Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-14944/11/22/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14944/11/22/0170

17.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 01.02.12 у справі № 2а-14944/11/22/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 125-б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,95000)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2012 у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-VІ від 09.07.2003, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№2464 від 08.07.2010.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-VІ.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-VІ платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно пункту 6 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (якій діяв на момент спірних правовідносин), страхувальник має нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як свідчать матеріали справи, 11.04.2011 рішенням №401 Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 416,92 грн. та пені в розмірі 1573,42 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків та існуючою заборгованістю по сплаті внесків, а також несвоєчасне подання звітності у строки, передбачені законодавством на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла до 01.01.2011, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Зазначена норма права, як і стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регламентує вчинене порушення, встановлене відповідачем у акті перевірки позивача втратила чинність з 01.01.2011, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.01.2011, тобто не діяла на дату прийняття спірного рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп, встановлено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Судова колегія зазначає, що рішення №401 про застосування фінансових санкцій було прийняте 11.04.2011, тобто у той час, коли пункт 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втратив чинність у зв'язку з набранням законної сили Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№2464 від 08.07.2010.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 не вправі за порушення нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 416,92 грн. та пені в розмірі 1573,42 грн., тому що рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим №401 від 11.04.2011 було винесено з посиланням на недіючу норму права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2012 у справі № 2а-14944/11/22/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко