Рішення

від 07.10.2008 по справі 41/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/269

07.10.08

За позовом    Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енерозбут Київенерго»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт»

про                 стягнення 24 503,48 грн.

                                                                                                                     Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:    Жекова Г.І - довіреність № Д07/3326 від 09.06.08, Мосійчук А.П. –довіреність №Д07/3330 від 09.06.08;             

від відповідача:      не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енерозбут Київенерго» звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт»про стягнення 24 503,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 2690042 від 08.08.2006р. повністю не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 18 767,07 грн.

Ухвалою від 08.09.2007р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.10.2007р.

07.10.2008р. представник відповідача у судове засідання  не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 07.10.2008р. представниками позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що відповідач повністю сплатив суму основного боргу по Договору № 2690042, в зв'язку з чим представники позивача просять суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу та стягнути з відповідача 2 585,11 грн. –пені, 2 778,15 грн. –інфляційних втрат, 373,15 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –245,03 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.10.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                              ВСТАНОВИВ:

08.08.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 2690042, згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу воду і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити, прийняти енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 2.1 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води. В свою чергу відповідач п. 2.3.2 Договору був зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно п. 2 Додатку № 4 до Договору № 2690042, відповідач до початку розрахункового періоду (місяць) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості  теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Пунктом 4 Додатку передбачено, що споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою відповідачем тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з 01.12.2007р. по 01.08.2008р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 18 767,07 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком суми основного боргу, на спростування чого відповідачем не надано суду жодного доказу.  

У судовому засіданні 07.10.2008р. представниками позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що відповідач повністю сплатив суму основного боргу по Договору № 2690042, в зв'язку з чим представники позивача просять суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу та стягнути з відповідача 2 585,11 грн. –пені, 2 778,15 грн. –інфляційних втрат, 373,15 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –245,03 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що відповідач погасив свою заборгованість, при чому 6 000,00 грн. було сплачено до подачі позову, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу на підставі п. 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 2 778,15 грн. –інфляційних витрат та 373,15 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат та 3% річних нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 585,11 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (п.1 ст. 229 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.  

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 585,11 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання, з урахуванням обмеження встановленого подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

     2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт»(факт. адреса: 02100, м. Київ, вул. Віскозна, 1, 02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 39, код ЄДРПОУ 32204113) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –2 585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 11 коп. – пені, 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 15 коп. - індексу інфляції, 373 (триста сімдесят три) грн. 15 коп. –3 % річних, 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 04 коп. –державного мита, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

    3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 18 767,07 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                        О.М. Спичак

Дата підписання рішення: 11.11.2008 р.