Ухвала

від 09.11.2011 по справі 2а-4887/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4887/11/0170/15

09.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ"- ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 20.03.2011;

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 20.06.2011;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 94/10 від 16.04.2010;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 12.07.11 по справі № 2а-4887/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ" (вул. Октябрська б 5 кв 18,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0003771504 від 15.04.2011.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 33713501) 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні, призначеному на 09.11.2011 представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважають що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування судом усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити на підставах викладених у ній.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із застосуванням податковою інспекцією до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку (порушення граничних строків сплати).

Порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку було встановлено відповідачем актом камеральної перевірки з питання невчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку за 4 квартал 2011 року платником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ" від 06 квітня 2011 року за №3886/1504/33713501.

З вказаного акту перевірки вбачається, що порушення позивачем граничних строків сплати угодженого податкового зобов'язання мале місце за 4 квартал 2011 року згідно розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою від 25.02.2011 з затримкою більш 30 днів (фактична оплата у розмірі 111720,00 грн. проведена 30.03.2011 року).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0003771504 від 15.04.2011, яким визначені податкові зобов'язання за штрафними санкціями на суму 2234,40 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норми діючого законодавства, зокрема норми Податкового кодексу України, не надають право податковому органу самостійно визначати призначення платежу за відсутністю заборгованості з єдиного податку, зокрема, у разі ненадання відповідного розрахунку. Крім того, застосування до позивача за спірним податковим повідомленням рішенням штрафних санкцій, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', який на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення втратив чинності є протиправним.

З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 р. № 727/98 встановлено порядок застосування спрощеної системи оподаткування, суб'єкти спрощеної системи оподаткування, їх права та обов'язки.

Відповідно до п. З зазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Пунктом 4 зазначеного Указу встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться на спрощеної системі оподаткування відповідно до свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

Відповідно до платіжних доручень №161 від 05.11.2010 року позивачем сплачено 3182,40 гривень єдиного податку за жовтень 2010 року; №174 від 03.12.2010 року - 3786,00 грн. єдиного податку за листопад 2010 року, №198 від 30.12.2010 року - 4203,60 грн. єдиного податку за грудень 2010 року, що загалом становить 11172,00 гривень(а.с.23-27).

Таким чином, позивачем своєчасно та в повному обсязі виконані вимоги Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 № 727/98 щодо сплати єдиного податку за звітний період 4 кварталу 2010 року.

Судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги твердження представника відповідача, що сплачені у жовтні, листопаді, грудні 2010 року позивачем кошти є переплатою на 2011 рік, оскільки підприємством не був поданий розрахунок єдиного податку на 2010 рік, а сплачені кошти 30.03.2011 є сплатою єдиного податку за 4 квартал 2010 року.

Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»позивачем сплачений єдиний податок до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом. Крім того, відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим від 08.07.2011 №13897/05 на особову картку позивача були зараховані кошти от сплати єдиного податку (42%) 05.11.2010, 03.12.2010, 30.12.2010, що відповідає строкам сплати єдиного податку позивачем(а.с.44).

Судова колегія звертає увагу на те, що норми діючого законодавства, зокрема норми Податкового кодексу України, не надають право податковому органу самостійно визначати призначення платежу за відсутністю заборгованості з єдиного податку, зокрема, у разі ненадання відповідного розрахунку.

Тому дії відповідача щодо зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок зобов'язань з єдиного податку за 4 квартал 2010 року у листопаді - грудні 2010 року у сумі 111720,00 грн. як переплату та сплачені у подальшому позивачем 30.03.2011 суми 111720,00 грн. - в рахунок заборгованості з єдиного податку за 4 квартал 2010 року з визначенням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджено суми податкового зобов'язання, є необґрунтованими, оскільки податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежу.

За таких обставин, сплачені позивачем кошти у 2010 з визначенням призначення платежу підлягають зарахуванню не як переплата, а як сплата єдиного податку позивачем за жовтень, листопад, грудень 2010 року.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 N 2181-ІІІ, який діяв на час сплати позивачем зобов'язань з єдиного податку, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у розрахунку, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій звітності.

Отже, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми єдиного податку, виконав своє зобов'язання зі сплати єдиного податку за визначений ним період, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені у відповідності до вимог діючого на той час законодавства.

Із наведеного випливає, що зарахування сплачених позивачем коштів за жовтень-грудень 2010 року як переплату при наявності зобов'язань з єдиного податку за 4 квартал 2010 року є безпідставним та таким, що не відповідає функціям податкового органу як контролюючого органу щодо податків, зборів (обов'язкові платежів).

Стосовно застосування штрафних санкції, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" судова колегія зазначає наступне.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, тому відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України.

Частиною першої статті 58 Конституції України передбачено, закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що перевірка та спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято після набрання чинності Податкового кодексу України, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства підлягають застосуванню норми саме Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції, які встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення втратив чинності, а отже податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Заявником апеляційної скарги не враховане, що визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та його скасування повинно ґрунтуватися на сукупності підстав, в той час як суд перевіряє не тільки обґрунтованість та правомірність спірного рішення відповідача, а й звертає увагу на те, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято з дотриманням розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, справедливо.

Викладене дає підстави для висновку про правомірне скасування судом попередньої інстанції повідомлення рішення №0003771504 від 15.04.2011 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІП-ФАРТ".

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2011 у справі № 2а-4887/0170/15 залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук