Постанова

від 17.04.2012 по справі 48/476

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 48/476

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача : Бойченко В.М. - юрист;

від відповідача: Мільков В.Л. - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Еста»

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 25.01.2012р.

у справі № 48/476

за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Еста»

про стягнення 82684,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»

звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Еста» про стягнення 94440,25 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.01.2012р. № 48/476 позов Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Господарським судом не надано оцінку правовим наслідкам обставин, за якими у відповідача виникли зустрічні вимоги до позивача та порядок їх задоволення.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності №3 від 03 червня 2003 року.

Як зазначає апелянт, починаючи з 05.02.2011 року позивачем систематично створювались перешкоди у користуванні об'єктом оренди.

Позивачем не були допущені представники відповідача до вирощеного ним урожаю і це за умов, коли відповідно до п. 6.5. договору оренди прямо передбачене право орендаря самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого майна.

Апелянт зауважує, що судом першої інстанції не надано оцінку обставинам, які вказують на системне порушення позивачем договору оренди, що стали причинами несплати відповідачем заборгованості по орендній платі, та які є підставами для зменшення розміру заявлених позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників, колегія встановила наступне:

Між Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма» Еста» (відповідач) 03.06.2003 року укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №3.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно площею 429,7 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Полкова, 57-б, та 57, розташоване на першому поверсі в житловому будинку та на виборчій дільниці №6, що знаходиться на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 2.1. орендар вступає в стокове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Відповідно до п. п. 3.1. та 3.2. орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2144,64 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата відповідно до п. 3.3. договору перераховується до державного бюджету та орендодавцеві (30% до 70%) щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Між Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма» Еста» (орендар) 03.06.2003 року укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до умов договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до п. 2.2.3. договору про надання послуг орендар зобов'язується не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітнім місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі. Або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Між сторонами 03.06.2003 року був складений акт приймання - передачі орендованого майна.

07.02.2011 року сторони уклали угоди про розірвання договору оренди та договору про надання послуг, що підтверджується актом приймання-передачі від 24.03.2011 року, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв спірне приміщення.

Відповідно до наявних матеріалів справи позивач звернувся до місцевого суду у зв'язку з виникненням заборгованості відповідача, грошового зобов'язання за договором оренди та договором про надання послуг на загальну суму 79726,18 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 285 ГК України орендна плата- це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються договором.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений термін.

Відповідно до матеріалів справи, сторони угодами про розірвання договору оренди та договору надання послуг від 07.02.2011 року та актом приймання - передачі від 24.03.2011 року встановили заборгованість відповідача у розмірі 44007,08 грн. та 24184,22 грн. за період з 01.02.2010 р. по 31.01.2011 р.

Згідно з вищепереліченим заборгованість відповідача по сплаті за договором оренди становить 52 938,33 грн. та заборгованість за договором надання послуг становить 26 787,85 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 79726,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, а доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Еста» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 25.01.2012 р. у справі № 48/476 залишити без змін.

Матеріали справи № 48/476 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Отрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.