2/107-08
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2008 р. Справа № 2/107-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Додатка Р.В. - представника за довіреністю №5 від 09.08.2007р.,
від відповідача: Анченка В.Г. - директора,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції", с.Степанівка Теплицького району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "04" серпня 2008 р. у справі № 2/107-08 (суддя Мельник П.А.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "РодАн-Капітал" , м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції", с.Степанівка Теплицького району Вінницької області
про стягнення 42377,27 грн. заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.08.2008р. усправі №2/107-08 позов Закритого акціонерного товариства "РодАн-Капітал" (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції" (с.Степанівка Теплицького району Вінницької області) про стягнення 42377,27 грн. заборгованості задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 28400,00грн. боргу, 12254,60грн. інфляційних втрат,1722,67грн. - 3% річних, 423,77грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважаючи, що дане рішення є безпідставним, необгрунтованим, таким що прийняте судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та висновки якого не відповідають обставинам справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржений судовий акт скасувати та прийняти новий, яким відмовити у задоволенні вимог позивача (а.с. 39 - 40).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що свої зобов'язання перед позивачем виконав у повному обсязі, відповідно до норм чинного законодавства України, а тому нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним та необгрунтованим. Крім того, скаржник відмічає, що його представник не зміг з'явитися 04.08.2008р. на судове засідання по даній справі, оскільки перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою Теплицької ЦРЛ №285 від 12.08.2008р.
Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2003р. між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість про поставку останнім на вимогу позивача 40,0 т. соняшника на загальну суму 43400,00грн. (з ПДВ).
На виконання вищевказаної усної домовленості відповідач виставив для оплати позивачу рахунок №7 від 15.10.2003р. на суму 43400,00грн. (з ПДВ) (а.с. 11).
У свою чергу позивач здійснив перерахунок коштів на розрахунковий рахунок відповідача у сумі 43400,00грн. з призначенням платежу: "оплата за соняшник по рахунку №7 від 15.10.2003р.", що підтверджується випискою банку по особовому рахунку від 15.10.2003р. (а.с. 44).
Однак, у відповідності до поданої відповідачем апеляційному господарському суду накладної №72 від 18.10.2003р. (оригінал якої було оглянуто колегією суддів у судовому засіданні), відповідач відпустив, а позивач отримав по довіреності серії ЯЗБ №902303 від 16.10.2003р., виданій на Табелєву Т.В., лише 26,175т. соняшнику вартістю 28400,00грн. (з ПДВ) (а.с. 45 - 46).
У відповідності до платіжного доручення №172 від 31.10.2003р., відповідач повернув позивачу 15000,00грн. проплати за соняшник, згідно рахунку №7 від 15.10.2003р. Даний факт підтверджують представники обох сторін, надавши відповідні докази (а.с. 13, 47).
19.05.2006р. позивач направив відповідачу вимогу № 38/05 про повернення протягом семи днів з дня пред'явлення вимоги 26,1751т. соняшника, а у разі неможливості поставки соняшника, - перерахувати суму попередньої оплати у розмірі 28400,00грн. на розрахунковий рахунок позивача. Зазначену вимогу відповідач отримав 26.05.2006р., однак жодних дій щодо виконання останньої не провів (а.с. 14 - 15).
17.08.2007р. позивач направив на адресу відповідача претензію №17/08/07 про сплату в 30 - денний строк 28400,00грн. основного боргу, 1027,07 грн. - 3% річних, 4163,44грн. - інфляційних сум, шляхом перерахування останніх на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач отримав претензію 25.08.2007р., однак вимоги останньої не виконав, та відповіді на претензію позивачу не надіслав (а.с.16 - 17).
За вказаних обставин ЗАТ "РодАн - Капітал" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою вих.№09/06-2008 від 09.06.2008р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції" 28400,00грн. основного боргу, 1722,67 грн. - 3% річних, 12254,60грн. - інфляційних сум (а.с. 2 - 3).
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що зобов'язання по поставці соняшнику чи повернення передоплати мало бути виконане відповідачем не пізніше 03.06.2006р. (що випливає з вимоги вих.№38/05 від 19.05.2006р.). Однак, відповідач не дав письмової відповіді на вимогу, не виконав свого зобов'язання щодо поставки 26,1751т. соняшника, та не виконав зобов'язання щодо повернення 28400,00грн. передоплати у строк, визначений позивачем у вимозі. Таким чином, у відповідності до ст.193 ГК України, ст.625 ЦК України, відповідач повинен сплатити позивачу 28400,00грн. основного боргу, 1722,67 грн. - 3% річних, 12254,60грн. - інфляційних сум.
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен поставити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 ГК України.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з поставки товару.
Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Приписами ч.1 ст.265 ГК України визначається, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки 40,0т. соняшника загальною вартістю 43400,00грн. частково - поставив лише 26,175т. соняшнику вартістю 28400,00грн. Водночас, платіжним дорученням №172 від 31.10.2003р. відповідач повернув позивачу 15000,00грн. передоплати за соняшник, згідно рахунку №7 від 15.10.2003р. (а.с. 44 - 47).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, про що свідчить і акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.11.2003р., підписаний представниками обох сторін (оригінал якого оглянуто у судовому засіданні) (а.с. 66).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Приписами ч.1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідачем при розгляді справи апеляційним господарським судом було надано належні докази, а саме: копії виписки банку по особовому рахунку від 15.10.2003р., накладної №72 від 18.10.2003р. на поставку позивачу 26,175т. соняшнику вартістю 28400,00грн., довіреності серії ЯЗБ №902303 від 16.10.2003р., виданій на Табелєву Т.В., платіжного доручення №172 від 31.10.2003р., згідно якого відповідач повернув позивачу 15000,00грн. проплати за соняшник (оригінали яких оглянуто в судовому засіданні), що свідчать про повне виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем щодо поставки соняшника (а.с. 44 - 47).
Згідно довідки Теплицької центральної районної лікарні №285 від 12.08.2008р., представник відповідача в період з 01.08.2008р. по 11.08.2008р. перебував на амбулаторному лікуванні у Теплицькій ЦРЛ, а тому був позбавлений можливості 04.08.2008р. представляти інтереси ТОВ "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції" у суді першої інстанції при розгляді справи № 2/107-08 та подавати необхідні докази на підтвердження вимог та заперечень відповідача (а.с. 63).
Таким чином колегія суддів приймає подані відповідачем докази до уваги та визнає їх достатніми для прийняття рішення по справі.
Отже, системний аналіз наведених норм права та обставин справи свідчить про необгрунтованість та безпідставність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 42377,27 грн. заборгованості.
У відповідності до п.п.1,2,4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до вищевикладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 04.08.2008р. скасуванню.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відхилити клопотання позивача від 06.11.2008р. про призначення по справі комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду справи по суті.
Так, у відповідності до ч.1 ст.41 ГПК України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Керуючись ст.ст. 101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції", с.Степанівка Теплицького району Вінницької області задовольнити.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 04 серпня 2008 року у справі №2/107-08 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "РодАн-Капітал" (м.Київ, вул. М.Раскової,11, код 25394804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції" (с.Степанівка Теплицького району Вінницької області, вул. Польова,1, код 30896875) 211 грн. 89 коп. витрат з держаного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
5. Справу №2/107-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Щепанська Г.А.
судді::
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2368054 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Щепанська Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні