Постанова

від 18.04.2012 по справі 13/153-11-19/265

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 13/153-11-19/265

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Корсакової Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 11.01.2012р.;

від відповідача не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

на рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ"

Господарського суду

міста Києва

від 27.01.2012р. (дата підписання повного тексту рішення 01.02.2012р.)

справа №13/153-11-19/265 (суддя Шаптала Є.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ"

про стягнення заборгованості 163135,97 грн.

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" (далі - позивач) в листопаді 2011 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 156614,75 грн. основного боргу, 5057,43 грн. пені, 488,00 грн. інфляційних, 975,79 грн. 3 % річних, 1631,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. у справі №13/153-11-19/265 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ", - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 156 614,75 грн., суму інфляційних втрат - 488,00 грн., 3% річних в сумі 975,79 грн., пеню в сумі 5 057,43 грн., державне мито у розмірі - 1 631,36 грн. та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. у справі №13/153-11-19/265 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/5 від 02.04.2012р. "Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №13/153-11-19/265 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Корсакова Г.В., Жук Г.А.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду 02.04.2012р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. по справі №13/153-11-19/265 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" - без задоволення.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 02.04.2012р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. та поштовим повідомленням №33408429.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/3 від 18.04.2012р. "Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №13/153-11-19/265 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Корсакова Г.В., Рєпіна Л.О.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 18.04.2012р. вдруге не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2012р.

17.04.2012р. від відповідача до Київського апеляційного господарського суду надійшла телеграма з клопотанням про перенесення розгляду справи на більш пізній термін у зв'язку з неможливістю бути присутнім на засіданні, яке залишено без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Ст. 102 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Зважаючи на те, що строк розгляду апеляційної скарги по даній справі майже сплинув та з метою недопущення порушення розумності строку розгляду справи, клопотання відповідача про перенесення розгляду справи відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки його задоволення призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноваженого представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належним їм процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 18.04.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи 13.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "УБТ" (замовник) було укладено договір підряду № 13-09/10 (далі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 якого є зобов'язання підрядника за завданням замовника, виконати своїми та залученими силами та засобами, з власних матеріалів будівельні роботи на об'єкті, а замовник зобов'язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх у відповідності до договору - роботи:

- розробка проекту КЖ фундаментів та підлоги;

- земляні роботи;

- роботи по влаштуванню фундаментів та цокольних балок;

- роботи по влаштуванню відмостки;

- роботи по влаштуванню швидкомонтованої будівлі;

- влаштування підлоги;

- влаштування воріт;

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна становить 1 207 528,90 грн. в т.ч. ПДВ 201 254,82 грн.

Згідно п. 2.2 договору договірна ціна визначена в додатку №2 може бути змінена сторонами шляхом укладення додаткових угод до договору, які є його невід'ємною частиною в таких випадках: зміни обсягів і складу робіт в зв'язку із внесенням замовником змін у технічне завдання (додаток № 1) та креслення; суттєвих розходжень фактичних і проектних (креслення замовника) розмірів (більше 1%), умов будівництва та супутніх матеріалів; зупинення робіт за рішенням замовника та через обставини непереборної сили; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника.

24.01.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 13-09/10 у зв'язку з появою додаткових робіт, а саме влаштуванню додаткового стінового огородження з профнастилу та снігозатримувачів на покрівлі, ціна договору збільшилась на 12 643,46 грн.

03.03.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору підряду № 13-09/10 у зв'язку з появою додаткових робіт, а саме влаштування жалюзів в проймі на відмітці 0,000, ціна договору збільшилась на 15 438,25 грн.

29.03.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору підряду № 13-09/10 у зв'язку з появою додаткових робіт з благоустрою території, а саме влаштування відмостки, площадки примикання, асфальтування території, озеленення, влаштування тимчасових доріг та водозбірних лотків, ціна договору збільшилась на 32 456,04 грн.

Відповідно до п.п 2.3.1, 2.3.3, 2.3.4 договору оплата вартості робіт за договором проводиться замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 3 робочих днів після підписання обома сторонами Акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Кінцевий термін оплати виконаних підрядником робіт за Актом приймання виконаних робіт за березень 2011 року - 04.04.2011 р., за Актом приймання виконаних робіт за вересень 2011 року -04.09.2011 р.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивачем, було виконано роботи, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками Актами приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 р. на суму 72 095,61 грн., Актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2011 року від 01.09.2011 р. на суму 95 614,75 грн.

В результаті переплат за попередніми актами в сумі 11 095,61 грн., загальна суму, яка підлягає оплаті за Актом приймання виконаних робіт від 31.03.2011 р. становить 61 000,00 грн.

Відповідач в свою чергу в порушення договору зобов'язання не виконав.

05.09.2011 р. позивачем було направлено в адресу відповідача претензію № 273 з вимогою про оплату боргу.

10.10.2011 р. відповідачем позивачу направлено відповідь за вих. № 164 на претензію, де зазначив, що станом на 10.10.2011 р. існують невиконані роботи по договору та гарантував погашення заборгованості після усунення всіх виявлених недоліків та недоробок.

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача становила 156 614,75 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 156614,75 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що оскільки в процесі експлуатації об'єкта, що був збудований на підставі спірного договору підряду № 13-09/10 було виявлено ряд недоліків, відповідальність за наявність яких несе підрядник, тому вважає, що поки недоліки підрядником не усунуті, відсутня правомірність перерахування суми заборгованості за актами, з огляду на наступне.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору, підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З актів приймання виконаних робіт за березень 2011 року та вересень 2011 року, що підписані та скріплені печатками повноважними печатками сторін вбачається, що роботи прийняті замовником без зауважень, дані акти приймаються судом апеляційної інстанції як належний доказ виконання підрядником зобов'язань за договором.

Відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджували факт негайного повідомлення підрядника про виявлені недоліки та недоробки, як це передбачено ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України та не надано доказів, які підтверджували б наявність недоліків та недоробок (дефективні акти, експертиза тощо), про факт наявності недоліків та недоробок у виконаній підрядником роботі, відповідач повідомив, лише після направлення позивачем претензії № 273 від 05.09.2011 р. про оплату боргу, у відповіді на претензію № 164 від 10.10.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши суму інфляційних та 3 % річних погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення інфляційних та 3% річних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання підлягає задоволенню в сумі 488,00 грн. інфляційних та 975,79 грн. 3% річних.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушень зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку затримання розрахунків проти термінів, що визначені договором та додатками до нього, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача суми пені за актом виконаних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 р. за період з 04.04.2011 р. по 20.09. 2011 р. в розмірі 4 407,25 грн. та за актом виконаних робіт за вересень 2011 року від 01.09.2011 р. за період з 04.09.2011 р. по 20.09.2011 р. в розмірі 650,18 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, скаржник, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ", залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. у справі №13/153-11-19/265 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 13/153-11-19/265 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Корсакова Г.В.