Постанова

від 18.11.2008 по справі 14/42пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/42пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.11.2008 р.                                                                          справа №14/42пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Акулової  Н.В.

суддів Дзюби  О.М. , Гези  Т.Д.

за участю представників сторін:

від позивача:Кошуба В.О., довіреність №03-204 від 17.06.2008рокуПриходько К.К., довіреність № 03-97 від 01.01.2008року ,

від відповідача:Богомолова О.Є., наказ б/н від 01.03.2008рокуГриненко Д. Юрійович ,довіреність б/н від 06.05.2008року ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м. Дружківка

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від10.09.2008 року

по справі№14/42пд (Левшина Г.В.)

за позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м.Донецьк в інтересах Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу м. Дружківка  

доТовариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м. Дружківка

проспонукання укласти господарський договір

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу””, м.Донецьк,  в інтересах Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу м. Дружківка  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка про спонукання відповідача укласти договір на постачання питної води та прийом стоків в багатоквартирному житловому будинку./арк. справи 4-5/.

Рішенням від 10.09.2008року господарський суд Донецької області /суддя ЛевшинаГ.В./  позовні вимоги задовольнив. /арк. справи85-87/.

Рішення мотивоване тим, що 02.04.2008року позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники договору №62 від 01.04.2008року на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення; виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач направлений позивачем договір не повернув, протоколу розбіжностей до договору не склав; згідно норм ст.179 Господарського кодексу України, статей 19-20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, укладення договору є обов'язковим для сторін в силу закону; факт укладання договору з балансоутримувачем не виключає можливості оплати вартості комунальних послуг безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг; порядок оплати членами товариства комунальних послуг встановлюється статутом відповідача; визначення позивачем відповідача абонентом за спірним договором не суперечить вимогам діючого законодавства; діючим законодавством України не встановлено обов'язковості споживання питної води безпосередньо самим абонентом. визначення позивачем відповідача як абонента за спірним договором ніяким чином не впливає на обов'язок відповідача як балансоутримувача укласти договір на постачання питної води з позивачем.          

Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2008року у справі №14/42пд скасувати та прийняти нове рішення, яким  у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на  порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права./арк. справи 96-99/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що до матеріалів справи доданий проект договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №62 від 01.04.2008року, тоді як суд першої інстанції прийняв рішення щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на постачання питної води та прийом стоків, що суперечить ч.3 ст. 84 ГПК України. Відповідач не може бути виконавцем житлово- комунальних послуг за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що укладються з споживачами, власниками квартир, орендарями та квартиронаймачами, оскільки такий вид діяльності як  централізоване водопостачання та водовідведення  підлягає ліцензуванню, а відповідач такої ліцензії не має. Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” договір на надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання  або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою та споживачем, але відповідач не є споживачем послуг. Судом першої інстанції безпідставно  прийняте рішення про зобов'язання відповідача укласти договір, що не відповідає Типовому договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведенню.

Представник Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в інтересах Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного  господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Дружківка   вважає рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2008року у справі №14/42пд законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки  господарські відносини між сторонами у справі повинні будуватись згідно норм діючого законодавство виключно на підставі договору, який відповідач безпідставно відмовляється укладати.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін  з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

        За приписами  п.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності з ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

На виконання вимог ст.181 Господарського кодексу України,          позивач - Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу””, м.Донецьк,  в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу м. Дружківка  направило на адресу відповідача - Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка два примірники договору №62 від 01.04.2008року на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, що підтверджується квитанціями №№247/10, 247/11, повідомленням про вручення поштового відправлення №49696 від 02.04.2008року. /арк. справи 8-13/.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться  застереження у договорі, та у двадцятидений строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. /ч.4 ст. 181 Господарського кодексу України/.

Відповідач вимог ч.4 ст. 181 Господарського кодексу України не виконав, протоколу розбіжностей до договору не склав та не направив стороні у встановлений строк, в  зв'язку з чим Комунальне підприємство “Донецькміськводоканал” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про спонукання відповідача укласти договір №62 від 01.04.2008року на постачання питної води та прийом стоків в багатоквартирному житловому будинку./арк. справи 4-5/.

Відповідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Стаття 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”  передбачає, що  послуги з питного водопостачання надаються споживачам  підприємством питного водопостачання на підставі договору з: ... об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово –будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Тобто, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що надання послуг з питного водопостачання та водовідведення можливе виключно на підставі укладеного договору, укладання якого можливе, зокрема з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків.

Частина 4 ст.4 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачає, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1,п.1ч.1 ст. 13 Закону України “Про житлово - комунальні послуги” є одним з видів комунальних послуг.

 Згідно статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку. Відповідач цей факт не заперечує.

Пунктом 4 ч.1 ст.7 Закону України “Про житлово- комунальні послуги” передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово - комунальних послуг належить визначення виконавця  житлово - комунальних послуг.

Балансоутримувач будинку,  споруди,  житлового комплексу  або комплексу будинків  і  споруд  - власник або юридична особа,  яка  за  договором  з  власником  утримує  на балансі відповідне майно,  а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність,  здійснює розрахунки коштів,  необхідних  для  своєчасного  проведення  капітального  і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном  і  несе  відповідальність  за  його  експлуатацію згідно з законом;/ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”/.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово - комунальних послуг.

Згідно статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокол” відповідач має право здійснювати необхідну господарську діяльність /п.6.1.7 статуту, арк. справи 68/.

Зокрема, п. 7.19.5 Статуту Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка до компетенції правління відповідача відноситься укладання договорів з суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають послуги, та здійснення контролю за їх виконанням.

Посилання відповідача на доцільність укладання договорів безпосередньо між власниками приміщень та позивачем , на думку судової колегії Донецького апеляційного господарського суду, є необґрунтованим виходячи з наступного.

У даному випадку, згідно п. 8.1 , п. 8.2 Статуту відповідача відносини між власниками приміщень та Об'єднанням регулюються договором між ними, укладання договору є обов'язковим і не залежить від членства в Об'єднанні.

Приписи ст. 22 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” , якими встановлено, що за наявності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг, власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом, визначають порядок оплати за комунальні послуги, але не вказують на обов'язковість для здійснення такої оплати  укладання договору безпосередньо з власником  жилих приміщень.

Тобто, факт укладання договору з балансоутримувачем не виключає можливості оплати вартості  комунальних послуг безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг.

Згідно п.  7.19.2 Статуту Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка до компетенції правління відповідача відноситься здійснення контролю за  своєчасною сплатою  членами Об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Крім того, представники сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначили, що у  багатоквартирному будинку, власники якого об'єднались у Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка, облік кількості поставленої та відповідно спожитої води здійснюється на підставі показань водолічільника, що є єдиним для всіх власників приміщень та розташований у підвалі будинку. Після отримання показань даного водолічільнику розмір вартості отриманих послуг з водовідведення здійснюється Товариством співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м.Дружківка виходячи з кількості осіб, що проживають у кожній квартирі пропорційно.

Даний факт унеможливлює укладання договорів на надання послуг з водопостачання та водовідведення безпосередньо з кожним власником приміщення у вказаному будинку.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний укласти договір на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Стосовно заперечень відповідача відносно невідповідності тексту договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №62 від 01.04.2008року, який запропонував укласти позивач, нормам діючого законодавства, зокрема, безпідставності зазначення, що за даним договором відповідач є абонентом, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

На час звернення до суду першої інстанції з позовною заявою /23.05.2008року/  діяли Правила користування системами          комунального  водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що затверджені наказі Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65.

Додатком №4 до вказаних Правил  є зразковий договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, в якому зазначено, що стороною договору, яка  потребує у послугах є Абонент.

Згідно п.1.3 Правил абонентами, які користуються послугами водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи (надалі - підприємства), а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності (надалі - громадяни), на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.

Тобто, оскільки, як виходить з вищевикладеного, відповідач зобов'язаний укласти договір на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, виходячи з приписів Правил користування системами комунального  водопостачання та водовідведення в містах і селищах України відповідач може мати статус Абоненту за договором.

Посилання скаржника на той факт, що до матеріалів справи доданий проект договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №62 від 01.04.2008року, тоді як суд першої інстанції прийняв рішення щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на постачання питної води та прийом стоків, що суперечить ч.3 ст. 84 ГПК України, є недоцільним, оскільки з мотивувальної частині оскаржуваного рішення  суду першої інстанції вбачається, що розглядався саме договір про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №62 від 01.04.2008року, а тому посилання на  ч.3 ст. 84 ГПК України безпідставне.

Відповідач не позбавлений права на звернення до суду  першої інстанції з заявою про роз'яснення рішення суду на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2008року у справі №14/42пд залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”м. Дружківка –без задоволення.

Головуючий          Н.В.  Акулова

Судді:          О.М.  Дзюба

          Т.Д.  Геза

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС