Рішення

від 06.11.2008 по справі 15/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/148

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.11.08 р.                                                                                                       Справа № 15/148                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКО Донбас” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34384546)

до відповідача приватного підприємства “СВС” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31762316)

про стягнення боргу в сумі 60000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сухоруков Д.В. за довіреністю б/н від 01.08.2008 р.

від відповідача: Широбоков В.А. за довіреністю б/н від 20.10.2008 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.10.2008 р. до 06.11.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКО Донбас” м. Донецьк до приватного підприємства “СВС” м. Донецьк про стягнення боргу в сумі 60000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/148, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір № 1 від 11.09.2007 р. про виробництво та постачання гранітно-щебеневої продукції у видах, кількості та за ціною, що визначаються у додатках до цього договору. Вказаний договір підписаний уповноваженими особами, скріплений печатками сторін, в завіреній копії доданий до позовної заяви. У якості додатку до договору додана специфікація № 01 від 11.09.2007 р. із конкретним найменуванням продукції, одиницею виміру, кількістю, ціною (вказана специфікація також є в матеріалах справи). Загальна сума поставки складає 708000,00 грн.

Сторони по факту підписання цього договору разом із специфікацією не заперечували.

Згідно п. 3.2 договору покупець здійснює 100% попередню оплату замовленої партії продукції протягом 5 діб з моменту підписання додатку до даного договору. Тобто, в даному випадку покупець був зобов'язаний здійснити у встановлений строк попередню оплату на суму 708000,00 грн. Будь-які докази про те, що покупець замовляв партію товару на іншу суму, ніж вказана у специфікації, у матеріалах справи відсутні.

Покупець здійснив попередню оплату частково на суму 60000,00 грн., що підтверджується завіреною копією платіжного доручення № 76 від 01.10.2007 р. (додане до позову). Повну суму предоплати покупець постачальнику не сплатив, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно п. 3.7 договору постачальник у зв'язку з невиконанням покупцем умов оплати в повному обсязі призупинив постачання продукції.

Пункт 8.1 договору передбачає, що даний договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2007 р. або до повного і належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором. Тобто, кінцевим строком дії договору у будь-якому разі є 31.12.2007 р., але у випадку повного та належного виконання зобов'язань сторонами до вказаної дати дія цього договору може бути припинена раніше у зв'язку з його виконанням.

Станом на 31.12.2007 р. постачальник передбачену умовами договору продукцію покупцю не передав, отриману часткову попередню оплату у розмірі 60000,00 грн. не повернув. З 01.01.2008 р. договір між сторонами № 1 від 11.09.2007 р. про виробництво та постачання гранітно-щебеневої продукції припинив свою дію, у зв'язку з чим законні підстави для постачальника надалі утримувати у себе 60000,00 грн., одержані від іншої сторони вказаного договору в якості предоплати за фактично непоставлену продукцію, стали відсутні.

За таких обставин на правовідносини між сторонами розповсюджуються норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказана норма закону застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, у відповідача у зв'язку з дією прямої норми закону виник обов'язок повернути позивачу 60000,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Норми ст. 1212 ЦК України не встановлюють для сторін строк виконання зобов'язання про повернення коштів, тому повинні бути застосовані норми ст. 530 ЦК України.

Позивач у листі б/н від 12.08.2008 р. просить відповідача перерахувати на його банківський рахунок 60000,00 грн. Належним доказом відправлення вказаного листа відповідачу є поштова квитанція № 8514 від 14.08.2008 р., завірена копія якої додана до справи. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт отримання відповідачем вказаного листа-вимоги позивача. За таких обставин суд вважає, що строк виконання зобов'язання повернути позивачу отримані за договором 60000,00 грн. для відповідача настав.

Згідно ст. 22 ГПК України листом б/н від 22.10.2008 р. позивач змінив правові підстави позовних вимог із ст. 693 ЦК України на норми ст. 1212 того ж кодексу. Суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду та в подальшому розглядав позов про стягнення коштів на суму 60000,00 грн. як безпідставно утримуване майно, тому що підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала і мова йде про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач на позовні вимоги (як на первісні, так і на змінені) надав свої заперечення у відзивах на позовну заяву, де погоджується із тим, що договір між сторонами припинив свою дію 31.12.2007 р., у цей же день закінчився строк виконання зобов'язань за цим договором, порушення умов договору здійснив сам позивач, який повинен сплатити за це відповідачу пеню на суму, яка перевищує суму отриманої від нього часткової предоплати. Але будь-яких доказів звернення до позивача з вимогами оплатити суму нарахованої пені, винесення судом рішення з вказаного питання та проведення між сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог (з одного боку сума пені, з іншого боку сума предоплати) відповідач до суду не надав. Крім того, як стверджує відповідач, отримані 60000,00 грн. він зарахував згідно бухгалтерського обліку на прибуток та сплатив до бюджету податок на прибуток з вказаної суми. Посилання позивача у змінених позовних вимогах на ст. 1212 ЦК України відповідач вважає неправомірним, тому як він отримав кошти на підставі договору між сторонами, тобто на законних підставах. Таким чином, на думку відповідача, у нього станом на теперішній час відсутній обов'язок повернути кошти позивачу, тому у позові слід відмовити.

Розглянув позовні вимоги та заперечення на них, суд вважає позов обґрунтованим, тому його задовольняє, а заперечення відповідача відхиляє як такі, що не відповідають вищевказаним вимогам закону.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “СВС” (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, б. Шахтобудівельників, 7А/161; код ЄДРПОУ 31762316; розрахунковий рахунок 2600134822700 в АКІБ “УкрСибБанк” м. Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКО Донбас” (юридична адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 198А; код ЄДРПОУ 34384546; розрахунковий рахунок 26003559856 в “Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) суму у розмірі 60000,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 600,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В судовому засіданні 06.11.2008 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 10.11.2008 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя