Рішення

від 03.11.2008 по справі 9/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/166

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.11.08 р.                                                                                                       Справа № 9/166                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фармсервіс”, м.Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємства „Тімоті-фарм”, м.Донецьк

про стягнення 15 838грн.63коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фармсервіс”, м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Тімоті-фарм”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 15 838грн.63коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 8 523грн.97коп., пені в розмірі 5 884грн.37коп., 3% річних в розмірі 161грн.21коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 1 269грн.08коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №71 від 15.10.2007р., видаткові накладні №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р., №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р., довіреність серії ЯОТ №561502 від 16.01.2008р., серії ЯНП №584130 без дати.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 03.09.2008р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/1237 від 15.09.2008р. Приватне підприємство „Тімоті-фарм”, м.Донецьк станом на 15.09.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

28.10.2008р. позивачем надана заява №б187 від 09.10.2008р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно з якою останній зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15 755грн.10коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 8 523грн.97коп., пені в розмірі 5 884грн.37коп., 3% річних в розмірі 161грн.21коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 1 185грн.55коп. Одночасно, в даній заяві позивач зазначає, що нарахування відповідних сум здійснено станом на 18.09.2008р.

Крім того, 28.10.2008р. позивачем надані пояснення №190 від 21.10.2008р., відповідно з якими останній зазначає, що підставами здійснення постави за видатковими накладними №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. є усна домовленість сторін.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

15.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фармсервіс”, м.Запоріжжя та Приватним підприємством „Тімоті-фарм”, м.Донецьк укладений договір №71, відповідно з яким продавець (позивач) бере на себе зобов`язання здійснити поставку обумовленої продукції покупцю, а покупець (відповідач) – прийняти продукцію та оплатити продавцю її ціну в строки та в порядку, передбаченими цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №71 від 15.10.2007р.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що асортимент, кількість, ціна та загальна вартість продукції зазначається в накладній або іншому супроводжувальному продукцію документі, що є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 3 125грн.59коп., що підтверджується видатковими накладними №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що підпис представника покупця на накладній або іншому документі згідно п.1.2 даного договору свідчить про належну поставку продукції.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених видаткових накладних в графі „отримав(ла)” та печаткою підприємства.

Відповідно до п.5.2 договору покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця у розмірі 100% вартості отриманої продукції не пізніше 30 (тридцяти днів) днів з дня отримання партії продукції. Днем отримання продукції є дата, вказана на накладній або іншому документі згідно п.1.2 даного договору.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, кінцевим строком оплати поставленого товару за кожної окремою накладною є:

За видатковою накладною №ТД-0018968 від 10.12.2007р. – 09.01.2008р.

За видатковою накладною №ТД-0018978 від 10.12.2007р. - 09.01.2008р.

За видатковою накладною №ТД-0019116 від 12.12.2007р. – 11.01.2008р.

За твердженням позивача, відповідач, всупереч умовам договору, не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість за договором №71 від 15.10.2007р. в розмірі 3 125грн.59коп.

На ряду з зазначеним, окрім вищезазначених підстав здійснення поставки товару за договором №71 від 15.10.2007р., між сторонами досягнуто угоду про поставку на адресу відповідача товару на підставі позадоговірної домовленості сторін, про що повідомлено позивачем відповідно до наданих пояснень №190 від 21.10.2008р.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

На виконання умов домовленості позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 5 398грн.38коп., що підтверджується видатковими накладними №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача на видаткових накладних в графі „отримав(ла)” та довіреностями серії ЯОТ №561502 від 16.01.2008р., серії ЯНП №584130 без дати.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних відповідачем.

Видаткові накладні мали всі суттєві умови, визначені законом для договорів поставки, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума, реквізити продавця. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається зі змісту вищезазначених видаткових накладних, ними встановлено термін оплати 30 днів після відвантаження.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого за видатковими накладними №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. товару в строк до 13.02.2008р. та 15.02.2008р. відповідно.

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви відповідач не оплатив отриманий товар, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість за вищезазначеними видатковими накладними в розмірі 5 398грн.38коп.

Загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням боргу, який виник на підставі договору №71 від 15.10.2007р. та на підставі видаткових накладних №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. становить 8 523грн.97коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором та домовленістю виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 8 523грн.97коп.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалою від 02.10.2008р. зобов`язав відповідача надати письмові пояснення щодо наявності підписів та печаток на видаткових накладних №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р.; письмові пояснення щодо підстав здійснення поставки за видатковими накладними №ТД-0000566 від 16.01.2008р., №ТД-0000419 від 14.01.2008р. та наявності довіреностей серії ЯОТ №561502 від 16.01.2008р., серії ЯНП №584130; надати витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за січень 2008р.; надати письмові пояснення щодо всіх правовідносин між сторонами.

Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 8 523грн.97коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фармсервіс”, м.Запоріжжя в частині стягнення основного боргу в розмірі 8 523грн.97коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 5 884грн.37коп. за видатковими накладними №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р., №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. за період прострочення з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 12.01.2008р. по 18.09.2008р., з 14.02.2008р. по 18.09.2008р., з 16.02.2008р. по 18.09.2008р. відповідно.

Розглянувши розрахунок позивача суд вважає за необхідне перерахувати зазначену останнім суму пені з огляду на наступне:

По-перше, позивачем нарахована пеня на заборгованість, яка виникла за всіма зазначеними накладними, однак, як зазначено вище, на підставі договору №71 від 15.10.2007р. здійснені лише поставки за видатковими накладними №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р.

Оскільки сплата пені передбачена лише за невиконання договірних зобов`язань, тому нарахування пені на заборгованість, яка виникла за видатковими накладними №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. є безпідставною.

По-друге, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, судом встановлено, що розмір пені за видатковими накладними №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р. за період прострочення з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 12.01.2008р. по 18.09.2008р. становить 163грн.71коп., 206грн.86коп., 107грн.57коп. відповідно.

Таким чином, враховуючи прострочення оплати товару, а також беручи до уваги вищезазначені факти, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 5 884грн.37коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 478грн.14коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат за видатковими накладними №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р., №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. за період прострочення оплати товару з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 12.01.2008р. по 18.09.2008р., з 14.01.2008р. по 18.09.2008р., з 16.01.2008р. по 18.09.2008р. відповідно становить 1 185грн.55коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 161грн.21коп. за відповідний період прострочення.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку при нарахуванні інфляційних витрат, в результаті чого сума інфляційних витрат за видатковими накладними №ТД-0018968 від 10.12.2007р., №ТД-0018978 від 10.12.2007р., №ТД-0019116 від 12.12.2007р., №ТД-0000419 від 14.01.2008р., №ТД-0000566 від 16.01.2008р. за період прострочення оплати товару з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 10.01.2008р. по 18.09.2008р., з 12.01.2008р. по 18.09.2008р., з 14.02.2008р. по 18.09.2008р., з 16.02.2008р. по 18.09.2008р. відповідно становить 150грн.78коп., 191грн.42коп., 97грн.60коп., 322грн.83коп., 253грн.58коп., а всього 1 016грн.21коп.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1 185грн.55коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 1 016грн.21коп.

Одночасно, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що зазначена позивачем сума не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 161грн.21коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фармсервіс”, м.Запоріжжя до відповідача, Приватного підприємства „Тімоті-фарм”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 15 755грн.10коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 8 523грн.97коп., пені в розмірі 5 884грн.37коп., 3% річних в розмірі 161грн.21коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 1 185грн.55коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Тімоті-фарм” (за адресою: пр.Партизанський, 1 А, м. Донецьк, 83108; фактична адреса: пр.Миру, 8, кім.308, м.Донецьк, 83015; р/р 26005301768090 в „Промінвестбанк”, м.Київ, МФО 334635, код ЄДРПОУ 33109960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фармсервіс” (за адресою: вул.Радгоспна, 36, м. Запоріжжя, 69050, р/р 26003054000001 в АКБ „Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32678634) суму основного боргу в розмірі 8 523грн.97коп., пеню в розмірі 478грн.14коп., 3% річних в розмірі 161грн.21коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 1 016грн.21коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 101грн.79коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 75грн.83коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 03.11.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя