Рішення

від 03.11.2008 по справі 35/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/494

03.11.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіді Пак»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Солюшнс»

про                стягнення  8 038,59 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:     Колояніді О.Ю. – предст. за довір. № 02/08/08 від 08.07.2008р.;

від відповідача:  не з'явились.  

Рішення прийняте 03.11.2008р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 20.10.2008р. по 03.11.2008р.

В судовому засіданні 03.11.2008р., за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіді Пак»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Солюшнс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 3 819,00 грн., пені в розмірі 353,42 грн., збитків від інфляції в розмірі 782,90 грн., 3% річних в розмірі 83,27 грн., 3 000,00 грн. витрат понесених позивачем у зв'язку з отриманням останніх юридичних послуг, що разом складає 8 038,59 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов договору свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав.

Разом з позовними вимогами позивачем було заявлене клопотання про застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти на розрахунковому рахунку відповідача в розмірі 8 258,59 грн.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вирішив відмовити в задоволенні останнього, як безпідставного та необґрунтованого, виходячи з наступного.

Як зазначається в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.  

Позивачем не було надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження того, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.  

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2008р. було порушено провадження у справі № 35/494, розгляд справи призначено на 20.10.2008р.

          09.10.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

          В судовому засіданні 20.10.2008р. представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/494 від 26.09.2008р.

          В судовому засіданні 20.10.2008р. представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 353,42 грн. –пені, 782,90 грн. –інфляційні збитки, 83,27 грн. –3% річних, 3000,00 грн. –витрати на юридичні послуги, а також державне мито в розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 20.10.2008р. представником відповідача були надані документи до матеріалів справи та для огляду справи, а також письмові доповнення до відзиву на позов, в яких останній просив суд припинити провадження у справі №35/494 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 819,00 грн. В частині стягнення пені в розмірі 352,42 грн., інфляційних втрат в розмірі 698,87 грн., 76,27 грн. –3% річних, відповідач позовні вимоги визнав. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення понесених позивачем витрат по оплаті юридичної допомоги в розмірі 3000,00 грн., відповідач просив суд відмовити.

          В судовому засіданні 20.10.2008р. судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 03.11.2008р. для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі.

          Відповідач в судове засідання 03.11.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.  

          Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 03.11.2008р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

          22 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіді Пак»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Солюшнс»(далі відповідач) було укладено Договір № У-4/2006 на комплектацію та пакування дисків для лазерних систем зчитування (далі Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) замовник замовляє, здійснює оплату замовлення та отримує готову продукцію від виконавця, виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт у вигляді комплектації та упаковки компакт-дисків, переданих замовником виконавцю.

          Загальна вартість Договору встановлюються за домовленістю сторін як сума всіх замовлень протягом дії даного Договору (п. 2.1.).

          Ціна комплектації та упаковки компакт-дисків встановлюється в додатках та/або актах виконаних робіт до даного Договору (п. 2.2. Договору).

          Замовник здійснює оплату вартості замовлення, перераховуючи грошові кошти в гривнях на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 15 банківських днів з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт (п.2.3. Договору).

          Здача-прийомка виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт та прийому передачі готової продукції, що підписується обома сторонами (п. 4.1. Договору).

          Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до Акту № СД-0001506 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 02.10.2007р. (копія в матеріалах справи) позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи по Договору № У-4/2006 від 22.02.2006р. на загальну суму 3 819,00 грн.

          Проте, в порушенні умов Договору, відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не виконав.

          У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору № У-4/2006 від 22.02.2006р. становить 3 819,00 грн.   

          Згідно п. 5.1. Договору, за прострочення оплати замовлення замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми замовлення за кожний день прострочки.

          З огляду на наведене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 353,42 грн.

          Керуючись вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції в сумі 782,90 грн. та 3% річних –83,27 грн.

          Крім того, як зазначає позивач, останній поніс витрати, замовляючи послуги щодо складання позовної заяви і представництва своїх інтересів в господарському суді.

          Між позивачем та Суб'єктом підприємницької відповідальності –фізичною особою Кравчук Анною Борисівною було укладено Договір №20/0608-3 про надання юридичних послуг від 20.06.2008р.

          За надані юридичні послуги позивачем було сплачено грошові кошти в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 221 від 21.07.2008р. (копія в матеріалах справи).             

          Відповідач проти позову заперечував частково. У відзиві на позов зазначив наступне.

          Відповідач не погоджується із нарахованими позивачем сумами збитків від інфляції та 3% річних.

          На думку відповідача стягненню підлягає сума в розмірі 4 947,56 грн., з якої: сума заборгованості по Договору –3 819,00 грн., пеня –353,42 грн., збитки від інфляції –698,87 грн., 3% річних –76,27 грн.

          Крім того, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення понесених позивачем витрат в розмірі 3 000,00 грн. по сплаті за надані юридичні послуги з огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено відшкодування судових витрат, які сплачені стороною судового процесу за надання юридичних послуг лише адвокату.

          Грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. були перераховані позивачем платіжним дорученням № 221 від 21.07.2008р. суб'єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Кравчук Анні Борисівні, з якою було укладено договір № 20/0608-3 про надання юридичних послуг від 20.06.2008р.          

          В процесі розгляду справи позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог.

          У вказаній заяві позивач зазначив, що відповідач здійснив оплату заборгованості за Договором № У-4/2006 від 22.02.2006р. в сумі 3 819,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.10.2008р. (копія в матеріалах справи).

          З огляду на зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 353,42 грн., збитки від інфляції в розмірі 782,90 грн., 3% річних –83,27 грн. та 3 000,00 грн. додаткових витрат, разом –4 219,59 грн.

          В доповненнях до відзиву на позов відповідач зазначив, що платіжним дорученням № 10 від 09.10.2008р. останній перерахував позивачу основний борг за договором № У-4/2006 від 22.02.2006р. в розмірі 3 819,00 грн.

          У зв'язку з цим, відповідач просив суд частково задовольнити заявлені позовні вимоги, а саме: припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 819,00 грн.; стягнути з відповідача пеню в сумі 353,42 грн., збитки від інфляції в сумі 698,87 грн., 3% річних –76,27 грн., всього 1 128,56 грн.; відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення понесених останнім витрат в розмірі 3 000,00 грн. по оплаті наданої юридичної допомоги.  

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          В процесі розгляду справи позивачем було надано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої відповідачем була здійснена оплата суми заборгованості за Договором № У-4/2006 від 22.02.2006р. в розмірі 3 819,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.10.2008р. (копія в матеріалах справи).

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіді Пак»в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по Договору № У-4/2006 від 22.02.2006р. в сумі 3 819,00 грн., підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в порядку та на умовах встановлених Договором.

          Згідно п. 5.1. Договору позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 353,42 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції в сумі 782,90 грн. та 3% річних –83,27 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 353,42 грн., збитків від інфляції в розмірі 782,90 грн., 3% річних –83,27 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат по оплаті наданої юридичної допомоги в розмірі 3 000,00 грн., слід вказати наступне.  

          Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Норма вищевказаної статті закону передбачає оплату лише послуг адвоката. Витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, які такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідним фінансовим документом.

          Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь –яким представникам.

Крім того, слід зазначити, що витрати на правове обслуговування не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та не знаходяться у необхідному зв'язку з сумою, що стягується.

          Враховуючи вищевикладене, а також те, що понесені позивачем витрати в розмірі 3000,00 грн. не являються судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив відмовити в задоволенні останніх.  

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Солюшнс»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 28; 03113, м. Київ, вул. Дружівська, 10, офіс 307, р/р 2600401302302 в ТОВ «Укрпромбанк»м. Києва, МФО 321228, код ЄДРПОУ 32910461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіді Пак»(03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, р/р 260000313800 в АБ «Брокбізнесбанк»м. Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 33051777), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 353,42 грн. (триста п'ятдесят три гривні 42 коп.) –пені, 782,90 грн. (сімсот вісімдесят дві гривні 90 коп.) –збитків від інфляції, 83,27 грн. (вісімдесят три гривні 27 коп.) –3% річних., 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.)  – державного мита, 118,00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача основної суми боргу за Договором №У-4/2006 від 22.02.2006р. в розмірі 3 819,00 грн., припинити провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В частині стягнення з відповідача витрат по оплаті наданої юридичної допомоги в сумі 3 000,00 грн. відмовити повністю.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.11.2008р.