Рішення

від 17.10.2008 по справі 34/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/333

17.10.08

За позовом          Приватного підприємства «Омега»          

до                    Малого приватного підприємства «МіГ-91»          

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого мана»          

про                    визнання договору укладеним  

За зустрічним позовом          Малого приватного підприємства «МіГ-91»

до                                        Приватного підприємства «Омега»

про                                        визнання права власності

                                                                                          Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача (первісного):          Кирилюк Д.В., представник за дов. б/н від 01.08.2008

від відповідача (первісного):          Гудзь Д.Ю., представник за дов. б/н від 01.10.2008

від третьої особи:                              не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Омега»(далі –Первісний позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Малого приватного підприємства «МіГ-91»(далі –Первісний відповідач) про визнання укладеним між Малим приватним підприємством «МіГ-91»та Приватним підприємством «Омега»договору купівлі –продажу нежилих приміщень, а саме:

нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39А, літера «А»;

нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, літера «А»;

нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 2/5, літера «А», визнання за ним права власності на зазначені нежилі приміщення та зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності Приватного підприємства «Омега»на дані нежилі приміщення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2008 було порушено провадження у справі №34/333, призначено розгляд справи на 13.10.2008 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

09.10.2008 до загального відділу господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява Малого приватного підприємства «МіГ-91»до Приватного підприємства «Омега»про визнання за ним права власності нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39А, літера «А»; нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, літера «А»; нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 2/5, літера «А»та зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за ним право власності на зазначені нежилі приміщення.

Ухвалою суду від 10.10.2008 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

13.10.2008 судом оголошено перерву до 17.10.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, 20.06.2008 між Приватним підприємством «Омега»та Малим приватним підприємством «МіГ-91»було складено протокол про наміри, відповідно до якого Первісний позивач домовився з Первісним відповідачем про укладення не пізніше 20.07.2008 договору купівлі –продажу спірних нежилих приміщень.

31.07.2008 Первісний позивач направив на адресу Первісного відповідача лист з вимогою укласти вказаний договір, однак, останній його проігнорував.

15.10.2008 Первісний позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд визнати укладеним між Приватним підприємством «Омега»та Малим приватним підприємством «МіГ-91»договір купівлі-продажу спірних нежилих приміщень, визнати за Приватним підприємством «Омега» право власності на спірні нежилі приміщення, а судові витрати просив покласти на Первісного відповідача.

Мале приватне підприємство «МіГ-91»обґрунтовуючи позовні вимоги зазначило, що протокол про наміри складений між Первісним позивачем та Первісним відповідачем, згідно діючого законодавства не породжує обов'язку для Малого приватного підприємства «МіГ-91»укладати договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а тим більше, як пояснив Відповідач (за первісним позовом) не породжує прав у Приватного підприємства «Омега»на вказані нежилі приміщення, оскільки даний протокол фіксував лише наміри укласти договір, а не обов'язки в його укладенні.

Підсумовуючи свої вимоги, Мале приватне підприємством «МіГ-91»зазначило, що спірні нежилі приміщення були придбанні ним у Гудзя Ю.Г., у ФОП Гуленка В.І. та у ФОП Котехової Н.І., а відтак саме він є їх власником.

В ході проведення судового засідання 13.10.2008 третя особа подала суду відзив та пояснила, що вимоги Первісного позивача є безпідставними та необґрунтованими в силу того, що ним не подано правовстановлюючого документу, передбаченого статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Мале приватне підприємство «МіГ-91»подало заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення позовних вимог в зустрічному позові та просило визнати за ним право власності на спірні нежилі приміщення, а судові витрати покласти на Первісного відповідача.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 між Приватним підприємством «Омега»(далі –ПП «Омега») та Малим приватним підприємством «МіГ-91»(далі –МПП «МіГ-91») було складено протокол про наміри, відповідно до якого Первісний позивач та Первісний відповідач мали намір не пізніше 20.07.2008 укласти договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а саме:

нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39А, літера «А»;

нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, літера «А»;

нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 2/5, літера «А».

Відповідно до ч.1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно ч.4 ст. 635 Цивільного кодексу України договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Відповідно до ч.6 ст.182 Господарського кодексу України угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду від 07.04.2008, № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»при застосуванні зазначених норм слід виходити з того, що документ, який відповідає вимогам частини першої статті 635 ЦК України, частин першої та другої статті 182 ГК України, є попереднім договором, незалежно від його назви, навіть якщо сторони визначили його як договір про наміри, протокол про наміри тощо. Такий попередній договір створює для сторін юридичні наслідки. Якщо ж документ, названий сторонами попереднім договором, не відповідає вимогам частини першої статті 635 ЦК України, частин першої та другої статті 182 ГК України, то він не є попереднім договором, хоча б він і містив наміри сторін до співробітництва, до розробки проектів договорів та їх укладення в майбутньому тощо.

          Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим твердження Первісного відповідача, що протокол про наміри складений МПП «МіГ-91»та ПП «Омега»20.06.2008 не породжує обов'язку МПП «МіГ-91»укласти договір купівлі-продажу спірних нежилих приміщень, а також не породжує прав у Первісного позивача на спірні нежилі приміщення.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень Первісного позивача про те, що у зв'язку з тим, що Первісний відповідач ухиляється від укладення основного договору, тим самим він створює перепони у виникненні права власності у Первісного позивача на спірні нежилі приміщення.

Таким чином, даний протокол про наміри лише фіксував наміри МПП «МіГ-91» укласти договір, а не обов'язок його укладання.

Враховуючи те, що Первісний відповідач не зобов'язаний був укладати договір купівлі-продажу спірних нежилих приміщень, а відтак, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги Первісного позивача про визнання договору купівлі-продажу спірних нежилих приміщень укладеними та безпідставними вимоги про визнання права власності Первісного позивача на спірні нежилі приміщення.  

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місцезнаходження майна.

Згідно ч. ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.і ст.321 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»однією з підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.

Судом встановлено, що Первісний позивач, звернувшись до суду про визнання права власності на спірні нежилі приміщення, оспорює та не визнає право власності Первісного відповідача, тому Первісний відповідач подав до суду зустрічний позов про визнання права власності на спірні нежилі приміщення.

Право власності МПП «МіГ-91»на спірні нежилі приміщення підтверджуються тим, що вказані нежилі приміщення були придбанні ним у Гудзя Юрія Геннадійовича (Договір купівлі –продажу приміщення павільону від 15.06.2007, відповідно до умов якого Гудзь Ю.Г. передав належне на праві власності, а МПП «МіГ-91»прийняв у власність приміщення павільону загальною площею 34,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39А, літера «А»), у Фізичної особи - підприємця Гуленка Василя Івановича (договір купівлі –продажу від 16.09.2008, відповідно до умов якого ФОП Гуленко В.І. передав належне на праві власності, а МПП «МіГ-91»прийняв у власність приміщення павільону, загальною площею 70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 2/5, літера «А») та у Фізичної особи - підприємця Котехової Наталії Іванівни (Договір купівлі –продажу від 16.09.2008, відповідно до умов якого, ФОП Котехова Н. І. передав належне на праві власності, а МПП «МіГ-91»прийняв у власність приміщення павільону, загальною площею 50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, літера «А»).

Відтак, Відповідач (за первісним позовом) є власником нежилих приміщень, що знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Малишка, 39А, літера «А»; за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, літера «А»; та нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 2/5, літера «А».

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Первісним позивачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Первісний відповідач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність того факту, що МПП «МіГ-91»є власником спірних нежилих приміщень.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог первісного позову та відмовляє у їх задоволенні та про обґрунтованість позовних вимог зустрічного позову та задовольняє їх повністю.

З огляду на викладені обставини, судові витрати понесені ПП «Омега»при розгляді первісного позову покладаються на нього, а судові витрати понесені МПП «МіГ-91»при розгляді зустрічного позову покладаються на Первісного позивача (стаття 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 317, 319 392, 635 Цивільного кодексу України, ст. 182 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати право власності Малого приватного підприємства «МіГ-91» (код ЄДРПОУ 21547694) на:

-          нежиле приміщення, загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39А, літера «А»;

-          нежиле приміщення, загальною площею 50,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, літера «А»;

-          нежиле приміщення, загальною площею 70,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 2/5, літера «А».

Стягнути з Приватного підприємства «Омега» (02002, м. Київ, вул. Панельна, 1, код ЄДРПОУ 31902030 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Малого приватного підприємства «МіГ-91»(02100, м. Київ, вул. Краківська, 5, кв. 35, р/р 26007301330166 в Дніпровському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322142, код ЄДРПОУ 16398312) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                  Р.Б. Сташків