Постанова

від 26.04.2012 по справі 5/17-3255-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 5/17-3255-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Енергопостачальна компанія" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі господарського суду№5/17-3255-2011 Одеської області за позовомприватного підприємства "Енергопостачальна компанія" до 1) державного підприємства "Одеська залізниця" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Металл-сировина" про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2-стягнення 58 493,23грн. пр. ОСОБА_1 -дов. б/н від 06.06.11р. пр. ОСОБА_2 -дов. №31 від 03.01.12р. не з'явився Розпорядженням №03.08-05/241 від 25.04.2012р. змінено склад колегії суддів у справі №5/17-3255-2011, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Осетинський А.Й., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року приватне підприємство "Енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача 58 493,23грн. вартості недостачі кам'яного вугілля, що перевозився за груповою залізничною накладною №50926211 у вагонах №№61797528, 65707861, 67892364 та судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2011р. (суддя Погребна К.Ф.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 58 493,23грн. вартості недостачі вантажу (кам'яне вугілля), що перевозився за груповою залізничною накладною №50926211 у вагонах №№61797528, 65707861, 67892364 та судові витрати, посилаючись на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким звільнити державне підприємство "Одеська залізниця" від матеріальної відповідальності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. до участі у справі в якості відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Металл-сировина".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. (судді Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2011р. скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Металл-сировина" на користь приватного підприємства "Енергопостачальна компанія" половину вартості недостачі вантажу у сумі 27 070,57грн. та пропорційно судові витрати, у задоволенні позовних вимог до Одеської залізниці відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що недостача вугілля у вагоні виникла внаслідок технічної несправності напіввагонів, а тому відповідальність за цю недостачу слід покласти як на перевізника - за подачу під завантаження вантажу технічно несправних вагонів, так і на вантажовідправника - за відсутність відмови від використання технічно несправних вагонів - у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу з кожного з урахуванням природної втрати та похибки визначення маси вантажу 2%. Разом з тим, вартість вантажу визначена позивачем на підставі документу посередника, а витребуваний судом рахунок або інший документ вантажовідправника про вартість вантажу суду не було надано, з огляду на що стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника неможливе, оскільки відповідно до ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, приватне підприємство "Енергопостачальна компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з державного підприємства "Одеська залізниця" на користь позивача 54 141,13грн. вартості недостачі вантажу.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 20.09.2010р. зі станції відправлення Фащевка Донецької залізниці вантажовідправником - ТОВ "Металл-сировина" у піввагонах №61797528, №65707861, №67892364 відправлений на адресу вантажоодержувача - ПП "Енергоспотачальна компанія", станція призначення Білгород-Дністровський Одеської залізниці, вантаж у кількості 205 600кг (маса нетто), що підтверджується груповою залізничною накладною №50926211.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагони засобами відправника, у вологому стані, навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень згідно з параграфами 3, 4, 8 розділу 2, 3-5 Технічних умов правильно, вантаж промаркований. Маса вантажу визначена на 150 тонних вагах відправника.

В процесі перевезення вантажу 22.04.2011р. на станції Знам'янка Одеської залізниці вагони №№65707861, 67892364 залізницею були відчеплені по комерційному браку, що підтверджується актом загальної форми №734.

Окрім того, було виявлено, що на поверхні вантажу наявні поглиблення, старі залишки течі, на момент прибуття течі вантажу не має. Є зазори між кришками люків і поперечними балками 1 люка зліва 4 люка праворуч шириною 50 мм, довжиною на всю довжину кришок люків, між стулками дверей в хвостовій частині вагону шириною 50 мм, висотою 100 мм. Деформація кришок люків старого походження, вкрита іржею. Зазори в люках зліва праворуч, зазори у дверях закладено дошкою та клоччям. Про встановлені обставини станцією Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №13157 від 22.04.2011 р.

Також, 22.04.2011р. станцією Знам'янка Одеської залізниці був складений акт загальної форми №13171.

В акті про технічний стан вагону (контейнера) №65707861 від 22.04.2011р. №177 зазначено, що деформовані кришки 1 люка, є зазор шириною 50 мм на всю довжину кришки люка, 4 люка праворуч є зазор шириною 60 мм довжиною 500 мм, між стулками дверей широтою 60 мм довжиною 100 мм. Деформація люків старого походження, вкрита іржею. Причина виникнення несправності: при завантажені розвантажені вагону. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник до завантаження несправність вагону бачити міг, але заходів усунення не застосував.

Станцією Знам'янка Одеської залізниці на підставі зазначених актів загальної форми 23.04.2011р. був складений комерційний акт №АА056843/284, згідно з яким, вагон у технічному стані виявився не справний, мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблень маркування відсутнє.

Про встановлені обставини станцією Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми від 22.04.2011р.

22.04.2011р. станцією Знам'янка Одеської залізниці були складені акти загальної форми №13156 та №13170 на вагон №67892364.

Актом про технічний стан вагону (контейнера) №67892364 від 22.04.2011р. №178 зазначено, що деформовані кришки 7 люка. Між кришками люків та поперечними балками є зазори шириною 60 мм, довжиною 1 000 мм, 5 люк зліва шириною 70 мм, на всю довжину кришки люка, 3 люк зліва шириною 50 мм, довжиною 500 мм, 2 люк праворуч - між кришкою люка та хребтовою балкою шириною 50 мм довжиною 300 мм. Деформація люків старого походження, вкрита іржею. Причина виникнення несправності: при завантажені розвантажені вагону. Утрата вантажу можлива. Вантажовідправник до завантаження несправність вагону бачити міг, але заходів усунення не застосував.

На підставі зазначених актів загальної форми 23.04.2011р. залізницею був складений комерційний акт №АА056844/285, згідно з яким, вагон у технічному стані виявився не справний, мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблень маркування відсутнє.

Таким чином, вагони №№65707861 та 67892364 залізницею були відчеплені та дослані до станції призначення, у зв'язку з чим укладено досилочну накладну №41158486. Відповідно до V розділу накладної №1158486 залізницею зроблено відмітки про складання комерційних актів, оскільки виявлено нестачу.

29.04.2011р. по прибутті на станцію Білгород-Дністровський Одеської залізниці, було здійснено комісійне перевантаження вагонів №№65707861, 67892364, що підтверджується комерційними актами №БК011408/8 та №БК011406/9, визначена нестача у розмірі 35 500 кг (у вагоні №65707861 -12100 кг, у вагоні №67892364 -23 400 кг).

07.06.2011р. ПП "Енергопостачальна компанія" звернувся до ДП "Одеська залізниця" з претензією №01/2011 про відшкодування вартості нестачі вантажу.

Однак, ДП "Одеська залізниця" претензію залишено без відповіді у зв'язку з чим ПП "Енергопостачальна компанія" звернувся з позовом до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ДП "Одеська залізниця", вартості нестачі вантажу, у розмірі 58 493,23 грн.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог до Одеської залізниці у повному обсязі.

Однак, з таким висновком правомірно не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між Вантажовідправником і Перевізником договору перевезення вантажу на користь позивача Вантажоодержувача.

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагони №№65707861 та 67892364 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, а також у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що згідно ст.31 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №62 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що технічні несправності вагонів №№67184531, 65707861 могли бути виявлені вантажовідправником перед завантаженням, однак він завантажив вантаж в технічно несправний вагон, а перевізник подав та прийняв технічно несправні вагони до перевезення, в результаті чого сталася втрата вантажу.

На цих підставах, апеляційний суд дійшов висновку про обопільну вину відправника та перевізника у частковій втраті вугілля під час перевезення та покладення відповідальності на кожного в розмірі половини вартості недостачі.

Згідно із ст.ст.114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості недостачі маси вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно залізничної накладної №50926211 відправником вантажу є ТОВ "Металл-сировина", а тому кількість та вартість відправленого вантажу за вказаною накладною повинна бути підтверджена на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника вантажу, оскільки ПП "Реарди Консалт" не є стороною договору перевезення вантажу залізницею за накладної №50926211.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що за відсутністю рахунку або іншого документа відправника щодо вартості відвантаженого вантажу задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника є неможливим, оскільки відповідно до ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника, а тому документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості та ціни відвантаженої продукції, а тому позовна вимога про стягнення вартості недостачі вантажу підлягає частковому задоволенню, а саме у стягненні 50% позовної вимоги з ТОВ "Металл-сировина".

Суд апеляційної інстанції також правомірно не погодився з розрахунком позивача щодо вартості нестачі вантажу, оскільки недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р. встановлено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, а позивачем при розрахунку суми позову було застосовано 0,5%.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вартість нестачі вантажу становить 54 141,13грн., а тому позовна вимога про стягнення з відповідачів на користь ПП "Енергоспотачальна компанія" вартості вантажу, якого не вистачає, підлягає частковому задоволенню, а саме у стягненні з ТОВ "Металл-сировина" у сумі 27 070,57грн.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Енергопостачальна компанія", оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Енергопостачальна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі №5/17-3255-2011 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

Т. Костенко