Ухвала

від 09.11.2011 по справі 2а-6608/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6608/11/0170/4

09.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.11;

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.03.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 18.07.11 по справі № 2а-6608/11/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт" (вул. Красна 15,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними наказу та дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, які полягали у проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт", в результаті якої було складено акт №5981/23-4/35670671 від 13.05.2011 року "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес комфорт" з питань достовірності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень 2011 року".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт" 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права без урахування всіх обставин справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 35670671.Наказом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 12.05.2011 року №1620, відповідно до статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України начальнику управління податкового контролю юридичних осіб та начальнику відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності даних, наведених в декларації з ПДВ за січень, лютий і березень 2011 року; наказано провести позапланову невиїзну перевірку з 12.05.2011 року тривалістю 5 робочих днів.

В результаті проведеної перевірки було складено акт №5981/23-4/35670671 від 13.05.2011 року "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес комфорт" з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень 2011 року"; визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами - покупцями за січень, лютий, березень 2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; визнання протиправними дій, які полягають у встановленні ТОВ "Бізнес комфорт" порушень п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 187.1 а ст. 187, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 155150,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 127334,00 грн., за березень 2011 року в сумі 1354347,00 грн.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при проведенні перевірки припустився порушення чинного законодавства, в результаті якої було складено акт №5981/23-4/35670671 від 13.05.2011, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Бізнес комфорт" обґрунтовано задовольнив.

Із таким висновком погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до п.п.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Із змісту наведених вимог законодавства вбачається обов'язок податкового органу розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи наказом від 12.05.2011 року №1620 передбачено проведення перевірки з 12.05.2011 року, про що повідомленням від 12.05.2011 року (вих. №140/23-4) відповідач повідомив позивача і зазначив про необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкової декларації за січень-березень 2011 року та розрахунків по податкам та іншим обов'язковим платежам до бюджету та державних цільових фондів.

Вказане повідомлення і копія наказу направлені на адресу позивача поштою та отримані уповноваженим представником позивача 17.05.2011, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (а.с.54).

При цьому слід зазначити що початок перевірки у день видання наказу та день відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, суперечить положенням пункту 79.2 статті 79 ПК України будь-якого та як наслідок позбавляє практичного значення, а отже порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Разом з тим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Отже, зазначений наказ є таким, що має правове значення, та є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

За таких обставин, встановивши порушення відповідачем встановленої законом процедури проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно інших вимог позивача, (про визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами - покупцями за січень, лютий, березень 2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; визнання протиправними дій, які полягають у встановленні ТОВ "Бізнес комфорт" порушень п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 187.1 а ст. 187, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 155150,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 127334,00 грн., за березень 2011 року в сумі 1354347,00 грн.) судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже за змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного законодавства та дійшов вірного висновку про необґрунтованість заявлених у цій частині вимог, оскільки вони не відповідають встановленому законом способу захисту права, оскільки за результатами проведеної перевірки були складені лише висновки акту перевірки.

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Таким чином, акт невиїзної документальної перевірки №5981/23-4/35670671 від 13.05.2011 року та його положення (розділи), в яких зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами, виявлено порушення вимог податкового законодавства, завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту, не є по своєї суті рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже, не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги встановлені факти та досліджені обставини у справі, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт" підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишенню без задоволення.

Оскільки судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, воно не може бути скасовано чи змінено з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 у справі № 2а-6608/11/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук