закінчення терміну використання.

          На виконання умов договору, позивач здійснив відпуск товарів відповідачу, що підтверджується видатковими накладними:

видатковою накладною № Е-00000486 від 05.03.2008 р. на суму 1719,84 грн.;

видатковою накладною № Е-00000590 від 20.03.2008 р. на суму 1719,98 грн.,

видатковою накладною № Е-00000738 від 02.04.2008 р. на суму 1719,98 грн.;

видатковою накладною № Е-00000915 від 17.04.2008 р. на суму 1719,98 грн.;

видатковою накладною № Е-00001046 від 30.04.2008 р. на суму 859,99 грн., а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких додані до позовної заяви.

Зобов'язання щодо оплати отриманих від позивача товарів відповідач виконав неналежним чином, оскільки станом на 13.08.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 94 купівлі-продажу від 24.07.2007 р. складала 7 739,77 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до вимог ст. 525 ЦК України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати повної вартості отриманих від позивача товарів у встановлений Договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо оплати товарів за договором купівлі-продажу № 94 від 24.07.2007 р. суду не надав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Акварель-прінт" суму основного боргу у розмірі 7739,77 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.   

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 325,51 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. 6.3 Договору за прострочення оплати за товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до розміру  неоплаченої суми, за кожен день прострочення до повного розрахунку, але не більше 3 % загальної вартості прийнятих товарів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 325,51 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 44,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання вимоги позивача про стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  відповідача.

            Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акварель-прінт»(04215, м. Київ, вул. Світлицького, 24-А; 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 102, ідентифікаційний код 31514646, р/р 26008053105637 в КРУ КБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 321842, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Еврика»(79024, м. Львів, вул. Промислова, 60, р/р 260080230523 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк», м. Львів, МФО 325365, ЗКПО 32182196, ІПН 321821913074) суму основного боргу в розмірі 7 739 (сім тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 77 коп., 325 (триста двадцять п'ять) грн. 51 коп.  пені, 3% річних у розмірі 44 (сорок чотири) грн. 85 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                                                   Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 10.10.2008 р.