Рішення

від 06.10.2008 по справі 50/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/292

06.10.08

За позовом     закритого акціонерного товариства "ОТІС"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестформ"

про                   розірвання договору і повернення грошових коштів, сплачених за  

                        товар у сумі 158 200,00 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                   Мацюк В.В. (дов. №2 від 04.01.2008)

                                   Кушнір О.О.(дов. №58 від 01.04.2008)

Від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги закритого акціонерного товариства "ОТІС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестформ" про розірвання договору купівлі-продажу від 20.09.2007 № 20/09/2 та повернення грошових коштів, сплачених за   товар у сумі 158 200,00 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2008 було порушено провадження у справі № 50/292 та  призначено її до розгляду на 22.09.2008.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 06.10.2008.

06.10.2008 в судовому засіданні представники позивача надали додаткові докази та дали пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті  у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2007 між закритим акціонерним товариством «ОТІС»(далі-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестформ»(далі-відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 20/09/2 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1, 2.1 договору відповідач зобов'язався продати транспортні засоби, а саме вантажівку ISUZU NQR 71Р(шасі) (далі-товар) в кількості одна одиниця, що належить йому на праві власності, позивач зобов'язався купити та оплатити товар.

Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що після підписання договору на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури позивач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості товару (158 200,00грн.), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Згідно п.6.1. договору право власності на товар переходить від відповідача до позивача після його оплати.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, 26.09.2007 позивачем було здійснено оплату товару в повному обсязі згідно виставленого  відповідачем рахунку-фактури від 20.09.2007 №  СФ-0000182 на суму 158 200,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5274. Таким чином позивач зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, але на момент подачі позову відповідач свої зобов'язання по передачі товару позивачу не виконав.

Належним чином засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи та підтверджують вищевикладене.

У зв'язку з тим, що у договорі не встановлений строк виконання даного договору і неможливо встановити кінцевий термін вимоги автомобіля, то 17.03.2008 позивачем була направлена відповідачу претензія № 23-юр (на підставі ст. 530 ЦК України) з вимогою поставити товар. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності зі ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Пунктами 1, 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Згідно зі ст.ст. 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.                                                         

У положеннях ч.2 ст. 651 ЦК України зазначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач при укладенні спірного договору розраховував на отримання у власність транспортного засобу, своєчасно виконав свої зобов'язання за договором в частині здійснення оплати. Проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, чим позбавив позивача очікуваного від укладеного договору результату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 20.09.2007  № 20/09/2 не виконав, чим істотно порушив умови укладеного з позивачем договору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 220 Господарського кодексу України, Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 20.09.2007 № 20/09/2 укладений між закритим акціонерним товариство «ОТІС»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестформ».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестформ»(04080, м. Київ, вул. Константинівська, 73, код ЄДРПОУ 33440126) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь закритого акціонерного товариства «ОТІС»(03062, м.Київ,                                 вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) основний борг в сумі 158 200 (сто п'ятдесят вісім двісті)грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1 582 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 13.10.2008