Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-6602/11/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6602/11/0170/19

17.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"- ОСОБА_2, довіреність № 01-17/сф-1355 від 20.06.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 06.12.11 у справі № 2а-6602/11/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Вузлова, 6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономної Республіки Крим,95000)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000444001 від 20.05.2011, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи у червні 2011року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»(далі- позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим(далі- відповідач) про скасування акту № 166/40-01/36499654 від 04.05.2011 та податкового повідомлення-рішення № 0000444001 від 20.05.2011. Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 65 647,55грн. внаслідок того, що укладені позивачем угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»порушують частину першу статті 203, статті 205, 215, пункт 1 статті 216, статтю 228 Цивільного кодексу України та мають ознаки фіктивності, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2011 за клопотанням позивача було закрито провадження в даній адміністративній справі в частині позовних вимог позивача про скасування акту № 166/40-01/36499654 від 04.05.2011.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні суми податкового кредиту сформовані ним у перевірені періоди правильно відповідно до вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ», а також відповідно до вимог пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд».

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 21.06.2010 позивач надав до відповідача декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій відобразив податкове зобов'язання в розмірі 15538519,00грн., податковий кредит в розмірі 14178739,00грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового ззобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1359780,00грн. Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) до податкового кредиту позивача звітного періоду травень 2010року була включена сума податку на додану вартість - 17925,39грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 369883820305, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс».

Як свідчать матеріали справи 20.08.2010 позивач надав відповідачу декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 14703055,00грн., податковий кредит в розмірі 13415376,00грн. та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1287679,00грн. Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), до податкового кредиту позивача звітного періоду липень 2010року була включена сума податку на додану вартість-11468,63грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 369883820305, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс».

Як вбачається з матеріалів справи 19.01.2011 позивач надав до відповідача декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій відобразив податкове зобов'язання в розмірі 43209356,00грн., податковий кредит в розмірі 39405930,00грн. та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 3803426,00грн. Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) до податкового кредиту позивача звітного періоду грудень 2010року була включена сума податку на додану вартість-5140,54грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 370301013035, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТ».

Слід зазначити, що 21.02.2011 позивач надав до відповідача декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій відобразив податкове зобов'язання в розмірі 20981200,00грн.та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1837465,00грн. Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість),до податкового кредиту позивача звітного періоду січень 2011року була включена сума податку на додану вартість -31112,99грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН360612305673, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд».

Як свідчать матеріали справи 20.05.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000444001, яким позивачу на підставі пункту 54.3 статті 54 та відповідно до розділу ХХ підрозділу 10 пункту 7 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 65647,55грн. основного платежу та 8634,64грн. штрафних санкцій.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 65647,55грн. основного платежу та 8634,64грн. штрафних санкцій став акт №166/40-01/36499654 від 04.05.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»за період з 01.03.2010 по 31.12.2010, з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»за період з 01.12.2010 по 31.01.2011та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»за період з 01.01.2011по 28.02.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, позивачем по справі завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість - 65647,55грн., у тому числі: за травень 2010року- 17925,39грн., за липень 2010року- 11468,63грн., за грудень 2010року- 5140,54грн., за січень 2011року- 31112,99грн.

Невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Зокрема, згідно пункту 78.1.4 статті 78 Податкового кодексу України до таких обставин належить: якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже,обов'язковими передумовами законності призначення перевірки за вказаною обставиною є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень. Ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень повинно передувати видачі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що на запит відповідача (вих. № 2308/10/40-01 від 18.04.2011) позивач на підтвердження сум податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»за період з 01.03.2010 по 31.12.2010, з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»за період з 01.01.2011по 28.02.2011 із супровідним листом за вих. № 01-17/сф-910 від 26.04.2011надав договори на 15 аркушах, отримані видаткові та податкові накладні на 8 аркушах, виписки з реєстру платежів на 2 аркушах.

Слід зазначити, що наказ № 265 про проведення перевірки позивача було винесено 19.04.2011, тобто до сплину часу для надання пояснень та їх документальних підтверджень на запит відповідача, що свідчить про безпідставність проведеної перевірки. Витребувані відповідачем документи були надані відповідачу протягом 10-денного строку після отримання запиту - 26.04.2011, але в цей час відповідачем вже проводилась спірна перевірка та надані документи безпідставно не були враховані при її проведенні.

Відповідачем не наведено жодної іншої, передбаченої пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, обставини, за наявності якої була здійснена спірна документальна позапланова виїзна перевірка. Отже у відповідача взагалі не виникли підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачені підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому така перевірка була безпідставно призначена наказом № 265 від 19.04.2011.

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»(постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір №158/10/37, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити стрейч плівку (20 мкм 500 мм) на умовах даного договору. В силу пункту 2.4 договору строки оплати за продукцію протягом 14 банківських днів з моменту фактичного отримання продукції покупцем на своєму складі, розташованому за адресою: місто Сімферополь, вул. Узлова, 6.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»було поставлено позивачу товар, що підтверджується: видатковою накладною № КИО/0001279 від 27.05.2010 на поставку стрейч-плівки (20 мкм 500 мм) на суму 107 552,369грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% - 17925,40грн.) та видатковою накладною № КИО/0003161 від 27.07.2010 на поставку стрейч-плівки (20 мкм 500 мм) на суму 68811,752грн. (в тому числі податок на додану вартість 20% - 11468,62грн.).

Слід зазначити, що на підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»були виписані також податкові накладні: № 1279 від 27.05.2010 на суму 107 552,369грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% - 17925,40грн.) та № 3161 від 27.07.2010 на суму 68811,752грн. (в тому числі податок на додану вартість 20% - 11468,62грн.).Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі відповідними платіжними дорученнями, які підтверджують товарність спірних господарських операцій(аркуші справи 37-44).

Недоречними визнаються доводи апеляційної скарги щодо не використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, оскільки відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА № 462477, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво виноградних вин, оптова торгівля напоями та інше.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Використання отриманої стрейч плівки у господарській діяльності позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, приходний акт № 004056 від 28.05.2010 на матеріальний склад позивача на суму 89626,97грн.;накладна на внутрішнє переміщення на склад готової продукції № 001285/LKA від 29.05.2010 на плівку на суму 89626,97грн., акт на списання № 054 від 30.06.2010 на плівку на суму 78401,56грн., акт на списання № 057 від 31.07.2010 на плівку на суму 2957,92грн., приходних акт № 005058 від 28.07.2010 на плівку на суму 57343,13грн., накладна на внутрішнє переміщення на склад готової продукції № 001728/LKA від 05.08.2010 на суму 57343,13грн., акт на списання № 059 від 31.07.2010на плівку на суму 68809,47грн.

Судова колегія звертає увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 369883820305. Згідно даних офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України свідоцтво платника податку на додану вартість даної особи станом на 12.05.2011 не анульовано (аркуші справи 32, 153).

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий кредит позивача по спірним операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс»в розмірі 29394,02грн. підтверджується відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити та виписані платником податку на додану вартість відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, тому суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010року на суму 17925,39грн. та за липень 2010року на суму 11468,63грн. правомірно та обґрунтовано.

Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»встановлено наступне.

01.11.2010 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»була укладена угода №1-01/11/10 (1015/10/1100001) на поставку ароматизаторів. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»було поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 08.12.2010 на поставку ароматизаторів на суму 30843,26грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% - 5 140,55грн.).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»була виписана також податкова накладна № 33 від 08.12.2010 на суму 30843,26грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% - 5140,55грн.).Вказана податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997.

Слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 370301013035. Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі платіжним дорученням № 012901 від 08.12.2010на суму 30843,25грн. (в тому числі податок на додану вартість - 5140,54грн.), що підтверджує товарність спірних господарських операцій.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що використання ароматизаторів у господарській діяльності позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, накладна на відпуск у виробництво № 0358/LKA від 10.12.2010 ароматизатор «Гранат»на суму 10118,75грн., накладна на відпуск у виробництво № 007/LKA від 12.01.2011 ароматизатор «Абрикос»на суму 5924,38грн.

Отже сума податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010року на суму 5140,54грн. правомірно.

Як свідчать матеріали справи 01.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»(постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір поставки №402/10/37, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупця, а Покупець приймає та оплачує плівку поліетиленову термоусадочну довжиною 570 м.м, товщиною 70 микрон відповідно до умов даного договору. Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»було поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 270101 від 27.01.2011 на поставку плівки на суму 186677,95грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% - 31112,99грн.).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»була виписана також податкова накладна № 9 від 27.01.2011на суму 186 677,95грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% - 31 112,99грн.), яка містить всі необхідні реквізити, передбачені статтею 201.1 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010. Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі платіжними дорученнями, що підтверджує товарність спірних господарських операцій.

Слід зазначити, що згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 360612305673. Згідно даних офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України свідоцтво платника податку на додану вартість даної особи станом на 12.05.2011не анульовано. Отже спірна сума податкового кредиту в розмірі 31112,99грн. підтверджується податковими накладними, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд», яке станом на дату складання податкової накладної було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що використання плівки у господарській діяльності позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, накладними на відпуск у виробництво. Отже, сума податкового кредиту за господарськими операціями з вказаним контрагентом відображена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011року на суму 31112,99грн. обґрунтовано.

Колегія суддів відмічає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у статті 17 Податкового кодексу України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

Згідно з судовою практикою Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України платник податку на додану вартість-покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника (правова позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду України за справами: №9820946, №7276773 та в Постановах Верховного Суду України:№№221007, 3060678, 4970766).

Більше того, згідно акту да довідок перевірок контрагентів позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»задекларували податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, а відтак зазначені відповідачем факти незнаходження за юридичною адресою вказаних контрагентів, відсутність кваліфікованих фахівців, складських та виробничих приміщень, виробничих потужностей та транспортних засобів не може свідчити про безтоварність господарської операції з поставки позивачу товару та нікчемність даних угод.

Помилковими вважаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі про завищення позивачем податкового кредиту з посиланням на дані акту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 09.03.2011 № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальінстю «Компанія Істсервіс»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березнь-грудень 2010року», Довідки Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька (вх. № 1586/7 від 31.03.2011) «Про проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за січень-лютий 2011року, Довідки Державної податкової інспекції у Жовкінському районі від 31.03.2011 № 453/23-0/37030109 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»щодо дотримання вимог податкового законодавства за період грудень 2010року, січень 2011року, а також компютерних автоматизованих інформаційних систем СДПІ: АІС «Облік податків та платежів»(«ТАХ»), АРМ «Митниця», АРМ «Облік», ПК «Бест-Звіт Oracle, «Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України», ІС «Зустрічні перевірки», оскільки згідно пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, акти перевірки контрагентів позивача, а також компютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги про нікчемність укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»договорів поставки на підставі статті 228 та частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено. Відповідачем не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Істсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеонг Укртрейд»правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. Жодною нормою законодавства органи державної податкової інспекції не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними. Спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними.

Судова колегія зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже відповідачем неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 65647,55грн. та нараховані штрафні санкції на суму 8634,64грн., тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0000444001 від 20.05.2011 не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 у справі № 2а-6602/11/0170/19 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко