Рішення

від 04.11.2008 по справі 24/148пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/148пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.11.08 р.                                                                                                       Справа № 24/148пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої                                                              

При помічнику судді                                                                      І.А.Харченко

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Малюженко Р.М. – довір.    

від відповідача: Іванченко А.І. – довір.   

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрспецтех”,                      м. Донецьк

про розірвання договору купівлі – продажу від 18.03.2008 р. та стягнення 109 624,17 грн.

СУТЬ СПОРУ:                                                  У судовому засіданні 09.10.2008р.

оголошувалась перерва до 28.10.2008 р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрспецтех”, м. Донецьк про розірвання договору купівлі – продажу від 18.03.2008 р. та стягнення коштів у вигляді попередньої грошової оплати в сумі 65 150,00 грн., неустойки в розмірі 20 848,00 грн., пені – 17 277,78 грн. та збитків понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів (інфляційні) в сумі 4169,60 грн., 3% річних в сумі 2178,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі – продажу від 18.03.2008 року, специфікацію до договору від 07.02.2008 р., рахунок фактуру                   № 10/04-01 від 10.04.2008 р., платіжне доручення № 3119 від 10.04.2008р., лист № 27/06-01 від 27.06.2008 р., приписи статей Цивільного кодексу України.

Позивач наполягає на задоволені позовних вимог, у судовому засіданні 28.10.2008 р. повідомив, що просить розірвати договір у зв'язку з тим, що відповідач не виконує його умови.

Крім цього, представник ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” наполягає на стягненні 3% річних та індексу інфляції на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позовну заяву від 09.10.2008р. та пояснив, що діяв відповідно до умов та діючого законодавства в частині додержання правила попередження контрагента про неможливість належного виконання зобов'язання за договором, що підтверджується листом ТОВ “Компанія Укрспецтех” № 27/06-01 від 27.06.2008р. Повідомив, що позивач пропозиції щодо розірвання договору не надавав, тому застосування ст. 625 Цивільного кодексу України стосовно виплати коштів в рахунок збитків, нанесених знеціненням грошових коштів та 3% річних є безпідставним. Крім того, стверджує, що норми “Положення про поставку продукції  ПТН № 888”при укладанні договору не застосовувались, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо використання даного положення.

У судовому засіданні 09.10.2008 р. представник ТОВ “Компанія Укрспецтех” повідомив, що не звертався з позовом до суду про внесення змін до спірного договору та підтвердив факт отримання грошових коштів в сумі 65 150,00 грн. від позивача, що зафіксовано відповідним протоколом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрспецтех”,                      м. Донецьк (далі – Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ (далі – Покупець) укладений договір купівлі – продажу від 18.03.2008 р., який підписаний обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1. договору покупець приймає у власність та сплачує продавцю загальну вартість товару, найменування, модель, рік випуску, ціна за одиницю, кількість та загальна вартість якого вказана у Специфікації (додаток № 1 до цього договору).

Згідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, покупець повинен був прийняти у власність автопідйомник АП-18 на базі ГАЗ 3309 (п'ятимісна кабіна), модель АП-18, у кількості 1 шт., загальною вартістю з ПДВ 260 600,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. цей договір набирає чинності після його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість товару за цим договором складає: без ПДВ – 217 166,67 грн., ПДВ 20% - 43 433,33 грн., разом з ПДВ 20% - 260 600,00 грн.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.1.1. договору оплата покупцем загальної вартості товару здійснюється частинами в наступному порядку: першу частину 25 % загальної вартості товару у розмірі: без ПДВ – 54 291,67 грн., ПДВ 20 % - 10 850,33 грн., разом з ПДВ 20% - 65 150,00 грн. покупець сплачує продавцю.

Оплата товару здійснюється в національній грошовій одиниці (гривні) покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, що встановлено п. 5.3. договору.

Відповідачем був виставлений рахунок фактура № 10/04-01 від 10.04.2008 р., відповідно до якого ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” платіжним дорученням № 3119 від 10.04.2008 р. з призначенням платежу “авансовий платіж за автопідіймач АП-18 згідно договору б/н від 18.03.2008 р.”, перерахувало відповідачу суму в розмірі 65 150,00 грн., яка і складає 25% загальної вартості товару.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі – продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково оплатити товар до його передання покупцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі – продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором купівлі – продажу.

Згідно з п. 3.1.1. договору продавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі поставити (передати) товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1. не пізніше 30 календарних днів від дати сплати першої частини 25% загальної вартості товару продавець зобов'язаний передати товар покупцю.

Приймання – передача товару оформлюється шляхом складання актів приймання – передачі  (п. 4.2.договору).

Листом № 27/06-01 від 27.06.2008 р. ТОВ “Компанія Укрспецтех” підтвердило отримання від ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” передплати за договором від 18.03.2008 р., повідомило про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором, запропонувало провести поставку в строк до 11.07.2008р. та внести зміни до п. 4.1. договору купівлі – продажу.

Разом з тим, в установленому порядку зміни до договору не внесені.

Позивач у зв'язку із істотним порушенням відповідачем умов договору купівлі – продажу просить його розірвати.

Відповідно до листа № 1556 від 18.07.2008 р., направленого на адресу ТОВ “Компанія Укрспецтех”, позивач у зв'язку з невиконанням ТОВ “Компанія Укрспецтех” зобов'язань за договором просить його вважати договір від 18.03.2008 р. розірваним та повернути авансовий платіж в сумі 65 150,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, що кореспондується з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у двадцятиденний строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку про те, що ними не передбачені будь – які санкції за недодержання підприємством відповідного порядку розірвання договору, тому таке недодержання не тягне за собою негативних для позивача наслідків у вигляді відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем істотно порушені умови договору купівлі – продажу, а саме п.п. 3.1.1., 4.1., щодо передачі товару покупцю.

Таким чином, враховуючи викладене та той факт, що відповідач порушив істотні умови договору, суд дійшов висновку, що спірний договір підлягає розірванню.  

У зв'язку із розірванням договору зобов'язання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, припиняються.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі – продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач вимагає саме повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідач не передав товар відповідно до умов договору, проти чого останній не заперечує, то суд приходить до висновку, що ТОВ “Компанія Укрспецтех” безпідставно утримує грошові кошти в сумі 65 150,00 грн., сплачені позивачем, в зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню.

Також представник позивача просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 17 277,78 грн. за період з 10.05.2008 р. по 21.08.2008р., відповідно до п. 10.1. договору купівлі – продажу.

Згідно з п. 10.1. договору у випадку, якщо продавець порушить строки та умови передачі товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 200 відсотків облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день такої затримки від вартості не переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, вказана сума нарахована вірно, з урахуванням приписів ст. 232  Господарського кодексу України та умов договору, і підлягає стягненню.

Крім того, ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 178,79 грн. та індекс інфляції – 4 169,60 грн. за період з 10.05.2008 р. по 21.08.2008р.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, що також зафіксовано у протоколі судового засіданні від 04.11.2008 р., підставою цієї вимоги є саме т. 625  Цивільного кодексу України.

З аналізу зазначеної норми права вбачається, що її приписи містять відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Позивач не довів, що звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати та посилається лише на лист № 1556 від 18.07.2008 р.

У судовому засіданні 04.11.2008 р позивач повідомив, що докази відправки кореспонденції, стосовно спірного договору, в тому числі листа № 1556 від 18.07.2008 р., на адресу відповідача відсутні.

Відповідач підтвердив, що не отримував листа № 1556 від 18.07.2008 р. або будь – якої іншої кореспонденції від позивача щодо спірного договору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні грошові зобов'язання на момент розгляду справи за спірним договором, тоді як ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання і сторони в договорі не передбачили умов повернення попередньої оплати у разі не поставлення товару.  

Враховуючи той факт, що позивачем стягується 3% річних та індекс інфляції, саме на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а не ст. 536 та ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього, позивач просить стягнути з ТОВ “Компанія Укрспецтех” неустойку в розмірі 20 848,00 грн. на підставі п. 57 Постанови Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р.         № 888 “Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення”.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. „Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Відповідно до ст. 271 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

Згідно приписів ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з умов договору відповідальність на підставі Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення сторонами не передбачена, дане Положення не є законом в розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України.

Крім того, з моменту прийняття Цивільного та Господарського кодексів України питання про відповідальність та відносини щодо договору купівлі – продажу врегульовані цими Кодексами.

Таким чином, вимога щодо стягнення неустойки в розмірі 20 848,00 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі  ст.ст. 611, 625, 651, 653, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 216-218, 231, 232, 271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”,                м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрспецтех”, м. Донецьк про розірвання договору купівлі – продажу від 18.03.2008 р. та стягнення 109 624,17 грн. задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі - продажу від 18.03.2008 р., укладений між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрспецтех” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрспецтех”,           м. Донецьк (83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117а, оф.41; 03039, м. Київ, вул. М.Грінченка, 18, оф. 205; п/р 26009001318315 в філіалі ЗАТ „ОТП Банк” в м. Донецьк, МФО 335775, ідентифікаційний код 34399116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ (04119,м. Ктїв, вул. Дегтярівська, 21-Г, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Києві, МФО 321637, ідентифікаційний код 33880354) попередню оплату за товар в сумі 65 150,00 грн., пеню в сумі 17 277,78 грн., 888,19 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.

                                                      Повний текст рішення підписаний 04.11.2008 р.

               Суддя                                                                                                            Ломовцева Н.В.